Справа № 4с-4/2011 р.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2011 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, у складі:
Головуючого – Корогодіної О.Е.,
при секретарі – Усеїнові Р.Х.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за скаргою ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, на дії начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3, -
В С Т А Н О В И В:
Представник заявника ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою в інтересах ОСОБА_1 на дії начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги тим, що заявником було подано заяву до Залізничного ВДВС СМУЮ України в АР Крим про примусове виконання рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1348380грн. на підставі виконавчого листа. У заяві заявник клопотав про направлення запитів до ДПІ, КРП «СМБРТІ», УДАІ та до управління земельними ресурсами, з метою виявлення майна боржника, однак станом на 10.08.2010 року запити направлені не були. 11.06.2010 року головним державним виконавцем Залізничного ВДВС СМУЮ України в АР Крим ОСОБА_5 було винесено ухвалу про відкриття виконавчого провадження. 14.06.2010 року заявником було подано заяву на ім’я начальника Залізничного ВДВС СМУЮ України в АР Крим ОСОБА_3, в який він повідомив про наявність у боржника автомобілю NISSAN ALTIMA з проханням накласти на нього арешт та звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості. 14.06.2010 року державним виконавцем винесена постанова про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка була затверджена начальником Залізничного ВДВС СМУЮ України в АР Крим ОСОБА_3 23.06.2010 року ОСОБА_1 було подано заяву з вимогою направити запит до органу статистики, з метою підтвердження факту володіння боржником юридичною особою ТОВ «Кримлайн», направити боржникові вимогу державного виконавця про надання копій документів, що встановлюють право на ТОВ «Кримлайн», зокрема завірену копію статуту, однак, станом на 10.08.2010 року зазначена вимога не була направлена боржникові, і по суті до нього взагалі не застосовано ніяких заходів примусового характеру, зокрема боржник не оштрафований за невиконання вимог державного виконавця, як це вказано в ухвалі про відкриття виконавчого провадження. Також, було подано вимогу направити до ТОВ «Кримлайн» вимогу про надання зазначених документів, винести постанову державного виконавця про накладення штрафу на боржника за нез'явлення до державного виконавця, як це було зазначено в постанові про відкриття виконавчого провадження, направити боржнику вимогу державного виконавця про надання інформації про майно та джерело його прибутків. Зокрема майно боржника, яке знаходиться у третіх осіб, направити боржникові вимогу державного виконавця про надання документів, що встановлюють право та ключів від автомобіля NISSAN ALTIMA, держ.номер НОМЕР_1, а так само призначити дату опису вищезгаданого автомобіля, однак, станом на 10.08.2010 року дані дії так само не були проведені. Також, заявник просив у разі не виконання боржником вимог державного виконавця, а так само подальшого невиконання рішення суду, скласти акт державного виконавця по вищезгаданих фактах і негайно підготувати постанови державного виконавця про обмеження боржника у виїзді за межі території України та направити його в установленому порядку до відповідного суду. Даний акт було направлено до суду тільки 10.08.2010 року, тобто після закінчення місяця з дня подачі заяви та на даний час немає ніяких відомостей у цій справі. 07.07.2010 року заявником було подано заяву, в якій він повідомляв, що боржникові належить юридична особа ТОВ «Інко Нет», просив надіслати запит в статистичне управління, підготувати та направити боржнику вимогу державного виконавця про надання копії статутних документів, а так само підготувати запит про надання копій статутних документів ТОВ «Інко Нет», у разі не виконання боржником вимог державного виконавця притягати його до відповідальності, передбаченої статтею 88 Закону України «Про виконавче провадження». На зазначену заяву співробітники Залізничного ВДВС СМУЮ України в АР Крим так і не надали відповідь, а станом на 10.08.2010 року боржнику не було відправлено вимогу та до відповідальності його ніхто не притягав. 09.07.2010 року, з порушенням строків розгляду відповіді на заяву ОСОБА_1 від 23.06.2010 року, ним було отримано відповідь за підписом начальника Залізничного ВДВС СМУЮ України в АР Крим ОСОБА_3, з якої убачається, що виконавчий лист за №2-1085 від 09.06.2010 року, виданий Залізничним районним судом м. Сімферополя про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 1348380,00грн., виконавчий лист №2-1085 від 09.06.2010 року, виданий Залізничним райсудом м. Сімферополя про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 449460.00грн., 14.06.2010 року державним виконавцем винесені відповідні постанови про відкриття виконавчих проваджень та боржникові встановлений строк на добровільне виконання рішення суду. Копії цих постанов направлені сторонам виконавчого провадження та до органу, який видав виконавчий документ, простою кореспонденцією, відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження». 14.06.2010 року державним виконавцем направлені запити у відповідні реєструючи органи, а саме, до КРП «СМБРТІ», УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, Земельного кадастру, ДПІ м. Сімферополя, адресно-інформаційного сектору ГУ МВС України в АР Крим та ГУ Статистики в АР Крим. 14.06.2010 року державним виконавцем, на підставі ст.ст. 24, 55 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про накладення арешту на все майно, що належить боржнику та оголошена заборона на його відчуження. Згідно відповіді на запит КРП «СМБРТІ» боржник в числі зареєстрованих громадян, що мають об'єкти нерухомого майна в м. Сімферополі не значиться. Відповідно до акту державного виконавця, при виході за адресою: АДРЕСА_1, боржник був відсутній, двері ніхто не відкрив провести виконавчі дії не виявилося можливим. Згідно відповіді УДАІ ГУ МВС України в АРК за боржником зареєстрований автомобіль NISSAN ALTIMA, державний номер НОМЕР_1. 05.07.2010 року державним виконавцем винесена постанова про оголошення розшуку майна боржника, а саме: автомобілю NISSAN ALTIMA, держ.номер НОМЕР_1, яка також була затверджена начальником Залізничного ВДВС СМУЮ України в АР Крим ОСОБА_3 05.07.2010 року державним виконавцем винесена постанова про примусовий привід боржника на прийом до державного виконавця на 20.07.2010 року на 10-00 годину, однак привід не здійснювався, добровільно боржник не з'явився. Відповіді із земельного кадастру, ДПІ м. Сімферополя, ГУ Статистики АР Крим до теперішнього часу на адресу ВДВС СМУЮ України в АР Крим не поступали та начальником ВДВС до теперішнього часу ніяких заходів з цього приводу не здійснювалося. 03.08.2010 року на вимогу начальника Залізничного ВДВС ОСОБА_3, мною було написано заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. 10.08.2010 року, після закінчення майже двох місяців з дня відкриття виконавчого провадження, заявник був ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження. 21.07.2010 року на вимогу заявника про необхідність опису та арешту майна, а саме автомобіля, який належить боржнику, начальником ВДВС СМУЮ України в АР Крим ОСОБА_3 та заступником начальника ДВС АР Крим ОСОБА_6 було відмовлено у проведенні даних дій, відмова була мотивована тим, що цей автомобіль знаходиться у заставі Банку ЧБРР та не може бути звернений стягненню, оскільки банк має першочергове право володіння даним автомобілем. Також, начальником ВДВС СМУЮ України в АР Крим ОСОБА_3 було винесено постанову, якою було зобов’язано державного виконавця Сушка А.А. скасувати постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про розшук автомобіля. Підставою для проведення перевірки та винесення постанови стало звернення першого заступника Голови правління АКБ «ЧБРР» ОСОБА_7 №2060 від 21.07.2010 року, яке, на думку ОСОБА_1, також подано всупереч діючому законодавству, оскільки в ній не було вказано точних даних заявника, звернення не було зареєстровано у канцелярії Залізничного ВДВС СМУЮ України в АР Крим. Заявник вказує і на те, що йому не було направлено копію вказаної постанови. Також, заявник вказує на те, що має першочерговість на майно, що належіть боржнику, оскільки в реєстрі обтяжень вказано арешт, який було накладено на підставі ухвали Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13.10.2009 року, а вимоги банку АКБ ЧБРР йдуть лише третіми, отже право першочерговості має ОСОБА_1. У зв’язку з чим, ОСОБА_1 просить визнати дії начальника Залізничного ВДВС СМУЮ України в АР Крим ОСОБА_3 неправомірними, а також визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Залізничного ВДВС СМУЮ України в АР Крим ОСОБА_3 від 21.07.2010 року та зобов’язати Залізничний ВДВС СМУЮ України в АР Крим реалізувати автомобіль Nissan Altima, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4.
В судовому засіданні представник заявника вимоги скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Представник Залізничного ВДВС СМУЮ України в АР Крим та представник АКБ ЧБРР вимоги заявника не визнали у повному обсязі та просили відмовити у задоволенні скарги, мотивуючи тим, що банк АКБ ЧБРР має право першочерговості, у відповідності до Закону України «Про заставу», тому Залізничним ВДВС СМУЮ України в АР Крим в першу чергу мають враховуватися інтереси банку.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали скарги та цивільної справи, суд вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до заочного рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28 квітня 2010 року по цивільній справі №2-1085/2010 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів по договору позики, з ОСОБА_4 стягнено на користь ОСОБА_1 заборгованість по договору позики 170250 доларів США, що за курсом Національного банку України складає 1 348 380 гривень та на користь ОСОБА_8 заборгованість по договору позики 56750 доларів США, що за курсом Національного банку України складає 449 460 гривень.
В межах забезпечення позову ухвалою від 23 вересня 2009 року Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2.
30 липня 2010 року ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим заяву представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_9 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28 квітня 2010 року по цивільній справі №2-1085/2010 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів по договору позики, було залишено без задоволення.
В матеріалах скарги також мається Договір застави №1010/041/2475-з від 08 вересня 2009 року між АКБ «ЧБРР» та ОСОБА_4.
Зазначений договір повністю відповідає вимогам, встановлених чинним законодавством, у тому числі Закону України «Про заставу».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Стаття 16 Закону України «Про заставу» передбачає, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню – з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.
Як убачається з матеріалів скарги, договір застави між АКБ «ЧБРР» та ОСОБА_4 №1010/041/2475-з було укладено 08 вересня 2009 року. Відповідно до умов договору, право застави виникає з моменту підписання договору повноважними представниками сторін, а цивільна справа №2-1085/2010 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів по договору позики, відповідно до якої Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим від 28 квітня 2010 року було прийнято заочне рішення про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості, надійшла до суду 23 вересня 2009 року. Тобто, договір застави було укладено раніше, аніж судом було прийнято рішення по цивільній справі та задоволення вимог ОСОБА_1 може порушити права АКБ «ЧБРР», як заставодержателя.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на дії начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки в діях начальника Залізничного ВДВС не убачається протиправних дій щодо виконання ним своїх службових обов’язків та ним було враховано інтереси третіх осіб, а саме АКБ «ЧБРР», яке має право першочерговості на заставне майно, а саме на автомобіль Nissan Altima, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4.
Керуючись ст.ст. Законом України «Про заставу», ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 385, 386, 387 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
ОСОБА_2, який звернувся до суду на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 у задоволенні скарги на дії начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 – відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: