ПОСТАНОВА                                   2а-3109/2011р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: - Корогодіної О.Е.

При секретарі: -  Усеїнові Р.Х.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Сімферопольської міської ради про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Сімферопольської міської ради про визнання дій протиправними, мотивуючі свої вимоги наступним, що позивач є приватним власником АДРЕСА_1. Рішенням суду від 25 червня 2007р. були задоволені позовні вимоги до Сімферопольської міської Ради про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, розташованим в АДРЕСА_1. Рішенням суд зобов'язав міськраду дати позивачу дозвіл на розміщення в квартирі, що належить позивачу, салону-перукарні, офісу, магазина, з проведенням в приміщенні переобладнання і перепланування. В даний час позивач звернулася в міськраду із заявою про розміщення в належних їй нежилих приміщеннях за цією ж адресою (підвал в літ. "Д" -площадью 21 м2, сарай-гараж в літ. "М", 1\3 сарая в літ. "І") - складу, магазина, офісу, майстерні по ремонту і виготовленню фурнітури, телефонів, ключів і тому подібне. Не дивлячись на те, що раніше міськрада дала дозвіл на використання належній позивачу квартири № 20 під салон-перукарню, в даний час не видає дозвіл на використання підсобних (нежилих приміщень) з тією ж метою. Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен громадянин України має право користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Таке ж право позивачу надане ст. 150 ЖК України. Власник має здійснювати відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Громадяни мають право використовувати майно, що належить ним, для ведення господарської і іншої діяльності, не забороненої законом. Жоден державний орган не в праві втручатися в здійснення власником правомочності по володінню, користуванню і розпорядженню своїм майном або встановлювати, не передбачені законодавчими актами України, додаткові обов'язки і обмеження. Відповідно до ст. 31 закону України «Про місцеве самоврядування» в Україні, з урахуванням вимог закону України «Про основи містобудівництва» і «Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року до компетенції органів самоврядування відноситься вирішення питань переобладнання житлових приміщень і дача дозволу на розміщення в житлових приміщеннях офісів, контор, торгових організацій і їх використання для інших цілей не виробничого характеру, яке оформляється актом органу самоврядування, видаваному в межах повноважень (тобто вирішенням виконавського комітету). Таким чином, відповідно до вказаної норми закону позивач має право використовувати належній їй нежилі підсобні приміщення на свій розсуд. Ст. 6 ЖК України забороняє використання житлового приміщення для мети виробництва. Використання нежилого приміщення для розміщення складу, контори, офісу, майстерні відповідно до чинного законодавства не може розглядатися як виробнича діяльність. На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 6, 17 КАС України, ст. 8, 41 Конституції України, ст. 26 закону України «Про місцеве самоврядування», позивач просить суд зобов'язати Сімферопольську міську раду не чинити їй перешкоди в користуванні підсобними, нежилими приміщеннями: підвалом літ "Д", пл. 21 кв.м., сараєм-гаражем літ. "М", 1\3 сараю літ. "И", що відноситься до АДРЕСА_1, належній на праві приватної власності ОСОБА_3, дати дозвіл на розміщення у вказаних приміщеннях об'єктів торгівлі і сфери послуг; визнати за ОСОБА_3 право на відповідне переобладнання і перепланування підсобних приміщень - підвал літ "Д", пл. 21 кв.м., сарай-гараж літ. "М", 1\3 сараю літ. "И", розташованих в АДРЕСА_1

Позивачка в своєму клопотанні до суду підтримала позовні вимоги, прохала про розгляд справи в її відсутність, та про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим, направив до суду клопотання про розгляд справи в відсутність представника, та про вирішення справи відповідно до наданих суду заперечень, та відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши всі наявні в справі документи, приходить до висновку, що вимоги позову засновані на законі, та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач є приватним власником АДРЕСА_1.

Рішенням суду від 25 червня 2007р. були задоволені позовні вимоги до Сімферопольської міської Ради про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, розташованим в АДРЕСА_1. Рішенням суд зобов'язав міськраду дати позивачу дозвіл на розміщення в квартирі, що належить позивачу, салону-перукарні, офісу, магазина, з проведенням в приміщенні переобладнання і перепланування. В даний час позивач звернулася в міськраду із заявою про розміщення в належних їй нежилих приміщеннях за цією ж адресою (підвал в літ. "Д" -площадью 21 м2, сарай-гараж в літ. "М", 1\3 сараю в літ. "І") - складу, магазина, офісу, майстерні по ремонту і виготовленню фурнітури, телефонів, ключів і тому подібне.

Не дивлячись на те, що раніше міськрада дала дозвіл на використання належній позивачу квартири № 20 під салон-перукарню, в даний час не видає дозвіл на використання підсобних (нежилих приміщень) з тією ж метою.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен громадянин України має право користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Таке ж право позивачу надане ст. 150 ЖК України. Власник має здійснювати відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Громадяни мають право використовувати майно, що належить ним, для ведення господарської і іншої діяльності, не забороненої законом. Жоден державний орган не в праві втручатися в здійснення власником правомочності по володінню, користуванню і розпорядженню своїм майном або встановлювати, не передбачені законодавчими актами України, додаткові обов'язки і обмеження.

Відповідно до ст. 31 закону України «Про місцеве самоврядування» в Україні, з урахуванням вимог закону України «Про основи містобудівництва» і «Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року до компетенції органів самоврядування відноситься вирішення питань переобладнання житлових приміщень і дача дозволу на розміщення в житлових приміщеннях офісів, контор, торгових організацій і їх використання для інших цілей не виробничого характеру, яке оформляється актом органу самоврядування, видаваному в межах повноважень (тобто вирішенням виконавського комітету).

Таким чином, відповідно до вказаної норми закону позивач має право використовувати належній їй нежилі підсобні приміщення на свій розсуд.

Ст. 6 ЖК України забороняє використання житлового приміщення для мети виробництва. Використання нежилого приміщення для розміщення складу, контори, офісу, майстерні відповідно до чинного законодавства не може розглядатися як виробнича діяльність.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про зобов'язання Сімферопольську міську раду не чинити їй перешкоди в користуванні підсобними, нежилими приміщеннями: підвалом літ "Д", пл. 21 кв.м., сараєм-гаражем літ. "М", 1\3 сараю літ. "И", що відноситься до АДРЕСА_1, належній на праві приватної власності ОСОБА_3, дати дозвіл на розміщення у вказаних приміщеннях об'єктів торгівлі і сфери послуг; визнання за ОСОБА_3 право на відповідне переобладнання і перепланування підсобних приміщень - підвал літ "Д", пл. 21 кв.м., сарай-гараж літ. "М", 1\3 сараю літ. "И", розташованих в АДРЕСА_1, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного ст. ст. 17,18,19,104 КАС України, ст. 8, 41 Конституції України, ст. 26 закону України «Про місцеве самоврядування», керуючись статтями 10, 11, 17-18, 59,  162 - 163, ч.3 ст.167, 185-186, 254  КАС України, суд,–

 –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Зобов'язати Сімферопольську міську раду не чинити їй перешкоди в користуванні підсобними, нежилими приміщеннями: підвалом літ "Д", пл. 21 кв.м., сараєм-гаражем літ. "М", 1\3 сараю літ. "И", що відноситься до АДРЕСА_1, належній на праві приватної власності ОСОБА_3, дати дозвіл на розміщення у вказаних приміщеннях об'єктів торгівлі і сфери послуг.

Визнати за ОСОБА_3 право на відповідне переобладнання і перепланування підсобних приміщень - підвал літ "Д", пл. 21 кв.м., сарай-гараж літ. "М", 1\3 сараю літ. "И", розташованих в АДРЕСА_1

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку  до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього  Кодексу,  а також  прийняття постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Якщо суб'єкта владних  повноважень  у  випадках  та  порядку, передбачених частиною  четвертою  статті 167 цього Кодексу,  було повідомлено  про  можливість отримання   копії   постанови   суду безпосередньо   в   суді,  то  десятиденний  строк  на  апеляційне оскарження постанови суду  обчислюється  з  наступного  дня  після закінчення  п'ятиденного  строку  з  моменту  отримання  суб'єктом владних повноважень повідомлення про  можливість  отримання  копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: