БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  2-527/11

                                                                    РІШЕННЯ

                                                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "23" травня 2011 р.   Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Кравцової А.В., при секретарі Вачевій Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

                                                                ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить постановити рішення, яким розірвати шлюб між нею та відповідачем, посилаючись на те, що спільне життя в них не склалося з-за різних поглядів на сімейне життя та ведення домашнього господарства, шлюбні відносини між ними припинені більш як 12 років, вони разом не проживають, оскільки чоловік утворив нову сім’ю і мешкає зі своєю цивільною дружиною у Луганській області, тому продовження шлюбних відносин між нею, позивачкою та відповідачем неможливе; також вказує, що в них з відповідачем є спільна дитина – дочка, і між ними досягнута угода про її місце проживання та утримання.

          Сторони у судове засідання не з’явилися, надали суду заяви про слухання справи за їх відсутністю.

         Розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов  висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

      Згідно матеріалів справи, сторони зареєстрували шлюб 16.11.1996р., про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1, що було видане 29.04.1999 року Кремінським відділом РАГС Луганської області, актовий запис №26.

          Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина – ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2, що було видане 18.06.1997р. Красноріченською селищною Радою Кремінського району Луганської області, актовий запис №26).

          Подружжя спільне проживання припинило, оскільки, як вказала позивачка у заяві, в них різні погляди на сімейне життя, тому наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідач, одержавши копію позову, у своїй заяві також наполягає на розірванні шлюбу, визнавши позовні вимоги в повному обсязі.

             Між сторонами досягнута угода про місце проживання їхньої дочки – з матір’ю.

            Приймаючи до уваги фактичні взаємовідносини сторін, дійсні причини розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, оскільки вони на момент розгляду справи  наполягають на розірванні шлюбу і миритися наміру не мають, стверджуючи, що це відповідає їх інтересам, спору між ними про місце проживання та утримання їхньої спільної дитини немає, тому позов підлягає задоволенню, а шлюб між сторонами підлягає розірванню.

              Керуючись ст.112 СК України ст.ст.10, 11, 60, 131, 213-215, 294 ЦПК України, суд ,

                                                                      ВИРІШИВ:

          Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований, згідно свідоцтва про одруження, 16.11.1996 року (серія НОМЕР_1,  видане 29.04.1999р. Кремінським відділом РАГС Луганської області, актовий запис №26) – розірвати.

         Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області че рез суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                      Суддя: