УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2439 / 2007                                             Головуючий у 1 й інстанції -Слюсар Л.П.

Категорія -2/5                                                                   Доповідач - Прозорова М.Л.

      УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого- БараннікаО.П. суддів - Прозорової М.Л.,  Григорченка Е.І. при секретарі - Качур Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська, треті особи: Комунальне підприємство .Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації-", Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2006 року  та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначеним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1та ОСОБА_2 до виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська, треті особи: Комунальне підприємство .Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів про визнання права власності на нерухоме майно /а.с.53-55 т.2/.

Як на підстави апеляційної скарги позивачі посилалися на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону / а. с.63-67 т.2/.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 862 від 31 жовтня 1963 року, затверджене рішення Амур-Нижньодніпровської районної ради депутатів про дозвіл на будівництво гаража ОСОБА_3, як інваліду 1 групи (без ніг) по вул. АДРЕСА_1. В рішенні вказано, що будівництво гаражу здійснювати без використання металевих конструкцій /а.с.6,т.2/. Відповідно до рішення № 218 виконкому Дніпропетровської міськради депутатів трудящих ся від 9 квітня 1964 року вулиця АДРЕСА_1 перейменована на вулицю АДРЕСА_1 /а.с. 7-8 т.2/.

Згідно висновку Головного архітектурно-планувлаьного управління від 20.01.2004 року №3/4874 можливо використовувати земельну ділянку біля житлового будинку АДРЕСА_1, фактично зайняту гаражем боксового типу, за зазначеним призначенням на умовах короткострокової оренди строком до 5 років /а.с. 12 т.2/

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 пояснювала, що чоловік

позивачки ОСОБА_5 відповідно до розписки І вересня 1967 року купив гараж у дружини померлого ОСОБА_3 -ОСОБА_6, яка померла в листопаді 2004 року. Тільки в вересні 2004 року ОСОБА_5 подав до суду позовну заяву про визнання за ним права власності на спірний гараж, однак розгляд справи був призупинений у зв'язку із смертю ОСОБА_5. Із 1967 року ОСОБА_5 і його сім'я користувалися вказаним гаражем, однак в органах МБТІ не зареєстрований, оскільки не був зареєстрований за ОСОБА_3

Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка під будівництво гаражу не виділялася, а було надано дозвіл на будівництво гаражу без використання металевих конструкцій інваліду І групи ОСОБА_3., після смерті якого його дружина ОСОБА_6. без законних підстав продала гараж.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку проте, що вимоги позивачів задоволенню не підлягають.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивачів задоволенню не підлягають

Приведені в апеляційній скарзі доводи позивачів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст.212 ЩІК України виключне право доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права, що протирічить діючому законодавству. Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.

   Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.