Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
26 травня 2011 р. № 2-а- 249/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді –Горшкової О.О., при секретарі –Гетьман Н.В.,
за участю сторін: позивач –Нефедова І.Л., представник відповідача –Долошко А.О., за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатоцільова фірма «Міра»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатоцільова фірма «Міра», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010р. №0002252310/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 41341,2 грн. (в т.ч. за основним платежем –34451 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –6890,2 грн.).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обгрунтування позовних вимог Зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено за висновками акту від 06.12.2010р. №5376/23-104/21188746 планової виїзної перевірки ТОВ «БЦФ «Міра»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07р. по 30.06.10р., в якому відповідачем безпідставно зазначено, що підприємством не надано відомостей по рах. 28 «Товари», 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети»за 2 кв. 2010р. Насправді підприємством були надані для проведення перевірки, зокрема, відомості по рахунках 28, 20, 22 за 2 кв. 2010р. та податкові накладні за цей період. Необгрунтовано ці документи не були взяті до уваги під час проведення перевірки. Крім того, ТОВ «БЦФ «Міра»визначило склад валових витрат на підставі належних первинних документів та у відповідності з вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідач, Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився. В обгрунтування заперечень проти позову відповідач указав, що ТОВ «БЦФ «Міра»зайво віднесено до складу валових витрат 137803 грн. по рядку 04.2 Декларації «убуток балансової вартості запасів»в результаті недотримання вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 34451 грн.
Представник позивача в судове засідання з’явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання з’явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях до адміністративного позову та матеріалах перевірки.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав та мотивів.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатоцільова фірма «Міра», зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 26.05.1993р., набув правового статусу суб’єкта господарювання –юридичної особи, як платник податків, зборів ( обов’язкових платежів), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова.
В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.
З 25.11.2010р. по 06.12.2010р. працівниками відповідача, Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатоцільова фірма «Міра»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07р. по 30.06.10р., за результатами якої був складений акт від 06.12.2010р. №5376/23-104/21188746, оригінал якого був оглянутий судом в засіданні, а копія приєднана до матеріалів справи.
З посиланням на акт від 06.12.2010р. №5376/23-104/21188746 відповідач 17 грудня 2010р. прийняв податкове повідомлення-рішення №0002252310/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 41341,2 грн. (в т.ч. за основним платежем –34451 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –6890,2 грн.)
Як з’ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті від 06.12.2010р. №5376/23-104/21188746 висновок ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова про порушення ТОВ «Багатоцільова фірма «Міра»п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: завищення значення рядку 04.2 Декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010р. «убуток балансової вартості запасів»у зв’язку з ненаданням позивачем відомостей по бухгалтерським рахункам 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 28 «Товари»за ІІ квартал 2010р. та даних податкового обліку за цей період.
Перевіряючи указані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.
Правові відносини з приводу впливу приросту/убутку товарів на формування розміру валових доходів або валових витрат платника податку на прибуток унормовані п.5.9 ст.5 Закону України «Про податок на прибуток», згідно з абз.1 якого платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Тобто при веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції визначається вартість не всього незавершеного виробництва або залишків готової продукції за даними бухгалтерського обліку, а тільки вартість запасів (матеріальних ресурсів), використаних або спожитих у процесі створення продукції (робіт, послуг).
Суд відмічає, що платники податку на прибуток, діяльність яких регулюється Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” подають до податкового органу Декларацію з податку на прибуток підприємства, Порядок складання якої затверджений наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143 (із змінами та доповненнями), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 8.04.2003р. за №271/7592.
Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства передбачено таблицю, якою визначено норми пунктів вищевказаного Закону, якими слід керуватися при заповненні рядків декларації.
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства Декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1 - К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1 - Р3) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2.
Особливості використання показників додатка К1 визначено в рядках таблиці цього розділу з кодами 01.2,04.2,04.10,04.12,07.
Додатком К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації передбачено Таблицю 1 “Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів”.Так, у графі 1 Таблиці визначається балансова вартість запасів усього, у тому числі: на складах (місцях зберігання), у незавершеному виробництві, у готовій продукції, малоцінні та швидкозношувані предмети на складах, на оптових складах (місцях зберігання), у роздрібній торгівлі, матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності більше 365 календарних днів та вартість яких не перевищує 1000 грн.
Проаналізувавши норми законодавства, що було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, суд відзначає, що акти законодавства з питань оподаткування не містили і не містять визначення «балансова вартість товарів», тому при вирішенні справи суд вважає за можливе виходити зі змістовного розуміння даного поняття як вартості товарів, що підлягає відображенню в звіті про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал, тобто відображенню в документі, що в силу приписів Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Загальні вимоги до фінансової звітності" (затверджено наказом МФУ від 31.03.1999р. №87; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за №391/3684) є балансом.
Оскільки за визначенням п.1.6 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, під матеріальним активом в п.п.1.1 ст.1 згаданого закону розуміються основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів, а нематеріальним активом в силу п.1.2 ст.1 цього ж закону визнаються об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку, то суд при розв’язанні спору керується нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (затверджено наказом МФУ від 20.10.1999р. №246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за №751/4044), так як встановлене даним Положенням (стандартом) визначення терміну «запаси»за своєю суттю є тотожнім визначенню терміну «товар».
Так, згідно з п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" під запасами розуміються активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Пунктом 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" передбачено, що первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".
Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 892/4185 затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.
Цим Планом передбачений Клас 2 –Запаси, який включає синтетичний рахунок (рахунок першого порядку) 28 та субрахунки (рахунки другого порядку) –це 281 “Товари на складі”, 282 “Товари в торгівлі”.
На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.
На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, лотках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).
Враховуючи вищезазначене, у разі перевищення балансової вартості товарів на кінець звітного періоду над балансовою вартістю на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів (рядок 01.2 «приріст балансової вартості запасів»декларації, переноситься з додатку К1) підприємства у такому ж звітному періоді; у випадку коли балансова вартість товарів на кінець звітного періоду є меншою балансової вартості на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат (рядок 01.2 «убуток балансової вартості запасів»декларації, переноситься з додатку К1).
Вивчивши зміст акту від 06.12.2010р. №5376/23-104/21188746, суд відзначає, що фактичним мотивом для висновку про порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосовно наведеного епізоду відповідач указав ненадання відомостей по бухгалтерським рахункам 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 28 «Товари»за ІІ квартал 2010р. та даних податкового обліку за цей період.
Позивачем на вимогу суду надано оборотно-сальдові відомості по рахункам, на яких обліковувалися запаси, а саме: 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 28 «Товари»за ІІ квартал 2010р.
Однак, суд критично оцінює відомості зазначених рахунків з огляду на наступне:
На сторінці 11 акту перевірки від 06.12.2010р. зазначено, що підприємством не надано відомостей по рахункам 28 «Товари», 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети»та даних податкового обліку за ІІ квартал 2010р.
Підпунктом 2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N 925/11205 передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.
При складанні вказаного акту перевірки ДПІ було у повному обсязі дотримано зазначені нормативні вимоги. Однак, жодних пояснень посадових осіб або уповноважених представників позивача щодо відсутності необхідних відомостей під час проведення перевірки надано не було.
Більш того, судом встановлено, що в акті документальної перевірки від 06.12.2010 року №5376/23-104/21188746 у висновку, підписаному керівником ТОВ «БЦФ «Міра»Нефедовою І.Л. зазначено, що первинні бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб’єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевірявся, відсутні. При цьому вказаний висновок підписаний уповноваженою особою позивача без жодних зауважень та заперечень.
Суд відмічає, що з огляду на приписи ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку, факт відсутності бухгалтерського обліку запасів у позивача свідчить про відсутність їх обліку і у податковій сфері.
За таких обставин, позивачем не доведено ведення обліку балансової вартості запасів на момент перевірки та пред’явлення перевіряючим доказів такого обліку, у зв'язку з чим суд також не може брати їх до уваги.
Судом критично відноситься до пояснень позивача щодо того, що відповідно до законодавства декларації з податку на прибуток підприємства подаються наростаючим підсумком. Тобто декларація за 1 півріччя 2010р. включала в себе показники декларації за І квартал 2010р.
Як видно з рядка «04.2 К1»таблиці на стор.10 Акту перевірки убуток балансової вартості запасів в І кварталі 2010р. становив 136834 грн., а в І півріччі 2010р. –137803 грн. Таким чином, на думку позивача сума убутку за ІІ кв. 2010р. обраховується як різниця між сумою показника за І півріччя та за І кв.: 137803 грн. –136834 грн. = 969 грн.
Тобто, сума убутку балансової вартості запасів в ІІ кварталі 2010р. становила 969 грн.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства (затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. N143) дійсно передбачається, що податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року. Однак, у розглянутому вище порядку значення приросту (убутку) балансової вартості запасів визначається окремо для кожного звітного періоду. При цьому в різні звітні періоди одного і того ж року можуть бути отримані різні показники (як приріст, так і убуток): наприклад, в I кварталі —приріст (заповнений рядок 01.2), за півріччя —спад (заповнений рядок 04.2), за підсумками 3 кварталів —знову приріст (заповнений рядок 01.2) і тому подібне. Тому правило наростаючого підсумку на рядки 01.2 і 04.2 Декларацій не поширюється, а значення відповідного рядка для кожного звітного періоду визначається розрахунковим шляхом.
Додатково суд відмічає, що вказані висновки позивача нівелюються доказами, наданими ним же до матеріалів даної справи.
Так, до письмових пояснень ТОВ «Багатоцільова фірма «Міра»було додано копії оборотно-сальдових відомостей за І півріччя 2010р. та ІІ квартал 2010р. по бухгалтерському рахунку 281. При цьому, у цих же поясненнях позивачем зазначено, що цими документами підтверджується сума убутку балансової вартості запасів в ІІ кварталі. Вона визначається як різниця між сальдо на кінець періоду в сумі 23424 грн. та сальдо на початок періоду в сумі 24485 грн. і становить 1061 грн.
Враховуючи зазначені розбіжності у позиції позивача судом при виконанні вимог ст.11 КАС України щодо офіційного з’ясування всіх обставин по справі витребував у ТОВ «Багатоцільова фірма «Міра»первинні фінансово-господарські документи, на підставі яких позивачем було складено оборотно-сальдову відомість за ІІ квартал 2010р. по бухгалтерському рахунку 281 та внесено відомості до рядка 04.2 Декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010р. «убуток балансової вартості запасів».
Однак, в ході розгляду справи позивач не подав до суду належних та допустимих доказів неправомірності висновків відповідача, ДПІ щодо завищення значення убутку балансової вартості запасів у ІІ кварталі 2010р., якими в силу ч.4 ст.70 КАС України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) є відповідні первинні документи, складені в ході здійснення позивачем певних господарських операцій (в даному випадку це операції з використання або спожиття запасів у процесі створення продукції (робіт, послуг)).
Пунктом 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що у разі коли балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
Зменшивши балансову вартість запасів до 23520 грн. на кінець звітного періоду (півріччя 2010р.) та завищивши значення убутку балансової вартості запасів на 137308 грн., позивач тим самим зайво відніс вказану суму до складу валових витрат, що за визначеними Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»правилами обчислення податку на прибуток спричинило заниження податку на прибуток у перевіряємому періоді на суму 34451 грн.
Факти заниження податку відображені в акті від 06.12.2010 року №5376/23-104/21188746 належним чином, що спростовує доводи позивача про порушення ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова п.1.3. та п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатоцільова фірма «Міра» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення –залишити без задоволення.
Копію постанови направити сторонам.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 01.06.11р.
Суддя Горшкова О.О.