Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
23 травня 2011 р. № 2-а- 1116/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді –Горшкової О.О., при секретарі судового засідання –Гетьман Н.В., за участю представників сторін: представник позивача - не з’явився, представник відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративний позовом Куп’янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Куп’янської об’єднаної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Куп’янське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Куп’янської об’єднаної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005771600/0 від 31.12.2010 року. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що Куп’янською ОДПІ Харківської області була проведена документальна невиїзна перевірка з питання несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов’язань Куп’янським ВУВКГ за період з 30.03.2009р. по 22.12.2010р., про що був складений акт № 1684/1503361773 від 22.12.2010р. За результатами перевірки Куп’янською ОДПІ, з підстав, передбачених пп.17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час нарахування штрафних санкцій, було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та направлено податкове повідомлення-рішення № 0005771600/0 від 31.12.2010р., яким зобов’язано позивача сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 203 450,08 грн. за затримку на 514 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Висновок акту перевірки про несвоєчасну сплату підприємством узгоджених податкових зобов’язань по податку на додану вартість не відповідають фактичним обставинам, оскільки податкові зобов’язання, визначені деклараціями з ПДВ № 2812, № 6777 та № 10668 за лютий, березень 2009 р. та квітень 2009 р. відповідно, сплачені підприємством вчасно (частково), як то визначено в платіжних дорученнях. Отже, податковий орган не мав право самостійно змінювати призначення платежів та зараховувати сплачені платежі в рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше.
В запереченнях проти позову відповідач зазначив, що Куп’янська ОДПІ у Харківській області зобов’язала сплатити позивача за податковим повідомленням-рішенням від 31.12.2010 № 0005771600/0 суму штрафу з податку на додану вартість у розмірі 50% від узгоджених сум податкових зобов’язань, сплачених із затримкою. Відповідно до пп 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного грачиного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. «а» пп.4.2.2 п. 4.2 ст. 4 платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом 10 днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку розпочато процедуру апеляційного узгодження. Оскільки на момент сплати цього узгодженого податкового зобов’язання позивач мав борг перед бюджетом, то перераховані кошти були зараховані в обліковій картці платника податку у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань.
Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не з’явилися, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 35 КАС України сторін було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами, без участі зазначених сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.
Відповідно до ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судом встановлено, що Куп’янське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства перебуває на обліку в Куп’янській об’єднаній ДПІ Харківської області з 30.01.1992 за № 17.
Старшим державним податковим інспектором сектору адміністрування податку на додану вартість відділу оподаткування юридичних осіб Щелчковою Ю.А. проведена документальна невиїзна перевірка Куп’янського ВУВКГ за період з 30.03.2009р по 22.12.2010р. з питань несвоєчасної сплати узгоджений сум податкових зобов’язань по податку на додану вартість за затримку сплати 406900,16 грн. на 514 календарних днів, за результатами якої складено акт № 1684/15-03361773 від 22.12.2010 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питання несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по податку на додану вартість, по підприємству Куп’янське ВУВКГ 03361773».
Зазначеним актом було встановлено порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями), п.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (із змінами та доповненнями), Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до встановлених перевіркою та відображених в акті, порушень на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 514 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 406900,16 грн. Куп’янське ВУВКГ податковим повідомленням-рішенням від 31.12.2010 № 0005771600/0 зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 203450,08 грн. за платежем: 3014010100 податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Дане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу позивача поштовим повідомленням та отримане останнім 06.01.2011р., що підтверджується копією зворотного поштового повідомлення.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення податкового органу було порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість.
Проте, суд не погоджується з висновками податкового органу, встановленими під час перевірки та відображеними в акті, на підставі яких винесено податкове повідомлення-рішення, та вважає відповідне рішення відповідача неправомірним з огляду на таке.
Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових) платежів у встановлені законами терміни.
Обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.
Пунктом 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” визначено принцип рівності бюджетних інтересів. З цією метою встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
Беручи до уваги вищевикладене, позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.
Позивачем було надано до суду платіжні доручення № 1184 від 30.04.2009, № 1150 від 29.04.2009, № 1149 від 29.04.2009, № 1110 від 27.04.2009, № 1116 від 28.04.2009. № 1089 від 24.04.2009. № 1052 від 22.04.2009, № 1029 від 21.04.2009, № 1017 від 17.04.2009, № 962 від 15.04.2009, № 995 від 16.04.2009, № 942 від 14.04.2009. № 940 від 13.04.2009, № 931 від 10.04.2009. № 909 від 09.04.2009. № 896 від 08.04.2009, № 877 від 07.04.2009. № 873 від 06.04.2009, № 868 від 02.04.2009, № 870 від 03.04.2009. № 862 від 01.04.2009. № 1446 від 29.04.2009, № 1427 від 28.05.2009, № 1423 від 27.05.2009. № 1392 від 26.05.2009. № 1381 від 25.05.2009, № 1357 від 21.05.20098. № 1345 від 20.05.2009, № 43 від 05.03.2009, № 50 від 23.04.2009, № 55 від 22.05.2009, які підтверджують факт оплати позивачем податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2009 року, платіжні доручення № 878 від 07.04.2009, № 1429 від 28.05.2009, які підтверджують факт оплати за заставне майно за березень та квітень 2009 року, платіжні доручення № 578 від 04.03.2009, № 606 від 06.03.2009, № 846 від 31.03.2009. № 831 від 30.03.2009. № 832 від 30.03.2009, № 813 від 27.03.2009, № 793 від 26.03.2009, № 742 від 24.03.2009, № 772 від 25.03.2009, № 740 від 23.03.2009, № 729 від 20.03.2009, № 700 від 18.03.2009, № 706 від 19.03.2009, № 663 від 16.03.2009, № 672 від 17.03.2009, № 635 від 12.03.2009, № 662 від 13.03.2009, № 633 від 11.03.2009, № 613 від 10.03.2009, які підтверджують факт оплати НДС за лютий 2009 року.
Як встановлено судом та вбачається з платіжних доручень сплати податкових зобов’язань, позивач самостійно визначив призначення платежу з вказівкою конкретного періоду, тобто його дії не суперечать вимогам вказаного Закону. Сплата вказаного збору призначалась саме за ті періоді, які вказані в платіжних дорученнях.
Посилання відповідача на п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з приводу того, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення є безпідставним, оскільки ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача стосовно самостійного нарахування сплачених податків сум в рахунок податкового органу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету є неправомірними, а оскаржуване податкове-повідомлення-рішення - таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Куп’янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення – задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0005771600/0 від 31.12.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету на користь Куп’янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (Харківська область, м. Куп’янськ, вул. Леніна, 110, 63705, р/р 26006052296669в Харківському ГРУ ЗАТ КБ Приватбанк, МФО 351533, код 03361773) судові витрати в сумі 3 ( три) грн. 40 коп.
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб’єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 27.05.2011 року.
Суддя Горшкова О.О.