Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
08 червня 2011 р. № 2-а- 3456/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді –Горшкової О.О., при секретарі судового засідання –Гетьман Н.В., за участю сторін: представник позивача: Ягло І.В., представники відповідача: Нос В.В., Клинцов І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративний позовом акціонерного товариства «Стома»до Харківської обласної митниці про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство «Стома» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської обласної митниці, в якому просить визнати протиправними дії Харківської митниці щодо відмови в прийнятті митної декларації № 807070006/2011/470705, визнати протиправною і скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації № 807070006/1/00187, видану Харківською обласною митницею від 12.03.2011 року. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 03.03.2011 року позивачем була надана до оформлення ВМД № 807070006/2011/470705, в якої було визначено митну вартість товару із застосуванням основного методу (1) – за ціною угоди, укладеної 15.12.2010 року між АТ «Стома» та фірмою «ROSTEX Vertiebs-GmbH», загальна сума 36 448 євро, що складає 399 477 грн. 48 коп. Крім обов’язкових документів, позивачем додатково було надано комерційну пропозицію Постачальника, технічну інформацію виробника, платіжне доручення про оплату товару, рахунок-проформу, підтвердження транспортних витрат (договір з перевізником, рахунок, лист перевізника про вартість транспортних витрат з розподіленням вартості по території України та іноземній території). Калькуляції виробника надати було неможливо, оскільки ці документи складають комерційну тайну іноземного виробника які він не зобов’язаний надавати АТ «Стома». Також було надано каталог виробника у лазерного диску, однак посадови особи Відповідача відмовились від нього, мотивуючи тим, що документи повинні бути у вигляді паперів. Однак, законодавство України не містить заборони надання додаткових документів на електронних носіях, а подання ВМД на електронному носії взагалі є обов’язковим. Незважаючи на подання додаткових документів, Харківською обласною митницею було прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/400140/1 від 12.03.2011 р., в якому митну вартість «церезіну-воску» було встановлено в розмірі євро за одиницю, загальна сума 10 007,20 євро (сума за одиницю 2,75 євро за 1 кг) замість 7 728,00 євро (сума за одиницю 1,932 Євро за 1 кг). В графі «джерела, що використовувались митним органом для визначення митної вартості» зазначено «цінова інформація ДМСУ». Відповідач відмовив у проведенні митного оформлення ВМД № 807070006/2011/470705, що підтверджується Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 807070006/1/00187 від 12.03.2011 р. З метою запобігання збитків (псування товару, простою перевізника, зупинення виробництва на підприємстві), Позивач змушений був оформити ВМД №807070006/2011/470830 та сплатити ПДВ в сумі 90 989,20 грн., що підтверджено відміткою Відповідача «сплачено 14.03.2011 р.». Після сплати вказаної суми Відповідачем були здійснені дії щодо митного оформлення Товару (ВМД № 807070006/2011/470830). При цьому, в обґрунтування неправомірності дій відповідача позивач посилається на те, що відповідачем після необґрунтованої відмови в застосуванні основного методу не було послідовно застосовано кожний наступний метод, а одразу був застосований резервний метод № 6, тим самим було порушено вимоги ст. 266 Митного кодексу України. Крім того, Відповідачем не було прийнято до уваги довгострокові контрактні відношення з продавцем, здійснення попередньої оплати та велика кількість товару, що має суттєве значення при визначенні торгівельних знижок та формуванні контрактної вартості товару.
В запереченнях проти заявлених позовних вимог відповідач посилається на те, що митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для визначення митної вартості. За наданою позивачем ВМД, Харківською обласною митницею було проведено контроль за правильністю визначення митної вартості вищевказаного товару, як однієї з форм контролю по вантажній митній декларації, передбаченого статтею 41 Митного Кодексу України, а саме «перевірки повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України», у відповідності до п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 № 339. При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості «Церезін-віск нафтовий твердий мікрокристалічний» з рівнем митної вартості ідентичних або або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, згідно пп. 2 п. 2 Порядку виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Так, як заявлена позивачем митна вартість товару по ВМД становила 2,76 дол. США/кг, а по фактам митного оформлення іншими митницями України рівень митної вартості в найближчий до митного оформлення час на «віск нафтовий», становив від 3,80 дол. США/кг. Вищезазначений факт став причиною проведення консультації з декларантом, в ході якої була доведена інформація про рівень цін на ідентичні та подібні товари, що оформлювалися іншими митницями по митній системі в максимально наближений час та було запропоновано у відповідності до п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», з метою перевірки виконання вимог ст. 265 Митного кодексу України надати відповідні документи. В зв’язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівня на товари, що оформлювалися іншими митницями по митній системі в максимально наближений час, та декларантом не було надано вичерпний пакет документів для підтвердження заявленої митної вартості, органом було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди). В результаті вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 266, 268, 269, 271, 272 Митного кодексу України та з урахуванням цінової інформації центральної бази даних Держмитслужби України щодо вартості товарів, які експортувалися до України в найближчий час до часу експорту оцінюваних товарів відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Харківської обласної митниці, було прийняте рішення про визначення митної вартості від 12.03.2011 № 80700006/2011/400140/1 за шостим (резервним) методом відповідно до вимог, встановлених ст. 273 Митного кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача підтримав свою правову позицію, викладену в запереченнях проти позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між Акціонерним товариством «Стома» та фірмою «ROSTEX Vertiebs-GmbH» було укладено контракт № 215 від 15.12.2010 року, за умовами якого позивач купив парафін-віск та церезин-віск за ціною, визначеною у Специфікаціях до цього Контракту, які є його невід’ємними частинами: парафін-віск за одиницю визначено у сумі 1,795 євро (загальна сума 28,720,00 євро); церезину-воску – 1,932 євро за одиницю (загальна сума 7,728,00 євро) (інвойс № AR 46-0211 від 25.02.2011 року). За умовами договору поставка товару виконується протягом 14 календарних днів з моменту отримання платежу Постачальником відповідно до умов цього Контракту. Покупець здійснює попередню оплату 100% (можлива попередня оплата 50% протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження Товару в Гамбурзі, Німеччина) від загальної суми Спеціфікації на кожну партію товару, банківським переказом на рахунок постачальника.
14.02.2001 року позивачем була здійснена попередня оплата в сумі 36448,00 євро, що підтверджується копією платіжного доручення № 17 від 14.02.2011 року.
03.03.2011 року по ВМД № 807070006/2010/470705 позивачем було заявлено до митного оформлення товар «церезин-віск нафтовий твердий мікрокристалічний марки Sasolwax 6660 з вмістом нафтопродуктів 0,75-1,5 мас.%, молекулярна маса 450-490 г/моль, незабарвлений – 4000 кг., застосовується для виробництва стоматологічних вісків. Виробник Sasol Wax GmbH Країна виробництва DEТоргівельна марка «Sasol». В зазначеній декларації визначено митну вартість товару із застосування основного митного методу (№1) – за ціною угоди, загальна сума 36648,00 євро, що складає 399477,48 грн., курс на дату оформлення – 10,960203.
Згідно з абз. 23 ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України) переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також: інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.
Митним кодексом України передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.
Згідно із ст. 88 Митного кодексу України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Згідно із ст. 259 Митного України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 261 Митного кодексу України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які перемішуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також, у відповідних випадках, для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Статтею 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Згідно з приписами ст. 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
За наданою позивачем ВМД Харківською обласною митницею було проведено контроль за правильністю визначення митної вартості вищевказаного товару, як однієї з форм контролю по вантажній митній декларації, передбаченого статтею 41 Митного Кодексу України, а саме «перевірки повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України», у відповідності до п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» (далі – Порядок).
При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості «Церезін-віск нафтовий твердий мікрокристалічний» з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, згідно пп. 2. п. 2 Порядку у відповідача виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Так, заявлена позивачем митна вартість товару по ВМД становила 2,97 дол. США/кг, а по фактам митного оформлення іншими митницями України рівень митної вартості в найближчий до митного оформлення час «віск нафтовий», становив від 3,80 дол. США/кг.
Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766, визначений перелік обов'язкових документів, що додаються декларантом на підтвердження заявлених ним відомостей про визначення митної вартості.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом.
Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Відповідно до пунктів 13, 14 постанови Кабінету міністрів України № 1766 від 20.12.2006 року декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставляння свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
У зв’язку з виникненням у відповідача сумнівів щодо заявленої позивачем митної вартості товару, Харківською митницею були проведені консультації з декларантом, в ході якої останньому була доведена інформація про рівень цін на ідентичні та подібні товари, що оформлювалися іншими митницями по митній системі в максимально наближений час та було запропоновано у відповідності до пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.06, з метою перевірки виконання вимог статті 265 Митного кодексу України, надати до митниці визначені у цьому пункті документи. Також було зазначено, що декларант за власним бажанням може подати інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Як вбачається з копії декларації митного кордону декларант позивача Козлова А.В. була ознайомлена з записом митного органу про подання додаткових документів, який був зроблений 03.03.201 року, цього ж дня. 12.03.2011 декларантом власноруч зроблено запис про неможливість надання повного переліку запропонованих документів із зазначенням дати, прізвища та проставляння свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення митної вартості товару, що підтверджується даними цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. З урахуванням наведеного митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно Порядку № 1766 та норм митного законодавства. При цьому відповідач, відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак, позивач відмовився використати надані митницею можливості щодо підтвердження заявленої митної вартості чи узгодження з митницею митної вартості спірного товару, не надав обґрунтувань та підстав щодо неможливості надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.
У зв'язку з безмотивним ненаданням позивачем додаткових документів, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем. При визначенні митної вартості товару за 6 методом митниця відповідно до вимог ст. 266 Митного кодексу України мотивувала неможливість застосування 1 - 5 методів визначення митної вартості товару.
Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).
Частинами 2 - 3 вищезазначеної статті визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у ч. 1 цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Проте, позивач наполягає на правомірності його вимог щодо встановлення митної вартості товару відповідно до ст. 267 Митного кодексу України за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Однак відповідно до ч. 1 ст. 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів. Тобто виключно до компетенції митних органів відноситься встановлення митної вартості товарів.
Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
У зв’язку з неподанням декларантом в установлений строк додаткових документів митну вартість товарів було визначено митним органом, керуючись ст.ст. 266, 268, 269, 271, 272 Митного кодексу України, та з урахуванням цінової інформації центральної бази даних Держмитслужби України щодо вартості товарів, які експортуються до України в найближчий час до часу експорту оцінюваних товарів Харківської обласної митниці, було прийнято рішення про визначення митної вартості від 12.03.20110 року № 80700006/2011/400140/1 за шостим (резервним) методом відповідно до вимог, встановлених ст. 273 Митного кодексу України.
З урахуванням норм діючого законодавства, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд приходить висновку про те, що Харківська митниця діяла в межах та на підставі чинного законодавства, оскаржувана картка відмови митниці винесена в межах компетенції, з урахуванням критеріїв, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України, які є загальними та обов’язковими для дотримання всіма суб’єктами владних повноважень, а позивачем без обґрунтування не надані документи, що витребовувалися Харківською митницею, для підтвердження або визначення митної вартості товарів для митного оформлення, у зв’язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Стома» до Харківської обласної митниці про визнання дій протиправними та скасування рішення – відмовити у повному обсязі.
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 09.06.11р.
Суддя Горшкова О.О.