Справа № 22ц - 380/07                        Головуючий у 1 інстанції Храновська Н.В.

Категорія №19                                      Доповідач Сівчук Є.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 червня 2007 р.                                                                                                місто Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого Сівчука Є.І.

суддів Мудренко Л.І., Русинчука М.М.

при секретарі Губарик К.А.

з участю представника позивача ОСОБА_2.

представників відповідачів Прохорова С.А., Мазура Д.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Міністерства оборони України, військової частини А-1778 м.Ужгород Закарпатської області, третьої особи на стороні відповідача - Державне казначейство України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою військової частини А-1778 м.Ужгород на рішення Шацького районного суду Волинської області від 13 березня 2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позовні вимоги мотивує тим, що 13.05.2003 р. був призваний на військову службу, яку проходив у військовій частині А-3907, пізніше переводився у в/ч А-0610, а в лютому 2004 р. у в/ч А-1778 м.Ужгород.

Під час проходження служби отримав захворювання і 28 липня 2004 р. звернувся до лікаря, так як відчув слабкість у нижніх кінцівках, яка поступово наростала.

Лікарі захворювання не виявили і він продовжував нести службу.

16 вересня 2004 р. був госпіталізований на стаціонарне лікування в різні лікарні але без ефекту.

8 жовтня 2004 р. його оперували, внаслідок чого паралізовано 70% тіла.

Згідно висновку МСЕК вказане захворювання виникло в зв'язку з проходженням військової служби.

Визнаний інвалідом Армії 1 групи.

Протягом двох років переносить неймовірні фізичні, душевні та психічні страждання. Стан здоров'я не дає змоги продовжувати нормальний спосіб життя, неможливість продовжувати навчання в університеті, створити сім'ю бути повноцінним членом суспільства.

Покликаючись на зазначені обставини просить стягнути з Міністерства оборони матеріальну шкоду в сумі 637 грн. та моральну шкоду в сумі 98000 грн.

Рішенням Шацького районного суду Волинської області від 13 березня 2007 року позов задовольнено повністю. Стягнуто з в/ч А-1778 м.Ужгород Закарпатської області на користь ОСОБА_1637 грн. на відшкодування майнової шкоди та 98000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з військової частини А-1778 м.Ужгород в дохід держави судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Військова частина А-1778 м.Ужгород не погоджуючись з рішенням в поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом порушені норми матеріального права, оскільки позивачем не доведено, що майнова і моральна шкода спричинена з вини військової частини або її посадових осіб, тому підстави стягнення спричиненої шкоди відсутні. Покликаючись на зазначені обставини просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.

В письмовому заперечені на апеляційну скаргу ОСОБА_1. просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши пояснення представників відповідачів Прохорова С.А. та Мазура Д.Г., які апеляційну скаргу підтримали, представника позивача ОСОБА_2., яка скаргу заперечила, перевіривши обставини справи та зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення скарги із слідуючих підстав.

При розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1. 13.05.2003 року був призначений на військову строкову службу, яку проходив в різних військових частинах, а з лютого 2004 р. у в/ч А-1778 м.Ужгород.

Під час проходження служби неодноразово звертався до лікарів з приводу ГРЗ та бронхіту, перебував на стаціонарному лікуванні.

В липні 2004 р. відчув слабкість у нижніх кінцівках, утруднення згинання в колінних суглобах. В зв'язку з цим поміщався на стаціонарне лікування у різні військові частини, проте покращення не наступило. У вересні 2004 р. переведений у 1120 ЦВКГ м.Львова де проведено комплексне обстеження та діагностування і проведена операція, після якої було паралізовано 70% тіла.

Висновком ВЛК встановлено, що захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.

Постановою ВЛК ОСОБА_1. визнаний непридатним для військової служби, визнаний інвалідом 1 групи із 100% втратою працездатності (а.с.5-6, 29-31).

Згідно п.6 Наказу МОУ від 4.01.1994 р. захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби, якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності до військової служби, що в даному випадку мало місце.

Суд першої інстанції повно встановивши всі обставини справи, виходячи з вимог ст.17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст.1166, 1167 ЦК України, підставно прийшов до висновку про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок неправомірних тій та бездіяльності посадових осіб в/ч А-1778 м.Ужгород, що виразились в несвоєчасному наданні медичної допомоги, пізньої госпіталізації, виявленню і встановленню діагнозу захворювання, що призвело до трагічних наслідків (а.с.86).

Матеріальна шкода виразилась у витратах на придбання металоконструкцій, які були використані при проведенні операції в сумі 637 грн. (а.с.8).

Моральна шкода полягає у перенесенні фізичного болю, глибині страждань, які були спричинені ушкодженням здоров'я, наслідків, неможливості пересування, продовженні нормального способу життя, навчання, роботи, створенні сім'ї, а тому суд в повному розмірі задовольнив позовні вимоги.

Доводи апелянта про відсутність вини посадових осіб військової частини спростовуються матеріалами справи та висновком ВЛК, що захворювання пов'язане з проходженням військової служби.

Рішення суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону. Порушень норм матеріального і процесуального права при його ухваленні не допущено.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача військової частини А-1778 м.Ужгород Закарпатської області - відхилити.

Рішення Шацького районного суду Волинської області від 13.03.2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.