УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 травня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Паліюка В.П.,

суддів Базовкіної Т.М,  Вовненко Г.Ю.,  Галущенка О.І.,  Колосовського С. Ю.,

Розглянувши в судовому засіданні в м.  Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.  Кіровограді про відшкодування моральної шкоди,  за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 7 грудня 2004 року,

встановила:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.  Кіровограді про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. Позивачка посилалась на те,  що в серпні 2003 року з вини відповідача була загублена її пенсійна справа. На неодноразові її письмові та усні звернення відповідачем надавались формальні відповіді,  але заходів щодо розшуку пенсійної справи не вживалось,  в зв'язку з чим вона не отримувала пенсію за вересень,  жовтень,  листопад,  грудень 2003 року. В подальшому відповідач проявив бездіяльність щодо відновлення втраченої пенсійної справи. Через таку бездіяльність відповідача вона,  не маючи інших доходів для існування,  тривалий час залишилась без пенсійного забезпечення,  що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя,  зазнала душевних страждань.

Рішенням Кіровського районного суду м.  Кіровограда від 25 серпня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволено частково і постановлено стягнути на її користь з управляння Пенсійного фонду України в м.  Кіровограді у відшкодування моральної шкоди 2500 грн.,  125 грн. витрат на правову допомогу і 8 грн. 50 коп. судових витрат.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції,  посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу,  перевіривши матеріали справи,  колегія суддів вважає,  що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи рішення,  суд апеляційної інстанції виходив з того,  що оскільки моральна шкода повинна відшкодовуватися за рахунок держави,  а Законом України "Про пенсійне забезпечення" таке відшкодування не передбачено,  то до участі в справі необхідно притягнути відповідний орган Державного казначейства України.

Проте такий висновок є помилковим.

Так,  із змісту позовної заяви і матеріалів справи вбачається,  що підставою для відшкодування моральної шкоди позивачка зазначала бездіяльність відповідача по розгляду її звернень щодо розшуку та відновлення її пенсійної справи,  втраченої з вини відповідача.

Справа №33ц-14кс/07                            Головуючий суду 1-ої інстанції ДьомичЛ.М.

Категорія 63                                            Суддя-доповідач Вовненко Г.Ю.

Доводи позивачки щодо бездіяльності відповідача підтверджуються копіями відповідей на її численні письмові звернення,  із змісту яких вбачається,  що заходи по відновленню втраченої пенсійної справи були вжиті відповідачем тільки після втручання Пенсійного фонду України. При цьому пенсійна справа двічі поверталась відповідачу на дооформления і остаточно була оформлена тільки в лютому 2004 року (а.с.  14-19). В судовому засіданні представник відповідача визнав,  що позивачка сама займалась відновленням втраченої пенсійної справи (а.с.  39-зв.).

Зазначене свідчить,  що відповідачем були порушені положення  ст.  ст. 19,  20 Закону України "Про звернення громадян",  згідно з яким він у місячний термін зобов'язаний був вжити заходів щодо відновлення порушеного права позивачки. Тому згідно з положеннями  ст.  25 зазначеного Закону ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди,  завданої їй бездіяльністю управління Пенсійного фонду в м.  Кіровограді.

Оскільки Законом України "Про звернення громадян" передбачено право громадянина на відшкодування моральної шкоди,  завданої йому неправомірними діями чи бездіяльністю органу або його посадовими особами,  то враховуючи роз'яснення,  викладені в абзаці другому пункту 10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 (з подальшими змінами) відповідачем у справі має бути зазначений орган,  тобто управління Пенсійного фонду України в м.  Кіровограді.

Зважаючи на наведене,  колегія суддів приходить до висновку,  що рішення суду першої інстанції було помилково скасоване апеляційним судом,  а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню,  а рішення суду першої інстанції -залишенню без змін.

Керуючись  ст.  ст.  336,  339 ЦПК України та Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року,  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 7 грудня 2004 року скасувати,  а рішення Кіровського районного суду м.  Кіровограда від 25 серпня 2004 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.