АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 9 кв - 137 / 2007р.                                         Головуючий по 1 інстанція

Категорія : 14                                                              Опімах Л.М.

Доповідач в апеляційній інстанції Хвостик С.Г. Доповідач в касаційній інстанції Адаменко Л.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23» травня 2007р.                                                           м. Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів:

Вініченко Б.Б. Адаменко Л.В. Бородійчук В.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 травня 2004 р. і ухвалу апеляційного суду Сумської області від 29 вересня 2004 року по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ДПК «РЖ РЕУ - 5» м. Суми, ДП «Спецмонтажпроект», ЗАТ «Спецмонтажпроект» про виселення без надання іншого житла

встановила:

В листопаді 2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 - колишнього чоловіка та батька про виселення без надання іншого житла за неможливістю спільного проживання.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що відповідач систематично: 23 березня, 30 березня та 16 квітня 2002 року порушував правила спільного проживання, внаслідок чого вони не можуть проживати разом з ним одній наданій їм в користування трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, а заходи запобігання виявились безрезультатними.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 травня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 29 вересня 2004 року в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати судові рішення , направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судами обставин справи, неправильну оцінку зібраних доказів.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішень відсутні.

Судами вірно встановлено, що зазначені в позову правопорушення вчинені відповідачем ОСОБА_3 не в зв'язку з його спільним проживанням з ОСОБА_1

та ОСОБА_2 та користування спірною квартирою, а з інших причин.

Ст. 116 ЖК України передбачає виселення без надання громадянам іншого житлового приміщення, в разі систематичного порушення правил спільного проживання, які роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі, а заходи запобігання виявились безрезультатними.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставинами, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для обов'язкового скасування судових рішень, передбачених ст. 338 ЦПК України, немає.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» № 697 - V від 22.02.2007 року, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 29 вересня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.