Справа № 10-16/2008 р. Головуючий у 1 інстанції Тіслюк І.І.
Категорія - скарга Доповідач Зенченко Т.С.
У Х В А Л А
Іменем України
21 січня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Зенченко Т.С.
суддів - Григор'євої В.Ф., Білоброва В.Д.
з участю прокурора - Яценка Д.В.
адвоката - ОСОБА_1
скаржника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу за апеляцією ОСОБА_2 району на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2008 року,
в с т а н о в и л а :
18 жовтня 2007 року в.о. прокурора Борзнянського району була винесена постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. Як зазначено в постанові прокурора, у липні 2007 року інспектор 2-го взводу ДПС ДАІ УМВС Чернігівської області ОСОБА_2 склав та видав завідомо неправдивий документ, а саме протокол серії СВ № 027550 від 12.07.2007 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КпАП, відносно ОСОБА_3, хоча останній вказаного правопорушення не скоював. В подальшому, даний протокол направлений до Борзнянського районного суду для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. Інспектор Норинський скоїв службове підроблення, тобто склав та видав неправдивий документ.
Не погоджуючись з постановою прокурора, ОСОБА_2 подав до суду скаргу в порядку ст. 236 - 7 КПК України. Доводи скарги зводяться до того, що виносячи постанову, у прокурора не було даних, які б вказували на скоєння ним будь-якого злочину. Він до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 не вносив завідомо неправдиві відомості.
Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2008 року скарга ОСОБА_2 на постанову в.о. прокурора Борзнянського району від 18 жовтня 2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознакою злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України залишена без задоволення.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій ставить питання про скасування постанови суду у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально - процесуального закону, які істотно вплинули на законність судового рішення. Скаржник зазначає, що не маючи достатніх приводів та підстав, була порушена кримінальна справа відносно нього. Він, як службова особа мав права на складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 130 ч.1 КпАП, оскільки останній знаходився в стані алкогольного сп'яніння. При розгляді адміністративної справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності був допитаний лише правопорушник, який пояснював, що він ніяких спиртних напоїв не вживав, при ньому адміністративний протокол працівником міліції не складався. За таких обставинах суддя, який розглядав даний протокол про адміністративне правопорушення повинен був викликати в судове засідання працівника міліції, який складав адмінпротокол та понятих, які були присутні при складанні протоколу. Проте, суддя в порушення вимог адміністративного законодавства закрив провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП.
Заслухавши доповідача, пояснення скаржника та його адвоката, які підтримали апеляцію, щодо скасування рішення суду у зв'язку з тим, що не було достатньо приводів для порушення кримінальної справи, думку прокурора, який просив судове рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що
апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд має право розглянути правомірність порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, але лише в частині наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи.
Відповідно до ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Для того, щоб порушити конкретну кримінальну справу, у кожному випадку потрібні не тільки законний привід, але й підстава. Згідно з ч.2 ст.94 КПК України підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність злочину.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, постанова прокурора Борзнянського району від 18 жовтня 2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, була винесена за фактом службового підроблення.
Підставами та приводами для порушення кримінальної справи було повідомлення судді Борзнянського районного суду Страшного О.М. про те, що працівниками міліції неправомірно був складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст. 130 ч.1 КпАП та в діях останніх є ознаки злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України.
Згідно ж до чинного законодавства, приймаючи рішення за скаргою по даній категорії справ, суд не має права висловлювати думку щодо достовірності, достатності доказів, доведеності обвинувачення, ролі та ступеню участі особи у вчиненні злочину.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції перевірив підстави та приводи щодо порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та виніс рішення відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.
Постанова суду є законною, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379, 382 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2008 року - без зміни.
Головуючий:
Судді: