Судове рішення #1573408
Справа № 11 -

 

 

Справа №  11 -     62/2008                                                                    Головуючий у 1 інстанції Ченцова С.М.

Категорія ст.  121 ч.1 КК                                                                                    Доповідач   Зенченко Т.С.

 

 

                У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

17 січня  2008 року.  Колегія суддів судової палати у  кримінальних справах  апеляційного суду Чернігівської області в складі:

 

головуючого -     судді   Щербакова О.С.

         суддів         -   Зенченко Т.С., Григор'євої В.Ф.

         з участю прокурора -  Гапеєвої Н.П.

         адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника -   ОСОБА_3

засудженого -  ОСОБА_4

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2007 року.

 

Цим вироком      ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сороки Республіки Молдова, мешканець смт. Березна Менського району Чернігівської області,    громадянин України, освіта вища, розлучений, має двох неповнолітніх дітей,   непрацюючий, раніше не  судимий

 

засуджений за ст. 121  ч.1  КК України до п'яти років позбавлення волі; за ст. 263 ч.1 КК України  до 2 років позбавлення волі;  за ст. 296 ч. 4 КК  до 3 років позбавлення волі.

         На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом  поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання  5 років позбавлення волі.

   

         Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь  потерпілої ОСОБА_5 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

 

         Стягнуто з засудженого на користь Менської центральної районної лікарні  593 грн. 12 коп.  витрат  на лікування потерпілого ОСОБА_6.

 

         Стягнуто з засудженого на користь держави судові витрати  за проведення експертиз 1262 грн. 51 коп.

 

          Згідно з вироком, ОСОБА_4   визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

 

 28 лютого  2007 року близько 1 години, він знаходячись біля  газорозподільного пункту на вулиці Щорса в смт. Березна  Менського району Чернігівської області, усвідомлюючи та виражаючи явну неповагу до ОСОБА_6, що супроводжувалася особливо зухвалістю, з хуліганських мотивів  умисно, застосовуючи пістолет , який є вогнепальною зброєю, котрий був заряджений переробленими під саморобні  патрони набоями, здійснив  постріли в область живота  в незнайомого йому ОСОБА_6 заподіявши потерпілому  тілесні ушкодження, що відносяться до категорії тяжких тілесних  ушкоджень за ознакою небезпечності для життя.

1 березня 2007 року близько 17 години працівниками міліції Менського РВ УМВС на вул. Радянській в смт. Березна був затриманий ОСОБА_4 під час особистого  обшуку в кишені його дублянки було виявлено та вилучено 8 капсулів „Жевело”, які являються складовими  частинами боєприпасів і придатні для ініціювання, котрі ОСОБА_4 незаконно придбав, зберігав  та переносив без передбаченого  законом дозволу.

Цього ж дня  під час обшуку в житлі ОСОБА_4 працівниками міліції  було виявлено  та вилучено 68  капсулів „Жевело” та 9 штук „Євро капсулів”, котрі являються  складовими частинами боєприпасів  і придатні  для ініціювання, один патрон, який являється  боєприпасом виготовлений саморобним способом і придатний для проведення стрільби, 10 набоїв , які являються  боєприпасами для нарізної  спортивно-мисливської зброї калібру 5,6 мм і є довгими  гвинтівочними набоями кільцевого запалення калібру 5,6 мм. і  придатні для проведення  стрільби, 5 набоїв, які являються  боєприпасами для нарізної  спортивно-мисливської зброї калібру 5,6 мм. і є короткими пістолетними  набоями  кільцевого запалення калібру 5,6 мм.  і придатні для  проведення  стрільби, 4 набої, які являються боєприпасами  для нарізної зброї калібру 7,62 мм (ТТ) і придатні для  проведення стрільби набоїв в пачках всього  79 шт., які являються боєприпасами для нарізної зброї  калібру 9 мм.  і придатні для стрільби, 2 гільзи, які являються складовими частинами - гільзи довгих  гвинтівочних набоїв кільцевого  запалення  калібру 5,6 мм., дві гвинтові  пружини, металевий циліндр схожий на ударник пістолета, які використовуються в пістолеті, котрі ОСОБА_4 незаконно придбав, переніс  за місцем  свого проживання  та зберігав в своєму житлі без передбаченого  законом дозволу.   

 Під час проведення  обшуку в житлі ОСОБА_4 виявлено та вилучено речовину в пластиковій пляшці, яка  являється нітроцелюлозним (бездимним) порохом і відноситься до  вибухових речовин метальної дії та здатний для  вибухового перетворення, аміачну селітру та алюмінієву пудру, які при їх змішуванні утворюють саморобну вибухову  речовину типу „пальне окислювач”, яка здатна для вибухового перетворення  та   пристрій, який являється пристроєм з вогневим способом підриву і придатні для  проведення вибуху, котрі ОСОБА_4 незаконно зберігав  в своєму житлі без передбаченого законом дозволу.

 

 Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_1  подали апеляції.

 

         В апеляції  засуджений  вказує, що вирок суду є незаконним, винесений з порушенням норм процесуального законодавства. Злочини, за які його засуджено він не вчиняв, вини  немає, а тому  справа відносно нього повинна бути  закрита. Необ'єктивність,  неповнота  досудового слідства та  судового слідства  виражається в наступному.

         ОСОБА_6  отримав травму в ніч  з 27 лютого на 28 лютого 2007 року. Працівниками міліції 28 лютого 2007 року була допитана співмешканка  ОСОБА_6 - ОСОБА_7, яка дала пояснення про те, що ОСОБА_6 повернувся  додому та  пояснив, що в нього стріляв чоловік високого зросту, немісцевий, розмовляв  з  циганським акцентом. У судовому засіданні вона підтвердила свої пояснення. В матеріалах справи відсутній протокол  огляду місця події, не  встановлені очевидці, які знаходилися на місці скоєння злочину або поблизу  та могли чути або бачити обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_6 Досудовим слідством не встановлено, де знаходився потерпілий   з 22 години 27 лютого до 1 години 28 лютого 2007 року.  Не були направлені  на дактилоскопічну експертизу предмети, які були вилучені  при обшуку в його будинку для встановлення їх володільця. Слідчим Коробко був знищений  первинний  текст  в протоколі впізнання та вписаний новий текст.  Судом та досудовим слідством  не була дана оцінка  діям потерпілого ОСОБА_6, який мав  намір неодноразової спроби  самогубства. Досудове слідство та  суд  відхилили  клопотання про призначення ОСОБА_6 посмертної  судово-психіатричної експертизи незважаючи  на те, що потерпілий  в момент  надходження  його до лікарні з травмою  перебував в стані алкогольного сп'яніння. Посилаючись на зазначені обставини, засуджений просить вирок відносно нього  скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю  в його діях складу злочину.     

 

Як видно із змісту  апеляції захисника  ОСОБА_1 в інтересах засудженого,  захисник  просить  вирок відносно засудженого  скасувати,  кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ст. ст. 121 ч.1, 263 ч.1, 296 ч.4  КК України закрити за відсутністю складу злочину. В основу вироку судом  першої інстанції  покладені припущення, а не остаточно перевірені та оцінені на стадії  досудового розгляду докази щодо  їх достатності,  достовірності, стосовно обставин  справи та  недопустимості їх використання як засобів доказування. Основними доводами апеляції захисник вказує: суд застосував обвинувальний ухил і вирок обґрунтував на суперечливих свідченнях потерпілого; впізнанні, яке не можливо вважати доказом, оскільки воно проведено з грубим порушенням норм КПК України, очній ставці.

 

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого,  адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисника  ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляції засудженого та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши  матеріли справи  та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають  з наступних підстав.

 

         Згідно з вимогами ст.ст. 323, 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється на достовірних та допустимих доказах, які всебічно, повно і об'єктивно були  досліджені в судовому  засіданні. З огляду на це, висновки суду про винність особи, мають ґрунтуватися на доказах, які одержані з дотриманням установленого процесуальним законом порядку їх збирання, а також на перевірених у судовому засіданні матеріалах досудового слідства.

 

         Висновки суду про  винність ОСОБА_4 у злочинах, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними в ній  доказами, які  судом належно досліджені та правильно оцінені.

 

         Твердження засудженого про те, що він не вчиняв злочини, за які  його засуджено, а висновки суду, які викладені у вироку не відповідають  фактичним обставинам справи, позбавлені підстав.

 

         Як видно із матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції відповідно до вимог кримінально-процесуального закону дослідив всі докази і, давши їм оцінку, обґрунтовано поклав в основу вироку показання   потерпілого  на  досудовому слідстві, свідків, висновки експертиз.

 

         На протязі всього досудового слідства засуджений не визнавав себе винним у вчиненні злочинів, від  дачі  показань відмовлявся, посилаючись на статтю 63 Конституції України.  Щодо виявлення в його будинку боєприпасів, вибухового пристрою, пістолету, вказував на можливість, що зазначені предмети були підкинуті за місцем  його мешкання іншими особами за його відсутністю.

 

         У судовому засіданні засуджений також пояснював, що злочини він не вчиняв,  працівниками міліції були порушені  його права, а саме слідчим Коробко, яка проводила  слідчу дію впізнання.

Дані доводи засудженого та його заяви щодо неправомірних дій з боку співробітників  правоохоронних органів були  перевірені. Постановою  старшого слідчого прокуратури Менського району від 3 травня 2007 року  було відмовлено в порушенні кримінальної справі відносно: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які проводили  обшук в будинку ОСОБА_4  за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 367, 371, 372, 373 КК України ( том. 2 а. с. 211).

 

         Помічником прокурора Менського району  12 липня 2007 року була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи  за заявою ОСОБА_4 на неправомірні дії старшого слідчого СВ Менського РВ УМВС Коробко А.О. за відсутністю в її діях складу  злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 367 КК України ( том 2, а. с. 212).

 

З даними постановами був ознайомлений ОСОБА_4, постанови про відмову в порушенні кримінальних справ відносно працівників міліції ним не оскаржені.

    

         Колегія суддів не може погодитися з доводами  засудженого та захисника, щодо неправдивих показань потерпілого ОСОБА_6, який він давав  під час проведення досудового слідства. При розгляді кримінальної справи, судом  були перевірені показання потерпілого ОСОБА_6, які він давав протягом досудового слідства. З даних показань вбачається, що тілесні ушкодження йому спричинив саме ОСОБА_4. При пред'явленні  особи для впізнання в лікарні в присутності понятих  потерпілий саме вказав на  ОСОБА_4, як особу яка вчинила проти нього неправомірні дії. При проведенні очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, ОСОБА_6 підтвердив, що ОСОБА_4 вчинив в нього постріл  та наніс удар по голові ( том 1, а. с. 142-144).    Потерпілий  у судовому засіданні першої інстанції  не був допитаний у зв'язку з його смертю, а тому його покази дані на досудовому слідстві   суд прийняв до уваги.

  

         Свідок  ОСОБА_13  підтвердив, що  він був разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_14  в лікарні при впізнанні, при цьому ОСОБА_4 сам зайняв місце серед них. Коли зайшов потерпілий, він оглянув всіх і  зразу кинувся до ОСОБА_4 із запитанням: ” Нащо ти в мене стріляв?”.  

 

         Висновком  комплексної  судово- медико- криміналістичної експертизи  підтверджено, що у ОСОБА_6  мають місце  тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення  черевної  порожнини  з наявністю  двох ран на  передній черевній  стінці на 3 см., нижче від пупка на 3 см.,  вліво від білої лінії, що  супроводжувалось внутрішньо - черевною кровотечею та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у мить спричинення і спричиненні  в результаті  вогнепального поранення з близької  відстані  свинцевими снарядами. Тілесні ушкодження, що виявлені у ОСОБА_6 могли бути спричинені  при пострілі  з пістолету переробленого під  саморобний патрон набоями вилученими  при обшуку житла  ОСОБА_4 ( том 2, а. с. 59-70).

                  

         Згідно висновку криміналістичної  експертизи  № 059-МК  розташовані  по переднім  поверхням  представленого одягу( куртки,  кофти та сорочки ОСОБА_6)  пошкодження у вигляді  розривів  тканини  і розриву тканини  з дефектом  тканини (мінус-тканина) могли утворитися від пострілів з вогнепальної  зброї двома    свинцевими  снарядами, що ранять з близької відстані.

          

Не  заслуговують до уваги доводи апеляції адвоката, що на  досудовому слідстві   при пред'явленні  особи для  впізнання та при складанні протоколу зазначеної дії були порушені вимоги кримінально-процесуального закону. 

 

Як вбачається із змісту протоколу  потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_4, як особу, що спричинила йому тілесні ушкодження. При цьому даний протокол був підписаний понятими, особами, які приймали участь та самим ОСОБА_4, при цьому ніяких зауважень зі сторони обвинуваченого щодо складання даного протоколу не було.

 

         Місцевий суд  до показань ОСОБА_4 щодо його непричетності до   скоєння злочинів віднісся, як до захисної версії засудженого.         

 

         Під час  судового слідства потерпілою  матір'ю  ОСОБА_6  була представлена  заява, яка була написана від руки сестрою засудженого ОСОБА_3.   Із заяви вбачається, що  ОСОБА_6  відмовляється  від раніше  даних ним показань.

          Законний представник ОСОБА_3 підтвердила, що дійсно писала   зразок  заяви, віддала її ОСОБА_6 та просила, щоб він її написав. Проте ОСОБА_6 сказав, що подумає.

  

 Суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини  ОСОБА_4 у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6. За цим обвинуваченням суд повно і всебічно перевірив зібрані у справі докази. У вироку з належною мотивацією наведено достатньо доказів на підтвердження обвинувачення  ОСОБА_4

 

                 

Дії засудженого відповідно до встановлених  фактичних обставин справи правильно кваліфіковані як  за ст. 121 ч.1 КК України, так і за статтями  263 ч.1 та  296 ч.4 КК України.

        

         Вирок відповідає вимогам статей 323, 327, 334 КПК України.

 

         Засуджений в апеляції зазначає, що досудовим слідством не було встановлено місце перебування потерпілого в період з 23 години 27 .02.2007 року до 1 години 28 лютого 2007 року. Проте  дані обставини не мають значення, оскільки досудовим слідством встановлено, що потерпілий тілесні ушкодження отримав 28 лютого 2007 року близько 1 години.

  

         В апеляції засуджений  вказує на необхідність встановлення осіб, які знаходилися в його будинку та підкинули  зброю, бойові припаси та вибухові речовини. Проте ці доводи не можуть братися до уваги, оскільки саме  засуджений відчиняв двері свого будинку, при цьому були присутні поняті, які приймали участь у слідчій дії як обшук житла згідно постанови суду.

 

         Посилання  засудженого  щодо проведення посмертної  судово-психіатричної експертизи відносно потерпілого, є  безпідставне тому що органи досудового слідства розслідування проводили відносно злочинних дій  ОСОБА_4, а не потерпілого.

 

         Не можуть братися до уваги  доводи засудженого та його захисника щодо спричинення тілесних ушкоджень іншими особами, тому що зазначена версія перевірялася органами досудового слідства.

 

         Отже, наведені у апеляції доводи засудженого  та його захисника про те, що ОСОБА_4 не вчиняв злочини і що суд неправильно оцінив докази й необґрунтовано його засудив, є безпідставними і спростовуються зібраними у справі доказами.

 

         Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дослідив в судовому засіданні докази і поклав їх в основу вироку та правильно оцінив позицію засудженого, як позицію захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності. 

 

         Призначене засудженому покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину й даним про його особу і є достатнім для його виправлення.

 

         Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, вивченням матеріалів справи не виявлено.

 

          Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів ,-

 

                                      у х в а л и л а :

 

         апеляції засудженого ОСОБА_4 та захисника  ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2007 року щодо  ОСОБА_4  -  без зміни.

 

                  

            Головуючий:                                                               Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація