ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.05.11 р.                                                                                 Справа № 30/7                               

Господарський суд Донецької області у складі  судді:  Довгалюк В.О.

при секретарі судового засідання  Чергинець І.В.

розглянувши матеріали справи за позовом: Державного закладу "Санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці" м. Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Штурм" м. Донецьк

про: стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 4 083,05грн., пені у сумі 295,54грн. та штрафу у сумі 1651,07грн.   

За участю представників сторін:

від позивача  –  ОСОБА_1. за довіреністю;

від відповідача – не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Державний заклад "Санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці",
м. Донецьк (далі – позивач 1) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Штурм" м. Донецьк (далі – відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 4 083,05грн., пені у сумі 295,54грн. та штрафу у сумі 1651,07грн.   

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір оренди № 4366/2010 від 30.06.2010р., акт приймання-передачі від 30.06.2010р., акт приймання-передачі від 09.12.2010р., розрахунок суми позовних вимог, рахунки по сплаті орендної плати; листи № 11-06-04-14537 від 30.12.2010р., № 2045-03/1161 від 04.10.2010р., № 2045-03/935 від 17.08.2010р.;  невиконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті орендної плати з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем була нарахована пеня та штраф, а також на порушення відповідачем норм ст. ст. 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 611, 636, 688 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Ухвалою  від 13.04.2011р. господарським судом Донецької області прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №30/7,  розгляд справи  призначено на 28.04.2011 року.

У судовому засіданні 28.04.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 28.04.2011р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 28.04.2011 року господарським судом розгляд справи відкладено на
24.05.2011 року.

В наступне судове засідання 24.05.2011р. відповідач знов не з'явився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином.  

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АЕ № 731686) відповідач зареєстрований за адресою: 83054, м. Донецьк,
пр-т Київський, буд. 51, кв. 12, отже відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Не з’явлення у судове засідання представника відповідача, якого було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

В судовому засіданні 24.05.2011 року господарським судом було оголошено перерві на 27.05.2011 року.

Вислухавши у судовому засіданні 27.05.2011р. представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

30.06.2010р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Штурм" (Орендар) був укладений договір оренди за № 4366/2010 (далі за текстом – договір), згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передав Орендареві у строкове платне користування, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне майно – нежитлові вбудовані приміщення (далі – майно) п’ятого поверху загальною площею 28,1 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Донецьк,
вул. Сіверська, буд. 18, що перебувають на балансі Державного закладу "Санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці" (далі – балансоутримувач) вартість якого визначена згідно із звітом про оцінку на 31.12.2009р. і становить за незалежною оцінкою 75 239,82 грн.

Згідно пункту 10.1. договору, договір укладений строком на 2 роки 360 днів, що діє з 30.06.2010р. по 26.06.2013р. включно.

Актом приймання-передачі від 30.06.2010р. Орендодавцем передано орендатору майно.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Частина 2 ст. 9 Цивільного кодексу України вказує на те, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України.

Пункт 1 ст. 759 Цивільного кодексу України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180,  181 Господарського кодексу України та ст. ст. 638, 759 Цивільного кодексу України.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності зі ст. ст. 202, 203 Господарського кодексу України, ст. 526, 599 Цивільного кодексу України господарське зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За актом приймання-передачі від 09.12.2010р. предмет оренди був повернутий з оренди Балансоутримувачу.

Пункт 2 статті 795 Цивільного кодексу України вказує на те, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Тобто, договір оренди укладений між сторонами  припинив свою дію.

Проте на час дії договору свої зобов’язання відповідач своєчасно не виконав, орендну плату згідно вимог ст. 286 Господарського кодексу України та умов договору не сплатив.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.1., 3.3. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. N 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), та за результатами конкурсу на право оренди  державного  Майна  і   становить   без   ПДВ   за  базовий  місяць  розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - травень 2010р. – 975,56 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди – червень 2010 року визначається шляхом коригування за базовий місяць на індекс інфляції за червень 2010 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.4. Договору у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % та 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

На виконання умов договору позивач виставляв відповідачу рахунки за період липень – грудень 2010р., згідно яких загальний розмір орендної плати за вказаний період складає
4 083,05 грн.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

На момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості з орендної плати у повному обсязі.

Зважаючи на той факт, що до матеріалів справи не надано належних доказів сплати заборгованості з орендної плати за договором за період за період липень – грудень 2010р., вимоги Державного закладу "Санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці" щодо стягнення суми заборгованості з орендних платежів в сумі 4 083,05 грн. є обґрунтованими, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення суми пені в розмірі 295,54 грн., то суд виходить з наступного:

Відповідно до пункту 3.7. договору, Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

За розрахунком позивача розмір пені за прострочення сплати орендних платежів становить 295,54 грн. за період з серпня – лютий 2011р.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.   

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Здійснений Державним закладом "Санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці" розрахунок суми пені за прострочку платежів визнаний судом вірним, та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу за затримку сплату орендних платежів в розмірі 1651,07 грн., суд зазначає наступне:

Згідно пункту 3.8. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф в розмір 10% від суми заборгованості.

Відповідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Наданий позивачем розрахунок суми штрафу визнаний судом таким, що не підлягає задоволенню.

          Судом здійснено перерахунок суми штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного:

Позивачем був здійснений розрахунок суми штрафу: 343,45 грн. за період з 16.08.2010р. по 16.10.2010р., 414,13 грн. за період з 16.08.2010р. по 16.11.2010р., 485,18 грн. за період з 16.08.2010р. по 16.12.2010р., 408,31 грн. за період з 16.08.2010р. по 16.02.2011р., що складає загальну суму 1 651,07 грн.

Однак, наданий позивачем розрахунок суми штрафу визнаний судом невірним, оскільки позивачем чотири рази здійснений розрахунок штрафу за однаковий період нарахування (з 16.08.2010р. по 16.10.2010р.), що суперечить умовам договору та чинного законодавства, а тому судом здійснено перерахунок суми штрафу.

Отже, зважаючи на наявність заборгованості з орендної плати в розмірі 4 083,05 грн., що виникла за період з серпня по грудень 2010р., тобто понад три місяці (як передбачено умовами договору), за розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає штраф в розмірі 408,31 грн., виходячи з наступного розрахунку: 4 083,05грн.  х  10%  =  408,31 грн.

За вказаних обставин, позовні вимоги Державного закладу "Санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом                   на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

          На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 625, 762 Цивільного кодексу України, керуючись                    ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

1. Позов Державного закладу "Санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці" м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Штурм" м. Донецьк про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 4 083,05грн., пені у сумі 295,54грн. та штрафу у сумі 1651,07грн. – задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Штурм" м. Донецьк на користь Державного закладу "Санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці" м. Донецьк,  заборгованість по орендній платі у сумі 4 083,05грн., пені у сумі 295,54грн. та штрафу у сумі 408,31 грн.

В іншій частині позовних вимог – у задоволенні відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Штурм" м. Донецьк на користь Державного закладу "Санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці" м. Донецьк, витрати на оплату державного мита у сумі 80,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 187,36 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.05.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення  складено та підписано 01.06.2011р.

Суддя                                                               Довгалюк В.О.           

Надруковано 3 прим.:

виконавець – Поляклва В.Є.

тел.381-91-18