ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
19.04.2011Справа №5002-15/262-2011
За позовом Алупкінської міської ради (98676, АР Крим, м. Ялта, м. Алупка, вул. Красногвардійська, 32; ЄДРПОУ 25150893)
До відповідачів:
1. Ялтинської міської ради (98600, АР Крим, м. Ялта, пл. Радянська, 1; ЄДРПОУ 22301854)
2. Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (98600, АР Крим, м. Ялта, пл. Радянська, 1; ЄДРПОУ 04055765)
За участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Фонд Комунального майна Ялтинської міської ради (98600, АР Крим, м. Ялта, пл. Радянська, 1)
2. Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Дзержинського, 4)
3. Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» (98600, АР Крим, м. Ялта, пров. Дарсановський, 5)
Про визнання недійсним рішення та визнання права власності
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – ОСОБА_1., представник, довіреність від 17.01.2011
Від відповідачів – не з'явилися
Від третіх осіб – не з'явилися
Обставини справи: Алупкінська міська рада звернулася до господарського суду АР Крим з позовом до Ялтинської міської ради та Виконавчого комітету Ялтинської міської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 11.02.2005 №212 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна за Ялтинською міською радою та видачу свідоцтва про право власності» в частині оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна – будівлю готелю по вул. Амет-Хана Султана №27 в м. Алупка та видачі свідоцтва про право власності на цей об’єкт нерухомого майна; визнання права власності на об’єкт нерухомого майна: будівлю готелю площею 445,8 кв.м., розташовану в м. Алупка по вул. Амет-Хана Султана, буд. №27 за Алупкінською міською радою.
Представник позивача позовні вимоги підтримав мотивуючи їх тим, що рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 11.02.2005 №212 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна за Ялтинською міською радою та видачу свідоцтва про право власності» в частині оформлення права власності на спірне майно порушує право власності Алупкінської міської ради на вказаний об'єкт.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.01.2011 порушено провадження по справі та призначено позовну заяву до розгляду.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.02.2011 залучено до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд Комунального майна Ялтинської міської ради.
28.02.2011 (вх.№7628) від відповідача Ялтинської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
28.02.2011 (вх.№7498) від третьої особи Фонду Комунального майна Ялтинської міської ради до суду надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 28.02.2011 залучено до розгляду у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» та Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою».
22.03.2011 (вх.№9695) від третьої особи Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» до суду надійшло заперечення на позов, відповідно до якого просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
29.03.2011 (вх.№10743) від третьої особи Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» до суду надійшла заява з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу без свого представника.
04.04.2011 (вх.№11611) від третьої особи Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» до суду надійшло клопотання з проханням виключити Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та залучити комунальне підприємство Алупкінської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 07.04.2011 клопотання Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» (вх.№11611 від 04.04.2011) залишено без задоволення та зупинено провадження у справі до 18.04.2011.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
08.07.2009 Алупкінська міська рада вже зверталась до господарського суду АР Крим з позовом до Ялтинської міської ради, Виконавчого комітету Ялтинської міської ради та Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 11.02.2005 №212 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна за Ялтинською міською радою та видачу свідоцтва про право власності» в частині оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна – будівлю готелю по вул. Амет-Хана Султана №27 в м. Алупка та видачі свідоцтва про право власності на цей об’єкт нерухомого майна; визнання офіційного права власності на об’єкт нерухомого майна: будівлю готелю площею 445,8 кв.м., розташовану в м. Алупка по вул. Амет-Хана Султана, буд. №27 за Алупкінською міською радою; та зобов’язання Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на зазначений об’єкт нерухомого майна.
Рішенням господарського суду АР Крим від 25.01.2010 по справі №2-1/3668-2009 позов Алупкінської міської ради задоволено, визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 11 лютого 2005 року № 212 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за Ялтинською міською радою та видачу свідоцтв про право власності», в частині оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна – будівлю готелю по вул. Амет-Хана Султана №27 в м. Алупка та видачу свідоцтва про право власності на цей об'єкт нерухомого майна; визнано за Алупкінською міською радою, право власності на об’єкт нерухомого майна – будівлю готелю площею 445,8 кв.м., розташовану в м. Алупка по вул. Амет -Хана Султана, буд. 27; зобов'язано Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за Алупкінською міською радою право власності на об'єкт нерухомого майна – будівлю готелю площею 445,8 кв.м., розташовану в м. Алупка по вул. Амет -Хана Султана, буд. 27.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2010 по справі №2-1/3668-2009 рішення господарського суду АР Крим від 25.01.2010 по справі №2-1/3668-2009 скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 09.11.2010 по справі №5002-28/4418.1-2010 (попередній №2-1/3668-2009) позовну заяву залишено без розгляду.
Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради №212 від 11.02.2005, розглянувши матеріали, надані Ялтинським БТІ, виконавчий комітет міської ради встановив, що спірне нерухоме майно належить Ялтинській міській раді та вирішив оформити право власності на спірне нерухоме майно за Ялтинською міською радою та видати свідоцтво про право власності.
Пунктом 2 рішення Виконкому Ялтинської міської ради №212 зобов’язано Бюро технічної інвентаризації провести правову реєстрацію спірного об’єкта.
На підставі оскаржуваного рішення, Ялтинським бюро технічної інвентаризації оформлено, а першим заступником міського голови Ялтинської міської ради підписано свідоцтво про право комунальної власності міської ради серії САА №136590 від 02.03.2005.
Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Предметом даного спору є визнання недійсним рішення Виконкому Ялтинської міської ради та визнання права власності на майно.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу.
Позивач у позовній заяві як на підставу визнання недійсним спірного рішення посилається на порушення його права, як власника спірного майна.
Виходячи з предмету та підстави позову, для вирішення спору у даній справі суду слід з’ясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини 4 статті 86 Цивільного кодексу УРСР, власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Право комунальної власності визначене Законом Української РСР від 07.12.1990 «Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування».
Відповідно до статті 35 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 №697-XII, об’єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів. Право комунальної власності виникає з підстав, визначених законом, або не заборонених законом.
На час набрання чинності Законами України «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування» від 08.01.1991 та «Про власність» від 15.04.1991 спірна будівля знаходилася у власності Алупкінської міської ради на підставі рішення Алупкінського міськвиконкому від 27.10.1970 №22/5.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю і зобов’язано міністерства і відомства України, органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 1 січня 1992 року передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно з переліком.
Згідно додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 – переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) до власності областей передано, зокрема, готельне господарство – майнові комплекси готельних об'єднань та окремі готелі, підпорядковані місцевим Радам народних депутатів.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 встановлено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів.
29.06.1992 Верховна рада Республіки Крим, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311, прийняла постанову за №110-1 «Про розмежування майна державної (Республіки Крим) власності і власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної)», пунктом 2 якої затверджено перелік майна підприємств, організацій, установ, яке віднесено до державної (Республіки Крим) власності (додаток №1). В постанові зазначено, що в Автономній Республіці Крим є адміністративно-територіальні одиниці, такі як місто Ялта, місто Алушта ті інші, на той час адміністративно-територіальної одиниці такої як місто Алупка не виділялося.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2010 по справі №2-1/3668-2009 встановлено, що на підставі рішення 18 сесії 21 скликання Ялтинської міської ради народних депутатів від 29.10.1992 №118 «Про формування комунальної власності міста та селищ» спірний об'єкт рахується в реєстрі комунальної власності Ялтинської міської ради.
Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 21.08.1999 №292 вирішено: затвердити перелік об’єктів нерухомого майна (в тому числі й спірний об’єкт) державного підприємства сфери послуг алупкінського комбінату комунальних підприємств (який є комунальною власністю Ялтинської міської ради); оформити право власності на ці об’єкти за Ялтинською міською радою та зобов’язано БТІ провести правову реєстрацію.
Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19.02.1998 №1455-1 місту Алупка надано статус міста республіканського підпорядкування.
Тобто, у Ялтинської міської ради були правові підстави для включення до її комунальної власності майна, відповідно до рішення від 29.10.1992, яке знаходиться в Алупці.
Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розкритий зміст права комунальної власності.
Так, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Положення статей 13, 41 Конституції України встановлюють, що від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтями 140-145 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
При цьому, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють повноваження щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності та в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Приписи пункту 8 статі 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачають, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу.
У відповідності до статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на час розмежування майна між загальнодержавною власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражем, третейським судом.
Відповідно до пункту 20 частини 2 статті 19 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» від 07.12.1990 №533 (діючого на момент прийняття оскарженого акту ненормативного характеру), органам місцевого самоврядування були надані повноваження вирішувати на пленарних засіданнях Ради народних депутатів питання затвердження переліку об'єктів комунальної власності та їх статус.
Частиною 4 статті 7 вищевказаного Закону України встановлено, що до комунальної власності відноситься майно, яке передається безкоштовно державою; органи місцевого самоврядування мають право розпоряджатися об'єктами комунальної власності.
Відповідно до статті 19 Конституції України, статті 59 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», підставами для визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування є: прийняття акту ненормативного характеру неуповноваженим органом або з перевищенням повноважень; невідповідність цього акту Конституції і законам України; видача і підписання акту з порушенням встановлених законом форми і порядку. Такі ж підстави передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР.
Суд, враховуючи вищевикладені обставини, дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради №212 від 11.02.2005 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна за Ялтинською міською радою та видачу свідоцтв про право власності» прийнято згідно із Конституцією України та Законом України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», а також Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а значить, немає підстав для визнання цього акту незаконними або недійсними.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішеннями 35 сесії 4 скликання Ялтинської місії ради від 19.10.2005 №459 та 37 сесії 4 скликання Алупкінської міської ради від 28.10.2005 №08 затверджено проект мирової угоди від 19.10.2005, відповідно до якої Алупкінська міська рада визнає право власності за Ялтинською міською радою на деякі об’єкти, розташовані на території Алупкінської міської ради, в тому числі і на спірний об’єкт. На виконання вищевказаних рішень було складено акт комісії, який затверджений міським головою м. Алупки, про те, що спірне майно є комунальною власністю Ялтинської міської ради та підлягає реєстрації за Ялтинською міською радою.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що до основних засад цивільного законодавства відноситься, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності.
Відповідно до статей 319, 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Здійснення права власності може бути обмежено або припинено виключно у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Частиною 2 статті 393 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання права; відновлення становища, яке існувало до порушення.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням 33 сесії 23 скликання Алупкінської міської ради від 07.05.2001 №37, Алупкінська міська рада оформила за собою право власності на спірне майно.
Пунктом 2 рішення Алупкінської міської ради від 07.05.2001 №37 зобов’язано Бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію спірного майна.
На підставі рішення Алупкінської міської ради від 07.05.2001 №37, Ялтинським бюро технічної інвентаризації оформлено, а міським головою Алупкінської міської ради підписано свідоцтво про право власності №801 від 20.08.2001.
Однак, наказом керівника Ялтинського БТІ №48 від 17.07.2002, у здійснені реєстрації права власності на спірне майно на підставі свідоцтва право власності №801 від 20.08.2001 відмовлено, а запис в реєстраційній книзі анульовано.
Таким чином, Алупкінською міською радою було прийнято рішення стосовно спірного об’єкта відносно якого вже існувало рішення Ялтинської міської ради від 29.10.1992 №118 та рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 21.08.1999 №292.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 №697, користування майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом.
Згідно зі статтею 32 Закону України «Про власність», суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Ялтинська міська рада, як власник спірного комунального майна, рішення про яке було прийнято у 1992 році, рішень про передачу спірного об'єкту у власність Алупкінської міської ради не приймала. Отже, Алупкінська міська рада перевищила свої повноваження в частині оформлення права власності на спірний об'єкт, так як згідно зі статтею 4 Закону України «Про власність», тільки власник може розпоряджатися своїм майном.
Таким чином, Алупкінська міська рада не є власником спірного об'єкту, у зв'язку з чим, позовні вимоги про визнання права власності на спірний об’єкт задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати покладаються на позивача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В|розв'язав|:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 21.04.2011.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.