Шевченківський районний суд м.Львова

Справа №  1-78/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30   травня  2011 року                Шевченківський   районний  суд м. Львова

в складі:       головуючого-судді                                    Свірідової  В.В.

                     при  секретарі                                   Дмитраш І.І.

                         з  участю прокурорів                        Мота  Р.Д., Соколенко  В.В.

                    та   захисника                                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальну  справу  про  обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, проживаючого  за  адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого  за  адресою  ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого,

у  вчиненні  злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ч.1  ст.115 КК України,

       У С Т А Н О В И В:

Підсудний  ОСОБА_2, перебуваючи  в  стані  алкогольного сп”яніння, 28 серпня 2010 року  близько 03 годині   30 хвилин  знаходячись  поблизу будинку № 18 по вул. Ю.Липи у м. Львові, на ґрунті особистих  неприязних відносин, які виникли  внаслідок  словесного  конфлікту  та  шарпаними, між  ним та потерпілим ОСОБА_3, розкладним  ножем, який  витягнув  підсудний  із  кишені  своїх  штанів, наніс  удар потерпілому  в  ділянку  грудної клітки зліва, спричинивши ОСОБА_3, тяжке  тілесне  ушкодження, небезпечне  для  життя  в  момент  заподіяння, а  саме, згідно з  висновком  судово-медичної експертизи № 418/2010 від  06 вересня 2010 року, рану передньої поверхні  грудної  клітки  зліва на рівні 7-го міжребер’я, яка  проникає  в ліву  плевральну порожнину  з  пошкодженням  перикарду ( навколосерцевої сумки ), міокарду  на рівні  верхівки  серця, з  крововиливами в ліву плевральну порожнину та порожнину перикарда, яка відноситься до тяжкого тілесного  ушкодження  по  ознаці  небезпеки  для   життя  на   момент  заподіяння.

Підсудний ОСОБА_2 свою винуватість  у  вчиненому   визнав  частково  та  пояснив, що ОСОБА_3, який проживає у сусідньому будинку № 18 по вул. Ю.Липи у м. Львові, він знає тривалий період часу. ОСОБА_4  підтримував нормальні  відносини. Протягом дня, 27.08.2010 року, він перебував вдома до 19.00 год. В цей час йому зателефонував знайомий Роман, який запропонував  підзаробити  грошей, а саме допомогти людям вантажити меблі у зв’язку  із  переїздом.  Меблі вони вантажили до 23.00 год., в  цей  день  вживали спиртні  напої. Після цього, близько о 02.00 год. він  приїхав  додому  на вул. Ю. Липи в  м. Львові.  По  дорозі   йому  зателефонував   швагро  ОСОБА_5  і  сказав, що  хоче  з ним  поговорити. Біля проходу до  будинку № 18 по вул. Ю. Липи в м. Львові він побачив ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які стояли біля  автомобіля та розмовляли.   Він  підійшов  до  них, між  ним   відбулась  розмова, в  процесі  якої  виник  конфлікт з  потерпілим. Під час цієї розмови ОСОБА_4 почав  звертатись до  нього  нецензурними словами. Він цього  не стерпів  і  відповів також нецензурно.  ОСОБА_7  ними  виникла  шарпанина. В ході шарпанини ОСОБА_4 наносив  йому  удари, а  він  захищався, та  також  наносив  удари  потерпілому. Для того, щоб налякати ОСОБА_4, він із лівої кишені штанів, у яких був одягнутий,  витягнув   перочинний  ніж. Даний  ніж  наставив  на  потерпілого.   При цьому навмисно ОСОБА_4  завдавати  тілесних ушкоджень не хотів, позбавляти його життя чи навмисно заподіяти  тілесних  ушкоджень останньому   у нього умислу не було. Він тримав  розкритого  ножа у правій руці, коли ОСОБА_4  налетів на нього. Після цього, ОСОБА_4  підняв футболку і побачив  в ділянці грудної  клітки кров.  В  цей же час до  них  підійшов ОСОБА_5. ОСОБА_8 разом із ОСОБА_6 забрали ОСОБА_4  до  машини  та  поїхали в напрямку лікарні. На  ранок  його  затримали  працівники  міліції. Свою вину визнає частково, оскільки спеціально ОСОБА_4 не наносив удар ножем  у  грудну  клітку, а, обороняючись  від нього, тримав ножа у  руці, на якого  ОСОБА_4 сам налетів.  Цивільний  позов  лікарні  не  визнає. Позов  потерпілого  ОСОБА_3  визнає  частково  на  суму  5000  грн. за  заподіяну  моральну  шкоду, у задоволенні  решта  позовних  вимогах  просить  відмовити.

 Суд  вважає, що  вина  підсудного ОСОБА_2  у  вчиненні  злочинних  дій  стверджується  слідуючими  доказами  по  справі :

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 даними  в  судовому   засіданні  про те, що  27.08.2010 року приблизно з 15.00-16.00 год.  у  гаражному  кооперативі, що по вул. Вінниця в м. Львові   ремонтував  зі  своїми знайомими  автомобіль марки „Форд Ескорт”  до   01  години  ночі. Разом із ним був  ОСОБА_9,  ОСОБА_6, ОСОБА_5. Протягом цього часу  вони  ремонтували  автомобіль та  вживали спиртні напої. Приблизно  о 01.00 год. ночі 28.08.2010 року  він, Михалюк та ОСОБА_5 приїхали з   гаражів на вул. Ю. Липи у м. Львові.   Прибувши на вул. Ю. Липи розмовляли  біля  автомашини,  навпроти  будинку № 18. ОСОБА_5    через  деякий  час направився до  себе  додому, тобто у будинок № 45 по вул. Ю. Липи в м. Львові, повернувшись на вулицю  був  розгніваний  і  говорив , що  ОСОБА_2  в  квартиру привів якихось  своїх  друзів, де вони розпивали алкогольні напої  та  насмітили.   Через  деякий час  до  них  підійшов ОСОБА_2   та  почав  голосно  сваритись  з  ОСОБА_5.   При  цьому вони спочатку сперечались словесно, а потім ОСОБА_7 почав шарпати ОСОБА_5  за  руки  та  за одяг. Він, ОСОБА_3, вирішив  заспокоїти  їх, адже все це супроводжувалось голосними криками, а була пізня година. Він почав  розбороняти  ОСОБА_5  та ОСОБА_2. Його  дії   не  сподобались ОСОБА_2, який сказав, щоб  ОСОБА_3  не  втручався  у  їх справи. При цьому, ОСОБА_7 схопив його спереду за  футболку  і почав шарпати. ОСОБА_7  ними  виникла  шарпанина. В  процесі  шарпанини,   як  він,так  і  ОСОБА_7,наносили  один  одному  удари  по  різним  частинам  тіла. В  процесі  бійки ОСОБА_7    наніс   йому  удар  в  ділянку  грудної  клітки.   Він спочатку  подумав, що ОСОБА_7  його вдарив  кулаком, проте  він  побачив, що  у  нього із  тіла  почала проступати кров та зрозумів, що у ОСОБА_2  був  ніж  чи предмет, схожий  на ніж, яким ОСОБА_7 його вдарив. Побачивши це, він підбіг до ОСОБА_2  і  наніс йому   декілька  ударів   по  тулубу.  Зрозумівши, що  йому  погано, попросив ОСОБА_6  відвезти  його  в  лікарню.  По  дорозі  в  лікарню  опритомнів. В подальшому  йому  було  проведено  дві  складні операції,  в лікарні  перебував  на стаціонарному  лікуванні  до  20.09.2010 року.

Потерпілий  просить  задовольнити    його  позов  та  стягнути  з  підсудного в  його  користь 50 000  грн.  за  заподіяну  моральну  шкоду, оскільки  він в  результаті   таких  дій  підсудного  став  1нвалідом  2  групи, на  даний  час  ніде  не  працює, йому  лікарями  заборонено  фізичні  навантаження, переніс  сильну  біль, важкі  операції , та  кошти  на  правову  допомогу  в  сумі 2000  грн.  Підтримує  думку  прокурора  щодо  обраного  покарання  ОСОБА_2;  

- показаннями  представника  потерпілого   ОСОБА_10 даними в  судовому  засіданні, який  підтримав  позовні  вимоги  ОСОБА_3;

-показаннями  представника  потерпілого ОСОБА_11  даними  в  судовому  засіданні, яка  підтримала    цивільний  позов   ОСОБА_3 про  стягнення    моральної  шкоди    в  сумі  50 000  грн.  та  коштів  за   правову  допомогу  в  сумі 2000  грн. з  підсудного;

- показаннями свідка ОСОБА_6  даними  в  судовому  засіданні    про  те,  що 27.08.2010 року з 16.00 год. до 22  години  він  разом із ОСОБА_3  були в гаражі, де  ремонтувати автомобіль. Закінчивши ремонт автомобіля, розпили  горілку. Так як він перебував за кермом автомобіля, але хотів в цей вечір випити трохи  спиртного, то  зателефонував до знайомого ОСОБА_5, і попросив його відвезти їх додому. Останній погодився на це.  Вони, втрьох,  близько  о 01.00-02.00 год. ночі  під”їхали  до будинку № 18 по вул. Ю. Липи в м. Львові. Після цього, ОСОБА_5, попрощавшись  з ними, направився до себе додому. Через  деякий  час  до  них  з  будинку  вийшов  родич ОСОБА_12, який  перед  тим  голосно сперечався з ОСОБА_5 ОСОБА_3 попросив  їх перестати кричати  перед  вікнами будинку,  бо  вже була пізня година. Тоді між ОСОБА_2 та ОСОБА_3  виникла суперечка і вони вже між собою почали голосно сперечатись. Їхня  суперечка   переросла  у  шарпанину.  ОСОБА_5 майже відразу пішов додому.   ОСОБА_2 почав перший шарпати ОСОБА_3. Він, намагався  їх  розборонити.    Вони перестали шарпатись, проте суперечка між ними не спинилась. Через  деякий  час  побачив, як ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_3 кулаком  в область грудної клітки, від чого ОСОБА_3  зігнувся  вперед.  ОСОБА_3 ще підійшов  до ОСОБА_2 та  вдарив  його декілька  разів, після чого швидко направився до його автомобіля  та  попросив  його  завезти  до  лікарні, повідомивши  йому,   що  у ОСОБА_2  був  ніж, яким  останній  вдарив ОСОБА_3. Він побачив, що у ОСОБА_3 з-під футболки   було видно  кров. ОСОБА_3 сказав, що йому стає погано. Він  зателефонував  по  мобільному  ОСОБА_5  і  вони  відвезли   потерпілого  в  лікарню;  

- показаннями свідка ОСОБА_5  даними в  судовому  засіданні   про те, що 27.08.2010 року приблизно о 20-21 год. за ним заїхав знайомий ОСОБА_6 і вони удвох поїхали у гаражний кооператив, який знаходиться на вул. Винниця у   м. Львові, оскільки там ремонтував свій автомобіль ОСОБА_3. Там у гаражі розпили на трьох пляшку горілки.   З гаражу вони близько о 01 год.  приїхали  на вул. Ю.Липи у м. Львові, до будинків, в яких проживають. Через  деякий час він пішов до себе додому. Коли  зайшов  до  квартири, то побачив, що у квартирі насмічено та безлад. Він  зробив ОСОБА_2, який  є  його  родичем-братом  дружини, зауваження стосовно  необхідності  прибирання. Вийшовши  на  вулицю, ОСОБА_7  підійшов  до  ОСОБА_3  та ОСОБА_6, які  знаходились  на  вулиці  біля  під”їзду, та  про  щось у  підвищеному  тоні  став  розмовляти  з  ОСОБА_3.  ОСОБА_7  та  ОСОБА_3  виникла  шарпанина. Будучи  в  квартирі, йому на  мобільний телефон передзвонив Михалюк і сказав, щоб він швидко вийшов на вулицю, бо потрібно кудись їхати. Вийшовши на вулицю,  побачив тільки ОСОБА_3, який був зігнутим та притримував  руками лівий бік тулуба, у  якого  одяг та руки  були  в  крові. Вони  відвезли  на автомобілі   ОСОБА_3  до  лікарні. Вже  в  лікарні Михалюк повідомив  йому, що ОСОБА_3  поранив  якимось гострим предметом ОСОБА_7;

- показаннями експерта ОСОБА_13  даними  в  судовому  засідання, яка  підтримала  висновок судово-медичної експертизи № 418/2010 від 06 вересня 2010 року;

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_2, в ході якої свідок ОСОБА_6 повністю підтвердив свої показання, які давав під час допиту, і повідомив, що дійсно в ніч на 28.08.2010 року ОСОБА_2, піч час конфлікту наніс удар в грудну клітку ОСОБА_3, після чого останнього одразу госпіталізували у КМК ЛШМД із ножовим пораненням. (т.1 а.с. 77 – 80 );

- протоколом відтворенням обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_3 від 12 листопада 2010 року, згідно з яким потерпілий        ОСОБА_3 розповів  про обставини  події, що мала місце 28 серпня 2010 року поблизу будинку № 18 по вул. Ю.Липи у м. Львові, та показав механізм отримання  від ОСОБА_2 удару ножем  в  грудну клітку(т.1а.с. 214 – 217 );

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_2 від 03 вересня 2010 року, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_2 розповів про обставини події, що мала місце 28 серпня 2010 року поблизу будинку №18 по вул. Ю.Липи у м. Львові, та  показав механізм отримання потерпілим ОСОБА_3 тілесного ушкодження.(т.1 а.с. 63 – 70 );

- оглянутим  в  судовому  засіданні  відеозаписом  відтворення обстановки та  обставин події  за участю підозрюваного ОСОБА_2 від 03 вересня 2010 року;

- протоколом огляду місця події від 28 серпня 2010 року, згідно з яким оглянуто прилеглу території до будинку № 18 по вул. Ю.Липи у м. Львові. Зафіксовано обстановку на вказаному місці та вилучено два зіскоби речовини бурого  кольору  із асфальтового покриття тротуару.( т.1а.с. 10 – 12 );

- протоколом огляду місця події від 28 серпня 2010 року, згідно з яким в приміщенні службового кабінету Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській  області оглянуто ОСОБА_2  і  у  нього вилучено його одяг, в якому він був одягнений в момент вчинення злочину, та розкладний ніж, яким ОСОБА_2 наніс тілесне ушкодження ОСОБА_3 (т.1а.с. 25 – 26);

- протоколом  виїмки  від  02 вересня 2010 року, згідно  з  яким  в  приміщенні КМК ЛШМД вилучено одяг потерпілого ОСОБА_3, в якому він поступив у лікарню (т.1а.с. 117 );

- висновком судово-медичної експертизи № 418/2010 від 06 вересня 2010 року, згідно з  яким у ОСОБА_3 є  такі ушкодження: рана передньої поверхні грудної клітки зліва на рівні 7-го міжребер’я, яка проникає в ліву плевральну порожнину з пошкодженням перикарду (навколосерцевої сумки), міокарду на рівні верхівки серця, з крововиливами в ліву плевральну порожнину, в порожнину перикарди. Рана утворилась від дії колючо-ріжучого предмету незадовго до поступлення в лікарню 28.08.2010 року, не характерна для падіння на площину або на тупий предмет з обмеженою поверхнею, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення. При поступленні в лікарню в крові ОСОБА_3 виявлено 0,52 проміле етанолу. Кров ОСОБА_3 відноситься до групи 0 (І), резус (-)(т.1 а.с. 92-93);

- висновком  імунологічної експертизи № 691/2010-ім від 12 листопада 2010 року, згідно яким в слідах на футболці чорного кольору та на штанах-джинсах – речах, що належать потерпілому ОСОБА_3, виявлена  кров людини групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, яка може походити від любої особи з такою є груповою характеристикою крові по ізосерологічній системі АВО, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_3 (т.1а.с. 249 – 256);

- висновком цитологічної експертизи № 337/2010ц від 14 жовтня 2010 року, згідно з яким у накладеннях бурого кольору на клинку ножа виявлено кров людини з антигеном Н ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров походить від особи (осіб), в крові якої міститься антиген Н і може походити від потерпілого ОСОБА_3 Походження крові від підозрюваного ОСОБА_2 виключається (т.1 а.с. 122 – 125 );

- висновком медико-криміналістичної експертизи № 266/2010-мк від 19 вересня 2010 року, згідно з яким на одягу ОСОБА_3 виявлено: на передній поверхні зліва футболки чорного кольору одне колото-різане пошкодження, на передній поверхні дещо зліва футболки білого кольору одне колото-різане пошкодження, які утворились від дії гострого колюче-ріжучого знаряддя або предмету. Крім цього на передній поверхні зліва футболки чорного кольору було виявлено одне наскрізне пошкодження, яке утворилось від дії гострого знаряддя чи предмета і могло утворитись від дії леза клинка наданого на дослідження, так і від будь-якого іншого предмета з гострою ріжучою кромкою. Колото-різане пошкодження на футболці чорного кольору співпадає за локалізацією з раною на тілі ОСОБА_3, а колото-різане пошкодження на білій футболці не співпадає, оскільки футболка в момент нанесення пошкодження могла зміщуватись відносно тіла. Різане пошкодження на футболці чорного кольору пошкодженням на тілі не супроводжувалось (т.1 а.с. 132 – 138);

- висновком судово - імунологічної експертизи № 3/1394 від 23 вересня 2010 року, згідно з яким у зіскобі з асфальту виявлено кров людини. У крові виявлено антиген Н ізосерологічної системи АВО. Дана кров може походити від особи (осіб), крові якої (яких) притаманний антиген Н ізосерологічної системи АВО, походження її від ОСОБА_3 не виключається, від ОСОБА_2 виключається.(т.1а.с. 151 – 153);

- висновком судово  -імунологічної експертизи № 3/1396 від 22 вересня 2010 року, згідно з яким на предметах одягу ОСОБА_2, а саме: светрі, штанах та парі туфель, виявлено кров  людини.(т.1 а.с. 166 – 170);  

- протоколом огляду предметів від 23.11.2010р.  і постановою про визнання та прилучення речових  доказів  від 24.11.2010р., згідно з якими оглянуто та прилучено до справи як речові докази: зіскоби речовини бурого кольору, одяг ОСОБА_2, розкладний ніж, одяг ОСОБА_3 (т.1 а.с.273 – 274 );

- висновком  експерта  № 5/841  від 12.11.2010  року, згідно  якого  вбачається, що  ніж, вилучений  28.08.2010 р. у  ОСОБА_2, холодною  зброєю  не  являється, є складним   туристичним  ножем, різновидом  ножів  господарсько-побутового  призначення. Даний  ніж  виготовлений  заводським  способом (т.1  а.с.262-263);

- речовими доказами по справі - одягом  ОСОБА_2  та  одягом ОСОБА_3, які  долучені  до  матеріалі  справи  та  оглянуті  в  судовому  засіданні;

- речовим  доказом  по  справі-ножем який  долучений  до  справи  та  оглянутий  в  судовому  засіданні;

            - висновком стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 239 від   13 жовтня 2010 року  з  якої  вбачається,  що  ОСОБА_2  в  даний час психічним захворюванням не страждає, виявляє психопатичні риси характеру, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період інкримінованих дій ОСОБА_2 також психічним захворюванням не страждав і не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності і міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Під час інкримінованих дій ОСОБА_2 не перебував у стані фізіологічного афекту та не перебував у будь-якому іншому емоційному стані, висновок про який міг би слугувати експертною підставою для юридичного висновку про стан сильного душевного хвилювання. Відтермінована агресивна реакція на конфлікт виключає стан сильного душевного хвилювання.  ОСОБА_2 із врахуванням його індивідуально психологічних особливостей та стану розумового розвитку здатний правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати щодо них правильні показання. ОСОБА_2 притаманні такі особливості як тривожна помисливість та нерішучість, що зазвичай компенсуються педантичним виконанням обов’язків, але вживання алкогольних напоїв може призвести до гіперкомпенсації у вигляді раптової карикатурної невиваженої рішучості, що не позбавляє ОСОБА_2 відповідальності  за інкриміновані йому дії.  (т.1 а.с. 200 – 202; 288 – 296);.

Оцінюючи показання потерпілого та свідків, експерта, суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться в об”єктивному зв”язку із матеріалами кримінальної справи, стверджуються   іншими   об”єктивними   доказами.

Суд  надає  віри  показання  підсудного  в  частині  того, що  умислу  на  вбивство  потерпілого  у  нього  не  було. Оцінюючи  показання  підсудного  суд  надає  їм  віри, оскільки  вони  доповнюються  показаннями  потерпіілого,  свідків, іншими   об”ективними  доказами  по  справі.

Оцінюючи зібрані  по  справі  докази в  їх сукупності, суд  приходить до висновку, що винуватість  підсудного   у  вчиненому   злочини, передбаченому   ч.1 ст.121  КК   України,  доведена  повністю.

         Приходячи  до  такого  висновку, щодо  перекваліфікацій  діі  підсудного, суд  враховував    положення  Постанови  Пленуму  Верховного  Суду   України  №  2    від  07 02.2003  року   „Про  судову  практику  в  справах  про  злочини  проти  життя  та  здоров”я  особи”, зокрема  у  п.22 зазначено, що  для  відмежування  умисного  вбивства  від  умисного  заподіяння  тяжкого тілесного  ушкодження  питання  про  умисел  необхідно  вирішувати  виходячи  із  сукупності  всіх  обставин  вчиненого діяння, зокрема  враховувати  спосіб, знаряддя  злочину, кількість, характер  і  локалізацію  поранень  та  інших  тілесних  ушкоджень, причини  припинення  злочинних  дій, поведінку винного  і  потерпілого, що  передувала  події, їх  стосунки. Визначальним  при  цьому  є  суб”єктивне  ставлення  винного  до  наслідків  своїх  дій : при   умисному  вбивстві  настання  смерті  охоплюється  умислом  винного, а  в  разі  заподіяння  тяжкого  тілесного  ушкодження, яке  спричинило  смерть  потерпілого, ставлення  винного  до її   настання  характеризується  необережністю.

 Дані  обставини  підтверджуються  як  показаннями  підсудного, потерпілого, свідків, даних  ними  в  судовому  засіданні, протоколами  очних  ставок  між  підсудним  та  свідками, висновками  експертиз, показанням  експерта, речовим  доказом  по  справі-ножем, оглянутим  в  судовому  засіданні,  відеозаписом  відтворення обстановки  та  обставин  подій.

Отже, судом  не  здобуто  переконливих  доказів   в  частині   пред”явленого  досудовим  слідством  звинувачення  підсудному  по  ст.15 ч.2,115  ч.1  КК  України,  таке  обвинувачення  заперечується  підсудним, а  тому  всі  сумніви  розцінюються  судом  в  користь  підсудного.

Судом  встановлено, що  саме  внаслідок  суперечки, шарпанини   між  підсудним  та  потерпілим, підсудний  ОСОБА_2 витягнув  розкладного  ножа  з  кишені  своїх  штанів  та  ним  умисно   наніс  потерпілому  ОСОБА_3  едине   ножове  поранення, що  потягло  за  собою  тяжке  тілесне  ушкодження , небезпечне  для  життя  в  момент  заподіяння.

В  судовому  засіданні  не  знайшло  свого  підтвердження пред”явлене  підсудному  досудовим  слідством  обвинувачення  за   ст.15,ч.1  ст.115  КК  України  як  вчинення  замаху  на  вбивство, тобто  умисне  протиправне  заподліяння  смерті  іншій  людині, оскільки  умислу  на   заподіяння   смерті  потерпілому  підсудний  не  мав, що підтверджується  обставинами  справи, показаннями  підсудного, потерпілого, нанеснення  одного  удару  потерпілому  та  знаряддям  вчиненого  злочину.   

          Відтак, суд  вважає, що злочинні  дії  підсудного   слід  перекваліфікувати  з  частини  ст.15 ч.2 ,ч.1  ст.115  КК України   на   частину 1  ст.121  КК  України, оскільки  підсудний  заподіяв  потерпілому  ОСОБА_3  умисне  тяжке  тілесне  ушкодження, небезпечне  для  життя  в   момент  заподіяння.

Призначаючи  підсудному  покарання, суд  враховує  характер  та тяжкість вчиненого злочину, особу  підсудного, який  вперше притягається  до  кримінальної  відповідальності, позитивну  характеристику  на  підсудного  з  місця  проживання,    пом”якшуючих  покарання  обставинв  суд  не  вбачає, обставиною, яка обтяжує покарання підсудного  є  вчинення злочину особою, що  перебувала  у  стані алкогольного  сп”яніння, вважає, що покарання слід обрати в межах санкції частини статті, за  якою кваліфіковано  злочин, у  виді позбавлення волі.

Стягнути  з підсудного ОСОБА_2 на  користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області   за  проведення  експертиз  кошти  в  сумі   2425,20 грн.( т.1 а.с.150, 158, 165, 175, 186,261).  

Цивільний  позов  КМК  ЛШМД  задовольнити  повністю. Стягнути  з  підсудного   ОСОБА_2М.в  користь  КМК  ЛШМД  з  кошти  в  сумі 5719,49  грн. (витрати  на  стаціонарне  лікування  ОСОБА_3Б.).

Цивільний  позов  потерпілого  ОСОБА_3  до  ОСОБА_2  про  стягнення  моральної  шкоди  та  коштів  за  надання  правової  допомоги - задовольнити  частково. Стягнути  з підсудного  в  користь  ОСОБА_3  за  заподіяну  моральну  шкоду  кошти  в  сумі 40  000  грн.  та   2000  грн.  за  надання  правової  допомоги, а  всього 42 000  грн. (сорок  дві  тисячі  грн.), відповідно  до  вимог  ст.1167,1177  ЦК  України   та    ст.84  ЦПК України.

Речові  докази по справі – одяг  ОСОБА_2 –повернути   ОСОБА_2. одяг  ОСОБА_3-повернути  ОСОБА_3; ніж, зрізи  нігтьових  пластинок, змиви  з  рук, контрольні  зіскоби  з  асфальту, які  зберігаються   в  кімнаті  зберігання  речових  доказів   Шевченківського  районного суду  м.Львова -  знищити, діск  з відеозаписом  відтворення  обстановки -  залишити  при  матеріалах  справи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 121  КК України  та  обрати покарання  у  виді  6  (шести ) років  позбавлення  волі.  

Речові  докази  по справі – одяг  ОСОБА_2 –повернути   ОСОБА_2. одяг  ОСОБА_3-повернути  ОСОБА_3; ніж, зрізи  нігтьових  пластинок, змиви  з  рук, контрольні  зіскоби  з  асфальту, які  зберігаються   в  кімнаті  зберігання  речових  доказів   Шевченківського районного суду  м.Львова -  знищити;  діск  з відеозаписом  відтворення  обстановки -  залишити  при  матеріалах  справи.

Стягнути  з засудженого ОСОБА_2 на  користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області   за  проведення   експертиз  кошти  в  сумі   2425,20 грн.   

Цивільний  позов  КМК  ЛШМД  задовольнити  повністю. Стягнути  з  засудженого   ОСОБА_2М.в  користь  КМК  ЛШМД  з  кошти  в  сумі 5719,49  грн. (витрати  на  стаціонарне  лікування  ОСОБА_3Б.).

Цивільний  позов  потерпілого  ОСОБА_3  до  ОСОБА_2  задовольнити  частково. Стягнути  з  засудженого  ОСОБА_2  в  користь  ОСОБА_3  за  заподіяну  моральну  шкоду  кошти  в  сумі 40  000  грн.  та   2000  грн.  за  надання  правової   допомоги,а  всього 42 000  грн. (сорок  дві  тисячі  грн.).

Строк  відбуття  покарання   засудженому  ОСОБА_2  рахувати  з  часу  фактичного   затримання   з     02  вересня 2010  року.

Запобіжний  захід засудженому  ОСОБА_2 до  вступу вироку в законну силу залишити  попередній – утримання  під  вартою.

 На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова, засудженим  в той же строк , але  з часу   вручення  йому  копії  вироку.    

 Вирок надр. в нарадчій кімнаті в 1 екз.

Суддя   ОСОБА_14