Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2а-83/11
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої - судді Зими І.Є.
при секретарі Логін Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про зобов’язання до вчинення дій,-
в с т а н о в и в :
01.12.2010р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова в якому просить винести рішення, яким відновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача провести донарахування та виплату пенсії за період часу за 2006-2007 роки в сумі 2 773,30 грн. та за 9 місяців 2008 року в сумі 866,70 грн., загальною сумою 3 600,00 грн. з врахуванням підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Позивач мотивує вимоги тим, що вона являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога з 2006р. не виплачувалася в повному обсязі, а тому змушена звернутись до суду.
Позивач у судовому засіданні доповнила позовні вимоги та просила позов задовольнити , стягнувши з відповідача кошти відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.06 р. по 31.12.10 року з підстав, наведених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила покликаючись на письмові заперечення на позов, долучені до матеріалів справи.
З’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу надано статус дитина війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія вказаної статті зупинена.
Проте, згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 р. № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. 7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43, 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що не відповідає Конституції України п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Конституційний Суд України роз’яснив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.
Відповідно до вимог ст. 152 ч. 2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відтак, вимоги позивача підлягають до часткового задоволення – в частині зобов’язання проведення донарахування і виплати пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007р. року по 31.12.07 р., з 22.05.08 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009р., з 01.01.10р. по 31.12.10р.
Безпідставними, на думку суду є покликання представника відповідача – Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області на пропуск позивачем строку звернення до суду як на підставу у відмові в позові, оскільки у ч. 1 та 3 ст. 99 КАС України законодавцем зроблено застереження „ якщо не встановлено інше”. В даному випадку ч. 2 ст. 87 Закону України „ Про пенсійне забезпечення „ передбачено, що суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулі роки без обмеження будь-яким строком.
Керуючись ст.ст. 11, 99, 159, 160 ч. 3 , 161 КАС України , ст. 152 ч. 2 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 р. № 6-рп, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова провести донарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 09.07.07р. по 31.12.07р., з 22.05.08р. по 31.12.08р., з 01.01.09р. по 31.12.09р., з 01.01.10р. по 31.12.10р. з врахуванням підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни ", враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя ОСОБА_2