КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 року Справа № 1170/2а-1100/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря: Господарікова М.О.
представників:
позивача –клопотання про розгляд справи без участі
відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лани України»
про припинення юридичної особи та визнання установчих документів недійсними з моменту перереєстрації, -
ВСТАНОВИВ:
Маловисківська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лани України» про припинення юридичної особи та визнання установчих документів недійсними з моменту перереєстрації.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ТОВ «Лани України» має ознаки фіктивності, створене з метою надання послуг по мінімізації податкових зобов’язань реально існуючим суб’єктам господарювання, а тому позивач вважає, що слід винести постанову, якою припинити юридичну особу та визнати установчі документи недійсними з моменту перереєстрації.
Представник позивача, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, при цьому надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення на адресу зазначену в позовній заяві кореспонденції. Вказана кореспонденція повернулась до суду з відміткою органу поштового «за зазначеною адресою не проживає»
Суд звертає увагу, на наступне: як випливає зі змісту статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження відповідача в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали та повістки надсилалися відповідачу за зазначеною в позовній заяві та витягу з реєстраційної справи адресою, в якому зазначена адреса відповідача: АДРЕСА_1.
У відповідності до ч.8 ст.35 КАС України, вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи, суд вважає відповідача належно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Суд вважає, що відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду судової справи, отже здійснено всіх заходів для реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.08.2004 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради зареєстровано ТОВ «Лани України», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію /а.с.10/.
Як вбачається із змісту статуту підприємства /а.с.11-17/ засновником та керівником підприємства є ОСОБА_1.
Абзацом 12 ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського кодексу України, у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.
Згідно ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. №509-XII, а саме ст. 10 встановлює вичерпний перелік функцій податкових органів, який не підлягає розширеному тлумаченню.
Здійснюючи функції визначені ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", податкові органи наділені правами, які визначені ст. 11 вказаного Закону. Виходячи зі змісту вказаної норми, податкові органи у правовідносинах унормованих Законом України "Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. № 755-IV наділені лише правом на звернення у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").
Застосування податковим органом вказаної адміністративно-господарської санкції має наслідком втрату юридичною особою цивільної правоздатності у зв’язку з ухваленням судового рішення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи (ст. 33 Закону України "Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Згідно ст. 19 вказаного Закону, якою врегульовано порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, правом подачі державному реєстратору відповідних реєстраційних карток наділені особи уповноважені діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), при цьому положення вказаної статті Закону не передбачають внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі на підставі рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи посадовими особами позивача встановлено, що за юридичною адресою відповідач не знаходиться /а.с.29-30/.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" від 15.05.2003р. № 755-IV, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Згідно ч. 8 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" від 15.05.2003р. № 755-IV (в редакції чинній на момент здійснення позивачем перевірки відповідача щодо знаходження за юридичною адресою), якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
В матеріалах справи міститься копія довідки з ЄДРПОУ, відповідно до якої встановлено, що державним реєстратором було внесено запис до Єдиного держаного реєстру про відсутність юридичної особи за її місце знаходженням /а.с. 8-9/.
Отже позовні вимоги в частині припинення юридичної особи –ТОВ «Лани України», підлягають задоволенню.
Поряд з тим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання установчих документів даного товариства з моменту перереєстрації на ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 56 ГК України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.
З письмових пояснень ОСОБА_2 долучених до матеріалів справи /а.с.31/ вбачається, що метою створення ним підприємства було виконання функцій директора та отримання винагороди. Будь-якого примушування до вчинення дій по перереєстрації підприємства, з боку сторонніх осіб до нього вчинено не було.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що доводи позивача щодо того, що перереєстрація підприємства відбулася на ОСОБА_2 та нібито має ознаки фіктивності, здійснена на думку позивача з наміром надання послуг по мінімізації податкових зобов’язань реально існуючим суб’єктам господарювання, є завідомо неправдивими - не підтверджені матеріалам справи та доказам дослідженими в ході розгляду справи.
Крім того, з письмових пояснень відповідача також вбачається і те, що ніким та нічим не обмежно право ОСОБА_2, як засновника та керівника створеного ним підприємства, вжити заходів передбачених ст.ст. 59, 60 ГК України та ст.ст. 33, 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. № 755-IV щодо припинення діяльності створеного ним суб’єкта господарювання.
Як вбачається із позовної заяви висновок про те, що перереєстрація ТОВ «Лани України» має ознаки фіктивності та здійснена на думку позивача з наміром надання послуг по мінімізації податкових зобов’язань реально існуючим суб’єктам господарювання є завідомо неправдивими та висновок про те, що установчі документи підлягають визнанню недійсними з моменту їх перереєстрації зроблено на підставі пояснень засновника і керівника ТОВ «Лани України» ОСОБА_2, повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 30.01.2010 року, відповідно до яких ТОВ «Лани України» за вказаною адресою у свідоцтві про реєстрацію юридичної особи не знайдено.
Проте суд вважає, що пояснення засновника та керівника підприємства, не можуть бути єдиним та достатнім доказом обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Більш того, зазначене пояснення та заява про визнання позовних вимог не можуть бути визнані належними доказами у розумінні ст.70 КАС України, оскільки позивачем у справі не надано суду доказів стосовно того за яких обставин ОСОБА_2 надавав такі пояснення та заяву.
У відповідності до вимог ч.4 ст.51 КАС України – суд не приймає визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї - небудь права, свободи та інтереси.
Позивачем не надано відповідних обґрунтованих пояснень відносно конкретних порушень закону, які на думку позивача, допущено при перереєстрації та створенні юридичної особи, а також наслідків впливу таких порушень при створенні цієї юридичної особи безпосередньо на діяльність відповідача.
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов –задовольнити частково.
Припинити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лани України»/код ЄДРПОУ - 32967874, адреса –АДРЕСА_1, 25015/.
В задоволені решти позовних вимог –відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом