КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 березня 2011 року 819/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді- Брагіної О.Є.;
при секретарі судового засідання -Варченко І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 17.01.2011 р. № 398/10/10);
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області
до ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИВ:
14.02.2011 р., Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція в Київській області (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу по сплаті єдиного податку у сумі 800 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за єдиним податком. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
Ухвалою від 14.02.2011 р. відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.02.2011 р..
24.02.2011 р., судове засідання було відкладено на 10.03.2011 р. у зв’язку з неявкою сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи.
10.03.2011 р., до суду з’явився представник позивача. Представник відповідача до суду не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив. За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:
ОСОБА_2 має статус фізичної особи –підприємця, зареєстрований 02.10.2007р. виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській об’єднаній державній податковій інспекції в Київській області.
Згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася податкова заборгованість за єдиним податком, у зв’язку з тим, що:
У червні 2010 року відповідач подав до Білоцерківської ОДПІ заяву від 15.06.2010 р. № 2839 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Згідно із заявою визначено вид підприємницької діяльності –оптова торгівля іншими непродовольчими товарами.
Відповідачу 22.06.2010 р. було видано свідоцтво платника єдиного податку.
Згідно з рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 06.07.2010 р. № 1438-67-V «Про врегулювання ставок єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб»ставка єдиного податку за видом діяльності задекларованим відповідачем становить 200,00 грн. на місяць.
Згідно довідки від 07.02.2011 р. № 2729/24-1-0, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку у сумі 800 грн. за липень-жовтень 2010 р..
У зв’язку з тим, що відповідач не сплатив добровільно суму заборгованості, податковим органом на адресу відповідача було надіслано податкові вимоги: перша від 30.08.2010 р. № 1/1456; друга від 06.10.2010 р. № 2/1757. Обидві вимоги вручено відповідачу під розписку.
Таким чином, розмір податкової заборгованості відповідача становить 800, 00 грн..
На день судового розгляду відповідач податковий борг добровільно не сплатив, що підтвердив представник позивача у судовому засіданні.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне:
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування»(чинного на момент виникнення правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Указом Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(далі – Указ від 03.07.1998 № 727/98) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Згідно з пунктом 2 Указу від 03.07.1998 № 727/98 суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Пунктом 2 Указу від 03.07.1998 № 727/98 встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідач мав сплачувати суми єдиного податку до 20 числа кожного місяця, наступного за звітним, та надавати докази сплати податку до податкового органу разом з податковою звітністю.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення правовідносин) податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі – Закон № 2181-ІІІ) передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, якщо платник податків не здійснив адміністративного оскарження визначеної суми податкового зобов'язання. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181-ІІІ, є виключно податкові органи.
Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем надано суду докази наявності у відповідача заборгованості перед державним бюджетом по сплаті єдиного податку, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони —суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 податковий борг у сумі 800 грн..
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Брагіна О.Є.
Постанова у повному обсязі виготовлена .