КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26
_________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2011 року Справа №9040/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Басай О.В.,
при секретарі судового засідання –Короташ О.Б.,
за участю:
представника позивача –Пилипчук Л.В.;
представника відповідача –Сімороз І.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Сільськогосподарського ВАТ «Агрокомбінат «Калита»
до відповідача: Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області
про скасування рішення №105 від 16.08.2010 року, -
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське ВАТ «Агрокомбінат «Калита»(далі –позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області (далі –відповідач) про скасування рішення №105 від 16.08.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що Порядком формування цін на продовольчі товари щодо яких запроваджено державне регулювання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №373 від 17.04.2008 року визначений механізм формування виробниками економічно обґрунтованих цін на окремі продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання. Вимоги цього Порядку поширюються на суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва та реалізації продовольчих товарів, щодо цін на які запроваджено державне регулювання. Відповідно до п.2 зазначеного Порядку, оптово-відпускна ціна –це фактична ціна, що застосовується у розрахунках за товари, які поставляються (реалізуються) суб’єктами господарювання з метою їх використання у підприємницькій діяльності, з урахуванням податку на додану вартість і транспортних витрат. Тобто, оптово-відпускна ціна –це ціна за якою підприємство або збутова організація реалізують продукцію виробничим або торгівельним підприємствам для їх наступного перероблення або реалізації кінцевому споживачеві. В Постанові Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 №1222 якою затверджено Порядок декларування змін оптово–відпускних цін на продовольчі товари, зазначено, що цей Порядок визначає механізм декларування суб’єктами господарювання зміни оптово–відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка) ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров’яче питне з вмістом жиру 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор –пісок, олію соняшникову. Пунктом 2 Порядку передбачений обов’язок декларування змін оптово –відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у п. 1 цього Порядку, у разі коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток. Згідно п.2 Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 21.04.2008 року №653 «Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку Київської області», запроваджено регулювання оптово–відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка) ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров’яче питне з вмістом жиру 2, 5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни відповідно до Порядку декларування зміни оптово –відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року №1222. Таким чином, при збільшені оптово–відпускних цін протягом місяця більш як на 1 відсоток суб’єкт господарювання повинен обов’язково здійснювати їх декларування. На підставі вищенаведеного зазначив, що декларуванню підлягають тільки оптові–відпускні ціни, якщо вони збільшуються протягом місяця більш ніж на один відсоток. Крім того, зазначив, що вимоги Порядку декларування зміни оптово–відпускних цін на продовольчі товари поширюється на суб’єктів господарювання, які виробляються або здійснюють постачання (реалізацію) продуктів харчування, щодо яких запроваджено державне регулювання (декларування), на шляху просування від виробника до кінцевого реалізатора (роздрібна торгівельна мережа) або споживача (підприємства харчової промисловості) і не поширюються на реалізацію кінцевому споживачеві (фізичній особі –покупцеві). В свою чергу, перевіряючими в розрахунок необґрунтовано отриманої виручки позивачем від реалізації м’яса свинини та ковбасних виробів варених за період з 04.08.2009 року по 23.07.2010 року включена вартість продукції відпущеної в перевіряємому періоді у власність кінцевим споживачам фізичним особам для власного споживання. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що правомірне збільшення позивачем оптово–відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у п.1 Порядку декларування зміни оптово–відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року №1222, більш як на 1 відсоток протягом місяця, можливе тільки після здіснення на території Київської області декларування оптово-відпускної ціни на м'ясо свинини та ковбасних виробів відповідно до Порядку №1222. Оскільки позивачем взагалі не декларувались нові ціни, задекларованими вважаються максимальні ціни, які діяли на підприємстві станом на 08.05.2008 року, а саме, по факту реалізації відповідно до видаткової накладної. Крім того, зазначив, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому Законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши думку представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою та зареєстрований Броварською районною державною адміністрацією Київської області 06.04.2000 року, про що зроблено відповідний запис за № 1 332 1200000000031, знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14 та здійснює оптову торгівлю м‘ясом та м‘ясними продуктами (т.1 а. с. 12, 17).
Також, судом встановлено, що посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами у Київській області, з метою контролю за додержанням позивачем порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, проведено планову перевірку позивача за період з 08.05.2008 року по 13.07.2010 року.
За результатами перевірки складений Акт від 10.08.2010 року № 214 (надалі –Акт перевірки), в якому встановлені порушення позивачем пункту 2 Розпорядження Київської обласної державної адміністрації «Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку Київської області». Висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що позивач провадив діяльність з реалізації м’яса свинини та ковбасних виробів варених за цінами, які були збільшені ним протягом місяця більш як на 1 відсоток та не задекларував зазначене зростання, у результаті чого за період з 04.08.2009 року по 23.07.2010 року позивачем необґрунтовано отримано суму виручки у розмірі 159429, 44 грн. (т.1 а. с. 21-26).
16.08.2010 року відповідачем був прийнятий припис №126, яким зобов’язано позивача декларувати зростання оптово-відпускних цін понад 1 відсоток шляхом приведення цін у відповідність до п. 2 Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 21.04.2008 року №653 «Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку Київської області»прийнятого у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року №1222 якою затверджено Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари (а. с. 51).
На підставі Акта перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 16.08.2010 року № 105, яким вирішено вилучити у позивача необґрунтовано одержану виручку у сумі 156523, 83 грн. та стягнути штраф у сумі 313047, 66 грн. (а. с. 52).
Як вбачається з Акта перевірки та оспорюваного рішення, підставою для застосування економічних санкцій є висновок відповідача про порушення позивачем Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222 (надалі - Порядок № 1222), та вимог пункту 2 Розпорядження Київської обласної державної адміністрації "Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку Київської області", що призвело до отримання необґрунтованої виручки.
Такі порушення полягали у тому, що позивач у період з 04.08.2009 року по 23.07.2010 року підвищив рівень оптово-відпускної ціни на м’ясо свинини та ковбасних виробів варених більш ніж на 1% з розрахунку на місяць не задекларувавши зазначене зростання.
Суд вважає помилковим твердженнями позивача про неправомірність застосування відповідачем до даних правовідносин вищевказаних нормативних актів та, як наслідок, застосування економічних санкцій, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України від 03.12.1990 №507-XII «Про ціни і ціноутворення»(надалі –Закон України «Про ціни і ціноутворення») Законодавство України про ціноутворення складається з цього Закону та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Статтею 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлено, що у народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до положень статті 7 вказаного Закону України вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Приписами частини першої та частини другої статті 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення»передбачено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
Статтею 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»передбачено, що Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, електроенергетики, централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів) та по контролю за цінами (тарифами).
Механізм декларування суб’єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін передбачений Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222 (надалі - Порядок № 1222).
Згідно пункту 1 та 2 вказаного Порядку, декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, а саме: борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.
Суд звертає увагу на той факт, що Порядок № 1222 відносить м’ясо свинини та ковбасні вироби варені до переліку продовольчих товарів і не ставить обов’язок декларування зміни оптово-відпускних цін на неї в залежність від мети, виду та способу використання покупцями у подальшому.
Тобто, Порядком №1222 на позивача, як на особу, що здійснює продаж продовольчого товару - м’яса свинини та ковбасних виробів варених, покладений обов’язок здійснити декларування зміни оптово-відпускних цін, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток незалежно від мети її придбання покупцями (чи то як продукт харчування, чи то як сировина для виготовлення продуктів харчування).
Відтак, судом не приймаються до уваги твердження позивача, який є реалізатором продовольчих товарів у розмінні положень Порядку № 1222, про неправомірність застосування до нього норм Порядку №1222.
Посилання позивача на лист Міністерства економіки України № 3804-25/122 від 24.02.2009, в якому роз’яснено, що декларування оптово –відпускних цін не здійснюється у разі постачання виробником (імпортером) товарів, як сировини, підприємствам переробної промисловості та/або підприємствам оптової або роздрібної торгівлі для подальшого використання при виробництві готової продукції –продовольчих товарів, щодо цін на які запроваджено державне регулювання також не заслуговують на увагу, оскільки він не є нормативно-правовим актом, а тому не може регулювати спірні відносини, які врегульовані Порядком № 1222.
Щодо правомірності застосування до спірних правовідносин положень Розпорядження Київської обласної державної адміністрації "Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку Київської області", суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 36 пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.
В силу приписів пункту 9 Порядку № 1222, оптово-відпускні ціни на продовольчі товари вважаються задекларованими на день набрання чинності розпорядженням (рішенням) уповноваженого органу щодо здійснення повноважень, наданих абзацом тридцять восьмим пункту 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".
На виконання зазначеної постанови Уряду, Київською обласною державною адміністрацією було прийнято Розпорядження "Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку»від 21.04.2008 № 653, яке зареєстровано у Головному управлінні юстиції у Київській області 25.04.2008 № 8/655.
Системний аналіз вказаного розпорядження дає підстави вважати, що його дія в силу частини першої поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, фізичних осіб –підприємців, які провадять діяльність з виробництва та/або реалізації продовольчих товарів в області, та в силу приписів частини другої вказаного розпорядження на осіб, які зареєстровані на даній території.
Так, відповідно до частини другої Розпорядження Київської обласної державної адміністрації "Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку Київської області", на виконання Порядку № 1222 запроваджено регулювання оптово-відпускних цін на продовольчі товари шляхом їх декларування відповідно до Порядку № 1222. При цьому, відповідно до пункту 3.2. частини третьої Розпорядження Київської обласної державної адміністрації "Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку Київської області" декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари здійснюється суб’єктами господарювання, які займаються оптовою торгівлею і посередництвом.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»від 09.04.1999 № 586-XIV встановлено, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Тобто, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Таким чином, правомірне збільшення позивачем оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 Порядку № 1222, більш як на 1 відсоток протягом місяця, можливе лише тільки після здійснення на території Київської області декларування оптово –відпускної ціни на м’ясо свинини та ковбасні вироби варені відповідно до Порядку № 1222.
Як встановлено відповідачем у ході проведення перевірки з 04.08.2009 року по 23.07.2010 року підвищено рівень оптово–відпускних цін на м’ясо свинини та ковбасні вироби варені більш ніж на 1 відсоток протягом місяця, не задекларувавши зазначене зростання відповідно до Порядку № 1222.
Тобто, позивачем порушені приписи, встановлені Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації "Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку" і неправомірно застосовані вільні ціни замість регульованих (декларованих).
Також, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що розрахунок необґрунтовано одержаної виручки був проведений відповідачем без урахування вимог діючого законодавства, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519, при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих), сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється, як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до пункту 3.2 цієї Інструкції, визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.
Відповідачем на підставі наданих документів, а саме, видаткових накладних здійснено розрахунок необґрунтовано отриманої виручки. Дана обставина підтверджується розрахунками суми необґрунтовано отриманої виручки від реалізації м’яса свинини та ковбасних виробів варених за період з 04.08.2009 року по 23.07.2010 року та з 18.08.2009 року по 23.07.2010 року (т1. а. с. 27-50).
Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача, на ту обставину, що відповідачем не перевірялись документи щодо надходження коштів від покупців, тому перевіркою неправомірно встановлено розмір фактично отриманої виручки, з огляду на наступне.
Під час розгляду справи позивачем не надано доказів невиконання умов угод в частині розрахунків за товар, також не надано підтвердження наявності кредиторської заборгованості або існування заходів із спонукання виконання обов’язків покупців щодо сплати вартості отриманого товару - м’ясо свинини та ковбасні вироби варені.
З огляду на зазначене слідує, що вся виручка за поставлений товар надійшла позивачу у повній мірі і будь–які спори з цього приводу відсутні.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не надано доказів, які б спростовували наявність допущених ним порушення вимог пункту 2 Розпорядження Київської обласної державної адміністрація "Про заходи з регулювання цін на продовольчому ринку" та п.2 Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є безпідставним та не обґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя /підпис/ О.В. Басай
Постанова в повному обсязі виготовлена 22.02.2011 року.