ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2011 р. Справа № 2a-1558/11/0970
10 год. 00 хв.
м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області (далі –позивач) звернулася в суд із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –відповідач) про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн., мотивуючи тим, що під час перевірки було встановлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення вантажу за відсутності документів - товарно-транспортної накладної або іншого документа на вантаж, страхового поліса особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті, за наслідками чого було складено акт від 02.11.2010 року, у відповідності до якого 18.11.2010 р. позивачем було прийнято постанову №101934, про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 грн. В наданий позивачем термін для добровільної сплати відповідач не сплатив суму фінансових санкцій.
Відповідно до ч.3 ст183-2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Згідно із п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Судом 12.05.2011 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
На адресу суду 20.05.2011 року вищевказані матеріали повернуто із довідкою поштового зв`язку про причини повернення: «за відмовою адресата від одержання”.
Відповідно до статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Проте, заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду, у строки передбачені ст. 183-2 КАС України, не надходили.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі –прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.11.2010 р. працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області проведена планова перевірка суб`єкта господарювання ОСОБА_1, який здійснює вантажні перевезення. За результатами перевірки складено акт № 023296, яким встановлено порушення, а саме: надання послуг з внутрішніх вантажних перевезень без товарно-транспортної накладної або іншого документа на вантаж, страхового поліса особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті, що є порушенням вимог ст.48 Закону України „Про автомобільний транспорт”.
Судом встановлено, що на виконання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»під час здійснення перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, а також акту № 023296 від 02.11.2010 р., начальником територіального управління щодо ОСОБА_1 прийнято постанову № 101934 про застосування фінансових санкцій на суму 1700 грн., на підставі ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення, передбачені ст. 48 цього Закону.
У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що автомобільний перевізник –це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, в статті 48 Закону України N 2344-III від 05.04.2001 р. зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника –ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:
- експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. Відповідно до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»під час здійснення перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі. Відповідно до п. 21,27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання. У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Крім того, слід зазначити, що згідно довідки від 27.04.2011 року, виданої територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області, приватний підприємець ОСОБА_1 виготовив ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 02.09.2008 року.
Постанови в порядку, передбаченому п. 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду відповідачем не було оскаржено.
Відповідачем у передбачений законом термін сума застосованих до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. добровільно не сплачена, тому сума фінансових санкцій підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно було прийнято постанову щодо застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700 грн., тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов є таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.183-2, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) в дохід державного бюджету фінансові санкції по постанові № 101934 від 18.11.2010 року на суму 1700 (одна тисяча сімсот гривень) грн.00 коп.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.