ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/3437/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
від відповідача: Винокуров О.В.Троценко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Промтехкомп»про стягнення 26 691 грн. 51 коп., -
ВСТАНОВИВ:
25.03.2011р. Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Промтехкомп»та просить стягнути з останнього заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень 2011 року в сумі 26 691 грн. 51 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач самостійно нарахував страхові внески за вказаний вище період, однак у встановлені строки не здійснив їх перерахування в порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010р. та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010р. у зв’язку з чим станом на 09.03.2011р. у відповідача виникла заборгованість на суму 26 691 грн. 51 коп.
Позивач в судове засідання не з’явився, однак 24.05.2011р. надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження. При цьому, у клопотанні зазначено про те, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги у заявленій сумі визнав, надав заяву, в якій просить розстрочити виконання прийнятого у цій справі рішення відповідно до ч. 1 ст. 257, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України строком на шість місяців з погашенням заборгованості по сплаті єдиного внеску за січень 2011р. в сумі 26 691 грн. 51 коп. рівними частинами по 4449 грн. 51 коп. зі сплатою до 30 числа кожного місяця посилаючись на економічну кризу та важкий фінансовий стан підприємства, арешт коштів та майна відповідача Державною виконавчою службою. При цьому, представник відповідача вказує на те, що стягнення усієї суми заборгованості в повному обсязі заблокує господарську діяльність та потягне за собою невиплату заробітної плати, несплату податків, відрахувань до бюджету та інших обов’язкових платежів, що може призвести до повного невиконання підприємством своїх зобов’язань перед кредиторами. Також, відповідач зазначає, що незважаючи на тяжкий фінансовий стан підприємство все ж таки намагається погасити заборгованість перед Пенсійним фондом та поступово сплачує внески, що підтверджується копіями платіжних доручень за грудень2010р. відповідно до яких на користь позивача відповідачем були перераховані кошти у розмірі 25232,73 грн., 1547,36 грн., 1395,97 грн., 22670,72 грн. Крім того, представник відповідача посилається і на те, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2011р. було залишено в силі рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2011р. по справі № 5023/294/11 про стягнення з ТОВ «Велтон.Телеком»на користь відповідача 566 168 грн. 26 коп., тобто, відповідачем здійснюються всі необхідні дії для отримання грошових коштів для розрахунку з заборгованістю, яка виникла.
Враховуючи заявлене позивачем клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, у порядку письмового провадження, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство «Промтехкомп»зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська як платник єдиного внеску на обов’язкове державне соціальне страхування з 16.01.1997р., що підтверджується довідкою позивача № 6039/02-40 від 15.04.2011р. та з 01.01.2011р. (дати набрання чинності нижченаведеним Законом).
Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»№ 2464-УІ від 08.07.2010р. та Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010р., яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за № 994/18289.
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов’язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»№ 2464-УІ від 08.07.2010 року та пунктом 4.3 наведеної вище Інструкції № 21-5 встановлено, що підприємства, установи й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надав до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень 2011р. відповідно до якого у рядку 8 розділу І звіту самостійно обчислив суму єдиного внеску у розмірі 26691 грн. 51 коп.(а.с.10-16).
Відповідач у встановлені законом строки ( до 20.02.2011р.) вищезазначені суму єдиного внеску не сплатив, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість станом на 09.03.2011р. в сумі 26691 грн. 51 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про заборгованість та розрахунком суми позову, складених позивачем( а.с. 6-7).
Представник відповідача у ході судового розгляду справи позовні вимоги позивача про стягнення 26 691 грн. 51 коп. заборгованості з єдиного внеску за січень 2011р. визнав повністю, просив розстрочити виконання прийнятого у цій справі рішення строком на шість місяців зі сплатою по 4449 грн. 51 коп. рівними частинами до 30 числа кожного місяця.
Частиною 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, визнаний відповідачем у судовому засіданні, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.
При цьому, розглянувши також і заяву відповідача щодо розстрочення виконання рішення у цій справі, дослідивши фінансовий стан відповідача, приймаючи до уваги те, що відповідачем здійснюються заходи щодо погашення наявної заборгованості перед позивачем, суд вважає підстави достатніми для задоволення заяви відповідача про розстрочення прийнятого у цій справі рішення на підставі наступного.
Згідно ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб’єктів владних повноважень можуть бути покладені обов’язки щодо забезпечення виконання рішення.
Частиною 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення ( відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо) державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист із поданням, а сторона виконавчого провадження –із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способі і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способі і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Враховуючи наведене, суд вважає, що виконання зазначеного рішення підлягає розстроченню строком на шість місяців шляхом погашення заборгованості рівними частинами по 4449 грн. 51 коп. до 30 числа кожного місяця.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 звільнений від сплати судового збору та відповідно до ч.4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71,86, 94, 112, 122, 160, 161, 162, 163,167, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Промтехкомп» про стягнення 26 691 грн. 51 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Промтехкомп» ( 49081, м. Дніпропетровськ, вул. С.Разіна, буд. 71, р/р № 26009112173001 в КБ «Приватбанк», МФО 305299, код 21944656) на користь Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська ( 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Б.Хмельницького, 14-а, р/р № 37199052000404, р/р № 37191083000404, р/р № 37190073000404, р/р № 37193070000404, р/р № 37190084000404 в Управлінні Державного казначейства в Індустріальному районі м. Дніпропетровська Головного Управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 21928864) – заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень 2011 року в сумі 26 691 грн. 51 коп. ( двадцять шість тисяч шістсот дев’яносто одна грн. 51 коп.).
Виконання постанови розстрочити строком на шість місяців шляхом погашення заборгованості рівними частинами по 4449 грн. 51 коп. до 30 числа кожного місяця.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 30.05.2011р.
Суддя
С.О. Конєва