ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/3345/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Приватного підприємства «Лакі 06», м.Дніпропетровськ про стягнення 371 грн. 90 коп., -
ВСТАНОВИВ:
23.03.2011 року Новомосковська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулась з позовом до Приватного підприємства «Лакі 06»та просить стягнути з останнього податкову заборгованість в сумі 371 грн. 90 коп. з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що в ході перевірки господарської одиниці ПП «Лакі 06», податковою інспекцією встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., а саме: платником несвоєчасно сплачено податкові зобов’язання по податковим деклараціям з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, у зв’язку з чим податковим органом на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 371,97 грн., однак з наявною переплатою яка рахується на особовому рахунку ПП «Лакі 06»у розмірі 0,07 грн. загальна сума боргу складає 371,90грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглядати даний позов без участі представника управління, при цьому, в клопотанні зазначено про те, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився двічі (22.04.2011р. та 23.05.2011р.), причину неявки не повідомив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України за адресою, вказаною в довідці Дніпропетровського обласного управління статистики №2911та свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №725539 (а.с.6,8). Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, причини неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся.
Відповідно до ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, враховуючи строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін згідно до вимог ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків –відповідачем у даній адміністративній справі –податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб за земельні ділянки виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи слід застосовувати норми раніше діючого законодавства, так як згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обов’язки платників податків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», чинного як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду справи, Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Також, пунктом 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України ( який набрав чинності з 01.01.2011р.) передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Лакі 06»зареєстровано рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 09.03.2006р. за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. 20, кв. 92, як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа та перебуває на обліку як платник податків та обов’язкових платежів у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію від 09.03.2006р., довідкою Дніпропетровського обласного управління статистики №2911 та довідкою ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про взяття на облік платника податків від 31.10.2006р. №93 (а.с.6-8).
Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів –учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Статтею 15 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також оренду плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року, подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій( стаття 14 Закону України «Про плату за землю»).
Згідно зі ст.17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про плату за землю», контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Законом України «Про систему оподаткування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що земельний податок є обов’язковим платежем, а платниками податків та зборів (обов’язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі) у встановлені законом строки.
Так, судом встановлено, що відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №1395 від 30.01.2008р., в якій самостійно визначено відповідачем суму орендної плати із встановленою щомісячною платою з вересня по грудень 2008р. –126,63 грн., а у січні 2009р. –126,57 грн. зі строком сплати, відповідно 01.09.2008р., 30.09.2008р., 30.10.2008р., 01.12.2008р., 30.12.2008р., 30.01.2009р. та з датою сплати –11.10.2010р. (а.с.30).
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ (чинного на момент виникнення правовідносин) передбачено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податку в адміністративному або судовому порядку.
Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 цієї ж статті Закону України № 2181-ІІІ, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Новомосковською об’єднанню державною податковою інспекцією Дніпропетровської області 08.11.2010р. було проведено перевірку ПП «Лакі 06»з питання своєчасності сплати податкових зобов’язань по податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №1395 від 30.01.2008р. у період з липня 2008р. по грудень 2008р., в результаті якої встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., а саме: платником несвоєчасно сплачено податкові зобов’язання по податковим деклараціям з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності про що складено відповідний акт №376/10/15 (а.с.19,30).
Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків передбачена п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (чинного на момент виникнення правовідносин)
Так, за результатами вищевказаної перевірки Новомосковською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області було прийнято податкове повідомлення –рішення форми «Ш»від 08.11.2010р. №0004141530/0 про застосування до відповідача штрафних санкцій в сумі 371,97 грн. на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. Однак враховуючи переплату яка рахується на особовому рахунку відповідача в сумі 0,07грн. загальна сума боргу складає 371,90 грн., що підтверджується розрахунком суми позовних вимог (а.с.10,13).
Зазначене рішення про застосування штрафних санкцій отримано відповідачем 09.12.2010р., про що свідчить копія поштового повідомлення (а.с.10).
Доказів оскарження зазначеного вище рішення позивача відповідачем в адміністративному або судовому порядку не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», чинного на момент виникнення податкового боргу, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
У відповідності до п.п.3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оскарження зазначеного вище рішення позивача відповідачем в адміністративному або судовому порядку та доказів сплати податкового боргу суду не надано.
За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені норми Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», чинних на момент виникнення податкового боргу щодо своєчасності та сплати платежів до бюджету.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються. При цьому, враховується те, що позивачем, при пред’явленні цього позову до суду, судові витрати не понесені.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Приватного підприємства «Лакі 06» про стягнення 371 грн. 90 коп. – задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Лакі 06» (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд.20, кв.92 код ЄДРПОУ 34229885) податкову заборгованість в сумі 371 грн. 90 коп. (триста сімдесят одна грн. 90 коп.) з орендної плати за земельні ділянки юридичних осіб на користь держави (13050200, місцевий бюджет, р/р33216812700199, отримувач УДКУ у Новомосковському районі, ГУДКУ у Дніпропетровській області, код 23929879, банк отримувача ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 27.05.2011р.
Суддя
С.О. Конєва