ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/3330/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучма К.С.
при секретаріДєговцов І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Промтехнологія» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, Заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Шмагуненко Марини Олексіївни про встановлення відсутності (компетенції) повноважень суб’єкта владних повноважень, визнання дій противоправними та зобов’язання вчинити певні дії , -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень 2010 р. та податку на прибуток за І півріччя 2010 р. по взаємовідносинам з ПП «Експерт-Логістік». По результатам вказаної перевірки податковою інспекцією було складено Акт № 365/23-2/34682574 від 02.03.2011 р., у якому зазначено, що ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» було порушено норми ст.ст.203, 215, 228 ЦК України при укладанні правочинів з купівлі - продажу товарів та, у зв’язку з викладеним, за такими правочинами відсутня база та об’єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті, позивачем були подані заперечення до Акту за № 04/03/1 від 04.03.2011 року. Однак, за результатами розгляду заперечень, що викладені в Листі ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська № 6594/10/23-2 від 14.03.2011 року, висновки, викладені за Актом №365/23-2/34682574 від 02.03.2011 року по результатам документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» по взаємовідносинам з ПП «Експерт-Логістік» залишено без змін. За таких обставин, позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом, в якому просив суд: визнати протиправними дії ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська щодо визнання нікчемними правочинів між ПП «Експерт-Логістик» та ТОВ «ВКФ «Промтехнологія», що оформлені Актом №365/23-2/34682574 від 02.03.2011 р.
До суду 17 травня 2011 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд постанови рішення, згідно якого:
-встановити відсутність компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Шмагуненко М.О. - по визнанню у Акті № 365/23-2/34682574 від 02.03.2011 р. правочинів «нікчемними»;
-визнати протиправними дії посадової особи - заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Шмагуненко М.О. - по визнанню у Акті № 365/23-2/34682574 від 02.03.2011 р. правочинів «нікчемними»;
-зобов’язати суб’єкта владних повноважень - ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська утриматись від вчинення певних дій, а саме: розповсюджувати будь-яким чином та використовувати в будь-якій спосіб у своїй роботі висновки, викладені в Акті №365/23-2/34682574 від 02.03.2011 р. та здійснювати коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат позивача чи його контрагентів на підставі висновків Акту № 365/23-2/34682574 від 02.03.2011 р.;
-зобов’язати ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська м.Дніпропетровська відновити в «Автоматизованій системі співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 р. від 19.07.2010 р. № 49220, декларацію по податку на прибуток за 1 квартал 2010 р. від 22.04.2010 р. № 23292, декларацію по податку.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, на задоволенні позову наполягали. Пояснили, що дійсність договорів, укладених між ПП «Експерт-Логістік» та ТОВ «Оптдевайс» встановлена рішенням Господарського суду Київської області від 08 квітня 2011 року по справі № 23/040-11.
Відповідачі в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги не визнали та зазначили, що згідно з висновком акту встановлено, що відповідно до частини 1, 5 ст.203, п. 1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв’язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об’єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. Просили суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно наказу про проведення документальної невиїзної перевірки від 04.02.2011 року №136, Заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб - Шмагуненко Мариною Олексіївною згідно із п.78.1.11 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень 2010 року та податку на прибуток за І півріччя 2010 року по взаємовідносинам з ПП «Експерт – Логістік» (код за ЄДРПОУ 36366302), на підставі копій документів, наданих ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» листом від 25.01.2011 р. №25/01 (вх. від 26.01.2011 р. №1122/10). За результатами перевірки складено Акт №365/23-2/34682574 від 02.03.2011 року.
Згідно з висновком акту встановлено, що відповідно до частини 1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв’язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об’єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.
Зазначений висновок по акту зроблено на підставі наступного:
Згідно висновку по акту документальної невиїзної перевірки ПП «Експерт Логістік» (код за ЄДРПОУ 36366302) від 19.01.2011 р. №52/23-2/36366302 встановлено: відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, правочини з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.
Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв’язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об’єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.
Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська від 02.11.2006 року за № 12241020000031144. Свідоцтво про держану реєстрацію №768530. Код суб’єкта господарювання за ЄДРПОУ 34682574.
Як вбачається з Акту перевірки відповідачем встановлено факти здійснення господарських операцій між позивачем та постачальниками і покупцями без мети настання реальних наслідків та відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.1,5 ст.203 ЦК України визначено їх нікчемними і в силу ст.216 ЦК України такими, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язанні з їх недійсністю.
Відповідач зазначає про порушення статей 203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та за наслідками перевірки визнав договори такими, що мають ознаки нікчемності і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю.
Відповідно до Акту перевірки зазначені вище господарські операції на думку перевіряючої порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.
Крім того, відповідач зробив висновок, що позивач здійснював діяльність спрямовану на проведення операцій пов’язаних з наданням податкової вигоди третім особам, без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди.
Суд вважає таке посилання відповідача на зазначені норми Цивільного кодексу України безпідставними з наступного.
У відповідності до частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.
Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).
Під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок податкового органу, зроблений в акті перевірки, про те, що господарські операції позивача з його контрагентами, є нікчемними, згідно статтям 215, 228 ЦК України. Зокрема, відповідачами не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.
Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, не встановлено факту передачі товарів (послуг) від позивача до підприємств-покупців, у зв’язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів - є тільки припущенням.
Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, пп.1, 2 статті 215, статтю 216 Цивільного кодексу є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.
Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю - не настають.
Згідно зі ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв’язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов’язків сторін за такими угодами.
Судом встановлено, що 01.06.2010 р. між ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» (покупець) та ПП «Експерт-Логістік» (постачальник) було укладено Договір поставки № 01/06 на поставку визначеної у специфікаціях продукції (пила стрічкова, рулетка, полотно та інше).
Продукція згідно відповідних видаткових накладних, що підтверджується самим текстом Акту, була поставлена Покупцю. На відвантажену продукцію постачальником було виписано відповідні податкові накладні.
За поставлену продукцію Покупцем було проведено у повному обсязі розрахунки у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Надалі ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» реалізувала придбану у ПП «Експерт-Логістік» продукцію 71 (сімдесяти одному) своєму контрагенту.
Всі наступні реалізації ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» продукції зазначеній кількості контрагентів підтверджуються відповідними договорами, видатковими накладними, податковими накладними, також за поставлену продукцію контрагенти провели розрахунки у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Втім, у висновках Акту та у відповіді на заперечення на Акт зазначається, що правочини не були спрямовані на реальне настання наслідків та порушують публічний порядок, що свідчить про їх нікчемність.
У якості обґрунтування викладеного, у Акті зазначено, що ПП «Експерт - Логістік» проводило закупівлі товарів у контрагентів, місцезнаходження яких є невстановленим, постачання від них товарів є не підтвердженим, а щодо ведення господарської діяльності одного з таких контрагентів порушено кримінальну справу.
Проте, ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» не є суб’єктом правовідносин з контрагентами ПП «Експерт - Логістік» та не несе будь - якої, передбаченої діючим законодавством, відповідальності за проведення закупівель та розрахунків за них, як ПП «Експерт - Логістік», так і його контрагентів.
Більш того, ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» було фактично отримано від ПП «Експерт - Логістік» певну продукцію, яка була у подальшому реалізована іншим юридичним особам. У разі, якщо б поставки від ПП «Експерт-Логістік» не відбулось, ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» не провела б з ним розрахунків, а також не мало б що реалізовувати у подальшому своїм контрагентам, які у свою чергу також не провели б розрахунків з ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» у випадку не отримання продукції.
Той факт, що певні групи товарів не були поставлені на адресу ПП «Експерт-Логістік» його контрагентами не може слугувати підставою того, що продукція за договором поставки № 01/06 не була поставлена ПП «Експерт-Логістік» на адресу ТОВ «ВКФ «Промтехнологія». У тексті Акту відсутня будь-яка індивідуалізація такої продукції та докази того, що саме продукція, яку ПП «Експерт-Логістік» за договором поставки № 01/06 продала на адресу ТОВ «ВКФ «Промтехнологія», не була поставлена на адресу ПП «Експерт-Логістік» його контрагентами. Докази, які це б спростовували у Акті відсутні.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до приписів ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
З огляду на викладене наведені в Акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин).
Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, свідчить і думка Верховного суду України, висловлена в Узагальненнях ВСУ під назвою «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», доведених листом від 24.12.2008 р. Так у розділі Узагальнень «Правові наслідки не відповідності змісту правочину законодавству» йдеться про зміст правочину, а не факти, що свідчать про його виконання.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні мати певні обов’язкові реквізити (дату та місце складання, назву підприємства, зміст господарської операції, посади осіб, підписи осіб, що дають змогу ідентифікувати осіб, яка брали учать у здійсненні господарської операції).
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 р. визначено, що первинні документи, в тому числі на паперових носіях, для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, від імені якої складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст господарської операції, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Всі господарські операції Позивача з ПП «Експерт-Логістик» (код ЄДРПОУ 36366302) по придбанню товарів, а також всі господарські операції позивача з його контрагентами по продажу на їх користь товарів оформлені відповідними договорами, специфікаціями, рахунками, видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними (копії названих документів були надані представником позивача в судовому засіданні).
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Господарського суду Київської області від 08 квітня 2011 року по справі № 23/040-11 було відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства «Експерт-Логістік» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс» про визнання недійсними укладеного договору про надання послуг від 27 травня 2010 року та договору поставки за №25/05 від 25 травня 2010 року. В рішенні суду зазначено, що дані договори відповідають вимогам ст.180 ГК України та не містять жодних вимог, за яких можуть бути визнані судом недійсними. Крім того, судом було встановлено, що дані договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що не заперечувалось позивачем та підтверджувалось наявними в матеріалах справи доказами.
Таким чином, всупереч викладеному відповідачем у його Акті, зазначеними первинними документами бухгалтерського обліку підтверджуються факти отримання позивачем товарів від ПП «Експерт-Логістик» (код ЄДРПОУ 36366302), а також продаж позивачем товарів на користь своїх контрагентів.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову доведені в судовому засіданні. Відповідачами не доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
У відповідності з п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
При вирішенні спору, суд вважає за можливе застосувати ст.11 КАС України та з метою повного захисту інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправними саме дії ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська, а не посадової особи - заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Шмагуненко М.О. по визнанню у акті №365/23-2/34682574 від 02.03.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» (код ЄДРПОУ 34682574) правочинів нікчемними, що відповідатиме змісту ст.162 КАС України. Заступник начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Шмагуненко М.О. є посадовою особою ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська та діяла відповідно наказу про проведення документальної невиїзної перевірки від 04.02.2011 року №136.
Разом з тим, суд вважає, що у задоволенні решти позову слід відмовити, оскільки не може розглядатися в якості матеріально-правового способу захисту порушеного права, вимоги щодо встановлення відсутність компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Шмагуненко М.О. - по визнанню у Акті №365/23-2/34682574 від 02.03.2011 р. правочинів «нікчемними». Оскільки відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов’язання суб’єкта владних повноважень - ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська утриматись від вчинення певних дій, а саме: розповсюджувати будь-яким чином та використовувати в будь-якій спосіб у своїй роботі висновки, викладені в Акті № 365/23-2/34682574 від 02.03.2011 р. та здійснювати коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат позивача чи його контрагентів на підставі висновків Акту № 365/23-2/34682574 від 02.03.2011 р. суд зазначає, що вказана вимога за способом викладення та можливими наслідками задоволення є вимогою про забезпечення позову, а тому не може розглядатись судом в якості матеріально-правового способу захисту порушеного права. Отже вказана вимога задоволенню не підлягає.
Також не можуть бути задоволенні позовні вимоги стосовно зобов’язання ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська м.Дніпропетровська відновити в «Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 р. від 19.07.2010 р. №49220, декларацію по податку на прибуток за 1 квартал 2010 р. від 22.04.2010 р. № 23292, декларацію по податку, оскільки в цій частині позивачем не обґрунтовані та не доведені позовні вимоги, доказів в цій частині суду не надано, крім того представником ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська під час судового засідання було зазначено, що дані дії не проводились.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати противоправними дії Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська по визнанню у акті №365/23-2/34682574 від 02.03.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Промтехнологія» (код ЄДРПОУ 34682574) правочинів нікчемними.
У задоволенні решти позову відмовити.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Промтехнологія» до заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Шмагуненко Марини Олексіївни про встановлення відсутності (компетенції) повноважень суб’єкта владних повноважень та визнання дій противоправними – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений 06 червня 2011 року.
Суддя
К.С. Кучма