Справа № 22-а-3845/11                                                        Головуючий у І інстанції  Подрєзова Г.О.

Категорія  63                                                                Доповідач у 2 інстанції  Суханова

ПОСТАНОВА

                                          Іменем України

12 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Данілова О.М., Мельника Я.С.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області  про визнання дій неправомірними та зобов»язання провести виплату недооплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги як дитині війни,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги за 2006-2008 роки, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2009 року позов задоволено частково.

Відповідач, не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції відмовити в позові повністю.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищується у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Оскільки, вищевказана допомога за 2006-2008 роки позивачу виплачувалась у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", останній звернувся до суду першої інстанції за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов –визнав дії відповідача незаконними та зобов’язав УПФУ у м.Біла Церква здійснити перерахунок та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни починаючи з 01.01. 2008 року по 31.12. 2008 рік  в сумі 1024,5 грн. відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Колегія суддів  частково погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення вимог позивача частково. Вказані висновки суду зроблені у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", розміру визначеному Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», але без  врахуванням висновків, що викладені у рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року щодо визнання положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в частині нової редакції ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними.

Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції  прийшов до правильного висновку щодо наявності у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" і оскільки судом встановлено, що відповідач неправомірно не нараховував позивачу вказані кошти в меншому розміру ніж це передбачено вказаним законом, тому суд обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.    

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням того, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, то колегія суддів вважає доцільним на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату доплат до пенсії в межах річного строку та з урахуванням позовних вимог.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції частково правильно вирішено по суті справу, повно і всебічно з’ясовані обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, проте постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині нарахування фіксованої суми так, як цей обов»язок покладений виключно до компетенції Пенсійного фонду, а також невірно вказаний період нарахування допомоги, а тому постанова суду підлягає скасуванню та прийняттю нової постанови.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.

Керуючись ст. 197, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2009 року в частині нарахування фіксованої суми виплат та визначення періоду нарахування державної соціальної допомоги «Дитині війни»скасувати та прийняти нову постанову.

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з   22 травня 2008 року по 31  грудня 2008 року.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий:  

Судді: