Справа №1-175

ВИРОК

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

30 травня 2007 року

Королівський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді     Галасюка Р.А.,

при секретарях            Світко Т.І, Кузнєцовій А.В., Котелянець Т.М.,

з участю прокурорів Ревут Л.В., Кузьменко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвину­ваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Черемхове, Іркутської області, РФ, росіянки, громадянки України, з неповною базовою загальною середньою освітою, не одруженої, не працюю­чої, проживаючої АДРЕСА_1, не судимої,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.І ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03.09.2006 року о 01 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходилась в квартирі АДРЕСА_2, у помеш­канні ОСОБА_2, з яким до цього познайомилась на вулиці, де розпивала з ним спиртні напої. В цей же день, час та місці, коли ОСОБА_2 ліг спати, ОСОБА_1 побачила на журнальному столику, що розташований біля дивана в кімнаті, де вони відпочивали, мо­більний телефон «Siemens CX-70», та гроші, які лежала в ощадній книжці поруч на журна­льному столику, які як їй було відомо, належать гр. ОСОБА_2, і в цей час у неї виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме даного мобільного телефону та грошей. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, та скориставшись тим, що ОСОБА_2 спав та її злочинні дії залишались ніким не поміченими, ОСОБА_1 цього ж дня, часу та місці взяла з журнального столику вищевказаний мо­більний телефон «Siemens CX-70» та з ощадної книжки гроші в сумі 200 гривень і положила їх собі в жіночу сумочку, після чого разом з викраденим з місця вчинення злочину зникла. Таким чином ОСОБА_1 таємно викрала мобільний телефон «Siemens CX-70», вартіс­тю 570 гривень, в середині якого знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київс-тар», вартістю 50 гривень, на рахунку якої для розмов знаходились гроші в сумі 60 гривень, а також гроші в сумі 200 гривень, чим завдала потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шко­ди на загальну суму 880 гривень.

Підсудна у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю, щиро розкаялася і пояснила, що 02.09.2006 року о 23 годині вона прохо­дила по вул. В.Бердичівській в м.Житомирі, неподалік від «Будинку урочистих подій» і в цей момент до неї підійшов гр. ОСОБА_2, познайомився і запросив до себе додому. По дорозі вони купили воду, фрукти та горілку, яку разом розпивали у помешканні ОСОБА_2. Піс­ля чого о 1 годині 03.09.2006 року ОСОБА_2 ліг спати. Перед тим, як останній заснув, вона попросила у нього гроші, на що ОСОБА_2 погодився і дав їй гроші в сумі 100 гри­вень. Після того вона побачила на журнальному столику в кімнаті, де вони відпочивали, мо­більний телефон «Siemens» в корпусі чорного кольору, а також поруч на столику лежала ощадна книжка, в якій знаходились гроші, які вона вирішила викрасти. Впевнившись у тому, що ОСОБА_2 спить і за нею ніхто не спостерігає, вона взяла з журнального столика мобі­льний телефон, а також з ощадної книжки взяла гроші в сумі 200 гривень, купюрами по 50 гривень і положила все в свою жіночу сумочку, після чого вийшла па вулицю, де відразу на

подвір'ї дістала з телефону сім-карту та викинула її. Після чого наступного дня поїхала в м. Бердичів, де подарувала викрадений нею мобільний телефон «Siemens» своїй сестрі. Викра­дені гроші вона витратила на власні потреби та продукти харчування.

Окрім повного визнання підсудною своєї вини у скоєному, її вина в цьому також знайшла своє повне підтвердження в наступних, досліджених у судовому засіданні доказах.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що 02.09.2006 року о 23 годині він йшов додому по вул. В.Бердичівській в м.Житомирі і біля «Будинку уро­чистих подій» познайомився з підсудною ОСОБА_1, яку в подальшому запросив до себе додому, де разом вони вживали спиртні напої. Після чого йому він ліг спати, а ОСОБА_1 залишалась сидіти в кімнаті. Коли, 03.09.2006 року о 5 годині він прокинувся, то ОСОБА_1 в квартирі вже не було. Після чого оглянувши речі у себе в кімнаті, він виявив, що пропав його мобільний телефон «Siemens CX-70» в корпусі чорного кольору, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», що знаходився в кі­мнаті на журнальному столику. Також потерпілий в суді зазначив, що в той ранок він ви­явив зникнення грошей в сумі 300 гривень і припускає, що 100 гривень він подарив підсуд­ній ОСОБА_1, але погано пам'ятає, оскільки був в стані сп'яніння.

З протоколу огляду місця пригоди від 03.09.2006 року (а.с.6) видно, як в присут­ності потерпілого ОСОБА_2 було оглянуто місце скоєння злочину у квартирі АДРЕСА_2.

З протоколу огляду місця пригоди від 23.11.2006 року (а.с.42) видно, як у гр. ОСОБА_1, що являється матір'ю підсудної, було вилучено мобільний телефон «Siemens СХ-70» в корпусі чорного кольору і остання повідомила, що даний телефон її старша дочка -підсудна ОСОБА_1 подарила молодшій дочці ОСОБА_3.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання (а.с.48-51) видно, як під час прове­дення даної слідчої дії, потерпілий ОСОБА_2 серед пред'явлених на впізнання осіб впізнав підсудну ОСОБА_1 як особу, що 02.09.2006 року о 23 годині він запросив до себе додому за адресою АДРЕСА_2 і після уходу якої 03.09.2006 року він виявив у себе в квартирі зникнення мобільного телефону та грошей.

Вина підсудної ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину також доводиться протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с.52-55), з якого вбача­ється, що підсудна в присутності понятих добровільно на місці скоєння злочину розповіла та показала при яких обставинах нею було вчинено крадіжку майна потерпілого ОСОБА_2 в помешканні останнього у кв.АДРЕСА_2, що повністю уз­годжується з її показаннями на судовому слідстві.

У висновку товарознавчої експертизи (а.с.61-63) міститься зазначення вартості ви­краденого у потерпілого телефону, з урахуванням ознак зносу, чим підтверджується розмір заподіяної йому шкоди.

З протоколу ставки віч-на-віч (а.с.91-93) видно, як в ході даної слідчої дії підсудна ОСОБА_1, у присутності потерпілого ОСОБА_2, підтвердила свої покази про ви­крадення його телефону та грошей в сумі 200 гривень, що мало місце в ніч на 03.09.2006 року в помешканні останнього по АДРЕСА_2.

Відповідно висновку судово-психіатричної експертизи (а.с. 108-110), ОСОБА_1 в минулому хронічними психічними захворюваннями не страждала та не страждає в даний час. В період скоєння інкримінованих їй вчинків психічними захворюваннями не страждала та могла усвідомлювати свої дії і керувати ними, може усвідомлювати свої дії і керувати ними на даний час, примусових заходів медичного характеру, по психічному стану, не потребує.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведе­ність вини підсудної в скоєнні інкримінованого їй злочину.

Умисні дії підсудної ОСОБА_1, які виразились у таємному викраденні чу­жого майна, судом кваліфікуються за ч.І ст.185 КК України.

При цьому, суд зменшує в обсязі пред'явленого обвинувачення інкриміновану під­судній ОСОБА_1 суму викрадених коштів в розмірі 400 гривень та виключає з об­винувачення суму в розмірі 200 гривень, оскільки даний факт не знайшов свого підтвер­дження в ході судового розгляду даної справи.

Обираючи підсудній вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчине­ного нею злочину, особу самої підсудної та обставини, що пом'якшують і обтяжують пока­рання.

Підсудна скоїла злочин середнього ступеню класифікації тяжкості, посередньо ха­рактеризується по справі.

Обтяжуючих покарання, підсудної ОСОБА_1, обставин судом не встанов­лено.

Пом'якшуючими покарання обставинами, суд, визнає щире каяття підсудної у ско­єному та її сприяння суду у встановленні істини по справі.

Також суд враховує, що підсудна є особою, що вперше притягується до криміналь­ної відповідальності, тяжких наслідків по справі від її дій не настало, потерпілий просить су­воро її не карати. Таким чином, приймаючи до уваги, що призначене покарання повинно бу­ти не тільки карою за вчинений злочин, але й мати мету виховного характеру, суд, вважає, що утримання підсудної в ув'язненні строком навіть в мінімальних межах санкції інкриміно­ваного їй злочину не є доцільним, оскільки її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому, призначає їй міру покарання в межах санкції передбаченої ч.1 ст.185 КК України із застосуванням правил ст.ст.75,76 КК України.

Цивільні позовні вимоги, заявлені потерпілим в частині стягнення матеріальних збитків, з врахуванням часткової відмови, на залишок суми в розмірі 310 гривень - підляга­ють задоволенню, оскільки обставини, що були підставами для вимог знайшли своє підтвер­дження в ході судового розгляду справи.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй за цим Законом покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування обраної їй міри покарання, якщо вона на протязі 2 (двох) років іспито­вого строку не вчинить нового злочину, буде періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та не буде без згоди даних органів виїжджати за межі України на постійне проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 310 (триста десять) гривень на відшкодування матеріальних збитків.

Речові докази по справі (а.с.57,76): мобільний телефон «Siemens CX-70» - зали­шити в належності потерпілого ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 133 (сто тридцять три) гривні 98 копійок судових витрат за проведення експертиз по справі (а.с.21,60,66), які перерахувати на р/р 35229005000096, код 25574601, МФО 811039 в УДК Житомирської області.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбутого покарання час перебу­вання її під вартою в період з 03 травня 2007 року по 30 травня 2007 року включно.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання. Звільнити засуджену ОСОБА_1 з-під варти в залі судового засідання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через

Корольовський районний суд м. Житомира протягом п'ятнадцяти діб з моменту його прого­

лошення.