ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 року Справа № 2а/0370/1342/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Іванчуку О.В,.
за участю представника позивача Бордюженко Е.Р.,
представника відповідача Гловацької В.М.,
третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Прокурора м. Луцька до Луцької міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Луцька звернувся з адміністративним позовом до Луцької міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування рішення Луцької міської ради № 6/70 від 28.02.2011 року «Про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування цегляного гаража громадянину ОСОБА_3 на АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що прокуратурою м. Луцька проведено перевірку в ході якої встановлено, що рішенням Луцької міської ради № 6/70 від 28.02.2011 року підприємцю ОСОБА_3 надано в оренду на 5 років земельну ділянку на АДРЕСА_1 в загальною площею 0,003 га. для будівництва та обслуговування цегляного гаража. Вважає дане рішення незаконним, оскільки воно прийнято з порушенням норм Земельного Кодексу України, а саме вказана земельна ділянка не могла надаватись для будівництва та обслуговування цегляного гаража в АДРЕСА_1, оскільки при її наданні не дотримано вимог будівельних норм. На вище вказане рішення, прокуратурою м. Луцька 19.04.2011 року принесено протест № 67-2599 вих. 11, за результатами якого Луцькою міською радою прийнято рішення № 9/31 від 20.04.2011 року та даний протест був розглянутий та відхилений. Посилаючись на те, що відповідно до ч.4 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» у разі відхилення протесту, прокурор може звертатися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
Дане рішення вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач, як суб’єкт владних повноважень діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Зазначаючи, що згідно п.1.1 Державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 року № 44 проектування міських і сільських поселень повинне ґрунтуватися на законах України, які мають основне значення для містобудування, і регіональних програм щодо вирішення найважливіших соціальних, екологічних та економічних проблем. Відповідно до додатку № 3.1 вищезазначених будівельних норм протипожежні відстані від житлових, громадських, адміністративно-побутових будівель до виробничих будинків промислових підприємств, сільськогосподарських будівель і споруд має бути вісім метрів. Отже, вказане рішення Луцької міської ради через невідповідність його вимогам земельного законодавства є незаконним та підлягає визнанню нечинним.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні, позов не визнала повністю в наданих суду письмових запереченнях та усних поясненнях посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято Луцькою міською радою в межах наданих їй повноважень на підставі звернення пенсіонера ОСОБА_3, проекту землеустрою та отримання позитивних висновків відповідних органів. Просить суд в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити.
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 просить суд відмовити прокурору в задоволенні його позовних вимог, оскільки вважає, що рішення Луцької міської ради винесено відповідно до вимог Закону. Суду пояснив, що він є інвалідом першої групи та ветераном Великої Вітчизняної війни, гараж, яким він користується був збудований ним в 1988 році, оскільки даний гараж планувався під знесення то звернувся до відповідача з заявою про надання йому звільненої земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаража.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Згідно статті 17 КАС України – юрисдикція адміністративний судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Судом встановлено, що 21.04.2010 року громадянин ОСОБА_3, ветеран Великої вітчизняної війни та інвалід 1 групи (посвідчення мерії Б № 339727), звернувся з заявою до міського голови м. Луцька з проханням виділити йому земельну ділянку на вул. Ярощука, 23 площею 0,0030 га. для будівництва та обслуговування цегляного гаража.
Частиною 2 ст.14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичною особою та державою виключно відповідно до закону.
Згідно п. 4 Постанови Ради Міністрів Української РСР від 12.07.1962 року № 778 «Про заходи по впорядкуванню утримання легкових автомобілів і мотоциклів, що знаходяться в особистій власності громадян Української РСР» надано право виконкомам міських, районних у містах і селищних Рад депутатів трудящих дозволяти в разі необхідності інвалідам, які мають мотоколяски або автомашини з ручним управлінням і за станом здоров'я не можуть користуватися відкритими стоянками, утримувати належні їм мотоколяски і автомобілі у дворах жилих будинків з додержанням санітарних і протипожежних норм.
07.07.2010 року рішенням Луцької міської ради № 62/112 надано гр. ОСОБА_3 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування цегляного гаража на вул. Ярощука, площею 0,003 га. при виконанні умов визначених власником землі або землекористувачем, державним інспектором по використанню і охорони земель міста та іншими державними виконавчими органами при погодженні місця розташування об’єкта.
Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки, погодженого управлінням Держкомзему у м. Луцьку 17.09.2010 року, передбачено відведення гр. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0030 га. на умовах оренди терміном на 5 років для будівництва та обслуговування цегляного гаража по АДРЕСА_1 в.
Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України, та ч.2 ст.16 Закону України № 161-XIV встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно ч. 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Статтею 123 ЗК України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Судом також встановлено, що гр. ОСОБА_3 має в користуванні цегляний гараж, який побудований ним в 1988 році.
28.02.2011 року Луцькою міською радою прийнято рішення № 6/70 «Про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування цегляного гаража громадянину ОСОБА_3 на АДРЕСА_1, котрим затверджено проект землеустрою та надано гр. ОСОБА_3, в оренду на 5 років земельну ділянку на АДРЕСА_1, площею 0,003 га. для будівництва та обслуговування цегляного гаража за рахунок земель міста не наданих у власність чи користування та зобов’язано знести цегляний гараж впродовж одного року.
На вказане рішення Прокурором м. Луцька Волинської області 19.04.2011 року за № 67-2599 вих. 11 принесено протест.
Рішенням Луцької міської ради № 9/31 від 20.04.2011 року протест прокурора відхилено.
З проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування цегляного гаража на АДРЕСА_1, вбачається, що природоохоронними органами, а саме: Департаментом містобудування від 08.09.2010 року за № 949/20.1-23, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області 22.10.2010 року № 2851/04, Санітарно-епідеміологічною станцією м. Луцька та Луцького району 20.10.2010 року за № 1512 та № 48 від 26.01.2010 року надані позитивні висновки, щодо можливості відведення вищевказаної земельної ділянки гр. ОСОБА_3 під будівництво та обслуговування гаража на АДРЕСА_1.
Згідно ч.10 ст.123 ЗК України визначено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Отже, суд приходить до висновку, що на момент прийняття оскаржуваного рішення № 6/70 «Про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування цегляного гаража громадянину ОСОБА_3 на АДРЕСА_1, котрим затверджено проект землеустрою та надано гр. ОСОБА_3, в оренду на 5 років земельну ділянку на АДРЕСА_1, Луцька міська рада діяла відповідно до вимог Земельного кодексу України на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Суд не приймає до уваги твердження позивача, що будівництво гаража не відповідає Державним будівельним нормам "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, оскільки жодних доказів на підтвердження даної обставини суду не надано.
Лист за № 136 від 01.03.2006 року адресований гр. ОСОБА_6 Луцьким МВ УМНС України у Волинській області наданого прокурором, як доказ того, що при будівництві гаража будуть порушено будівельні норми, так як відстань від житлового будинку до гаража гр. ОСОБА_3 складає 2,5 метра не заслуговує на увагу, оскільки дана обставина підтверджує невідповідність вже існуючого цегляного гаража, який зобов’язано гр. ОСОБА_3 знести впродовж 1 року.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.
Що стосується відкликання свого висновку Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області від 10.02.2010 року № 49, бо на земельній ділянці по АДРЕСА_1, знаходиться п’ять фруктових дерев, то суд вважає, що дана обставина не є підставою для скасування рішення Луцької міської ради № 6/70 від 28.02.2011 року, оскільки на момент прийняття рішення Луцькою міською радою даний висновок був чинним.
З листа відділу екології Луцької міської ради № 108/24-21 адресованої заступнику прокурора м. Луцька вбачається, що розмір екологічного збитку внаслідок несення 5 плодових дерев становить 2037,00 грн.
Однак в судовому засіданні встановлено, що п’ять плодових дерев на момент розгляду справи не знесені. Дані фруктові дерева були посаженні саме гр. ОСОБА_3 і в разі побудови нового цегляного гаража по АДРЕСА_1, він може перед початком будівництва звернутися до відповідних органів та служб за дозволом на знесення дерев.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач надав суду належні та допустимі докази в підтвердження правомірності прийняття рішення про надання гр. ОСОБА_3, в оренду на 5 років земельну ділянку на АДРЕСА_1 в, площею 0,003 га. для будівництва та обслуговування цегляного гаража за рахунок земель міста не наданих у власність чи користування.
Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин суд вважає, що рішення органу місцевого самоврядування Луцької міської ради № 6/70 «Про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування цегляного гаража громадянину ОСОБА_3 на АДРЕСА_1, прийняте на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Земельним кодексом України, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а отже, відсутні підстави для визнання його нечинним та скасування.
Керуючись ст.ст. 3,11,17,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 123,124 Земельного Кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Прокурора м. Луцька до Луцької міської ради, третьої особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування рішення Луцької міської ради № 6/70 від 28.02.2011 року «Про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування цегляного гаража громадянину ОСОБА_3 на АДРЕСА_1, відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 06 червня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський