Справа № 22-а-2808/11 Головуючий у І інстанції Зуй Т.С.
Категорія 63 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Сержанюк А.С.
суддів: Верланова С.М., Фінагєєвa В.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И Л А :
В лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати дії відповідача щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни протиправними, відновити пропущений процесцальний строк та зобов’язати відповідача здійснити нарахування йому, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та забезпечити її виплату за період 2006-2008 роки в сумі 3 593 грн.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії в розмір 30 % від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року,
В апеляційній скарзі УПФУ у м. Фастові Київської області просить скасувати постанову суду посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачена державна соціальна підтримка дітей війни, за змістом якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у м. Фастові Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року було визнано неконституційними норми Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»в частині зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій дітям війни.
За таких обставин, ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із того, що з моменту прийняття рішення Конституційним судом України, тобто з 22 травня 2008 року УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дія якої була відновлена і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Висновки суду в цій частині відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Однак приймаючи до уваги, що дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була відновлена 22.05.2008 року, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на виплати передбачені зазначеним законом саме з 22.05.2008 року, а не з 01 січня 2008 року, як це зазначено в постанові суду.
В зв’язку з чим постанова суду підлягає зміні в частині дати відповідно з якої відповідач має здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду, виклавши абзац третій резолютивної частини у редакції, яка відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області - задовольнити частково.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2009 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини у такій редакції: «Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 22 травня 2008 року».
У решті постанову залишити без змін.
Копію постанови направити особам, які брали участь у справі.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Сержанюк А.С.
Судді: Верланов С.М.
Фінаєєв В.О.