Справа № 22-ц-1006/11 Головуючий у І інстанції Войнаренко Л.Ф.
Категорія 4 Доповідач у 2 інстанції Суханова
УХВАЛА
Іменем України
10 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Суханової Є.М.
Суддів: Данілова О.М.,Мельника Я.С.,
при секретарі: Ходаковській А.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа - Новопетрівська сільська рада про розподіл майна в натурі,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1,3-я особа Новопетрівська сільська рада про розподіл майна в натурі .
Свої позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що вона є власником 1\2 частини домоволодіння в АДРЕСА_1. Власником іншої 1\2 частини домоволодіння є відповідач ОСОБА_1 Виникла потреба в поділі будинку в натурі. Просить поділити житловий будинок з надвірними будівлями в натурі.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 листопада 2010 року позов задоволено.
Не погодившись з висновками суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення судута викласти в на ступній редакції –позов задовольнити частково, а саме -
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з прав власності а нерухоме майно ОСОБА_2 є власником 1\2 частині АДРЕСА_1.
У відповідності до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до технічного паспорту домоволодіння по АДРЕСА_1 домоволодіння складається з будинку А, який складається з соридора 1-1 площею 5,2 кв.м, кухні 1-2 площею 9,5 кв.м, житлових кімнат і-3 площею 9,8 кв.м, 1-4 площею 12,0 кв.м, 1-5 площею 22,3 кв.м, 1-6 площею 13,1 кв.м, кладової площею 6,4 кв.м, господарських будівель Б - вбиральня, В - погріб, Г - сарай, Д- сарай, №1-4 огорожа.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 суду першої інстанції не надав документів, які підтверджують його право власності на дане домоволодіння.
Також суд першої інстанції врахував висновки судової будівельно-технічної експертизи № 47 від 10 лютого 2010 року , з врахуванням пояснень позивачки , виділив в відповідності до 1\2 частки в праві власності ОСОБА_2 в натурі наступні приміщення в житловому будинку та господарські будівлі і споруди в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, , а саме : 1-1 коридор площею 5,2 кв.м вартістю 8144 грн., 1-2 кухня площею 9,5 кв.м вартістю 14879 грн., 1-3 житлову кімнату площею 9,8 кв.м вартістю 15348 грн., 1-6 житлову кімнату площею 13,1 кв.м вартістю 20517 грн.., 1-7 кладову площею 6,4 кв.м вартістю 10023 грн., разом по площі 44,0 кв.м вартістю 68911 грн., вбиральню «Б»вартістю 1760 грн., погріб «В»вартістю 4469 грн., сарай «Д»вартістю 955 грн., 1\2 частки огорожі №1-4 вартістю 12849 грн.
В апеляційній сказі, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Також, в апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а тому ухвалене судом рішення вважає необґрунтованим та незаконним.
З таким висновком апелянта, колегія суддів погодитись не може так ,як вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми цивільного законодавства.
Колегія суддів вважає, що апелянт не зміг спростувати висновки суду, нових доказів доведеності позову або апеляційної скарги не встановлено, а тому вона не підлягає задоволенню.
Крім цього, переглядаючи законність рішення суду першої інстанції та розглядаючи апеляційну скаргу на підставі вимог ст. 303 ЦПК України не встановлено підстав для зміни чи ухвалення нового рішення суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, так-як будь-яких порушень при прийнятті оскаржуваного рішення не встановлено, підстав для скасування цього рішення не виявлено.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визначився щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Головуючий
Судді