Справа № 22-ц-2320/11 Головуючий у І інстанції Капшук Л.О.
Категорія 26 Доповідач у 2 інстанції Суханова
УХВАЛА
Іменем України
17 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Суханової Є.М.,
суддів: Данілова О.М., Мельника Я.С.,
при секретарі: Ходаковській Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір № 299/23, згідно з яким відповідачу банком було надано кредит в сумі 17241 гривня з умовою щомісячної сплати основного боргу та 24 відсотків річних, починаючи з 11 жовтня 2008 року по 11 вересня 2011 року.
В порушення своїх зобов'язань за договором відповідач допустив заборгованість по сплаті кредиту в сумі 16223,34 гривень, по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 5 056,45 грн., комісії за розрахункове обслуговування в сумі 2 758,58 грн. Крім, цього, відповідачу за неналежне виконання зобов»язання нараховано штраф в сумі 2642,26 грн. Оскільки заборгованість до даного часу відповідачем не погашена, просить суд стягнути з нього 26 680,63 гривень заборгованості за кредитним договором та 386,81 грн. понесених позивачем судових витрат.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року позов задоволено.
Сягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»26680,63грн. заборгованості та 386, 81 грн. понесених судових витрат, всього стягнуто 27067,44 гривень.
Не погодившись з висновками суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 вересня 2008 року сторони уклали кредитний договір № 299/23, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 17241 гривень за умови сплати основного боргу та відсотків, починаючи з 11 жовтня 2008 року. Додатком № 1 до зазначеного договору був встановлений графік погашення кредиту та відсотків по ньому, процентна ставка по кредиту встановлена в розмірі 24 % річних. З часу укладення договору відповідач сплатив кредит в розмірі 1 017,66 грн., відсотки в розмірі 1364,34 грн. Викладене підтверджується розрахунком заборгованості, що міститься в матеріалах справи (а.с. 4).
Порушенням, зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням, умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) у відповідності до статті 610 ЦК України.
Станом на 30.04.2010 року заборгованість відповідача по кредиту становить 16 223,34 гри., по відсоткам 5 056,45 грн. та по щомісячній комісії за розрахункове обслуговування 2 758,58 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Правові наслідки порушення зобов»язання передбачені статтею 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобовшзання настають правові наслідки, встановлені договором.
Пунктом 3.3.3. договору кредиту передбачено, що позичальник зобов»язаний щомісячно повертати частини кредитних коштів, згідно з умовами, передбаченими договором. Згідно з пунктом 4.3 договору за неналеоісне виконання грошових зобов»зань, передбачених п.3.3.3 цього договору, якщо прострочення виконання таких зобов»язань сталося більше ніж на 7 (сім) календарних днів, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25 відсотків від суми неналежного виконання грошового зобовшзання, розрахований від суми неналелсних зобов»язань, а саме поверненого кредиту та/або иесплачених процентів та/або плати за обслуговування кредиту, строк виконання яких настав і які не були виконані станом на восьмий календарний день прострочення такого виконання.
Позивачем в якості наслідків порушення зобов»язаиия у відповідності до даного пункту Кредитного договору було нараховано штраф в сумі 2 642,26 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач допустив неналежне виконання умов, визначених змістом зобов»язання, а тому вимоги позивача являються обгрунтованими та підлягають задоволенню. Посилання відповідача на ті обставини, що кредит ним взято для іншої особи, не заслуговують на увагу та не звільняють його від обов»язку виконати зобов»язання за договором.
В апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Також, в апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а тому ухвалене судом рішення вважає необґрунтованим та незаконним.
З таким висновком апелянта, колегія суддів погодитись не може так, як вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми цивільного законодавства.
Колегія суддів вважає, що апелянт не зміг спростувати висновки суду, нових доказів доведеності позову або апеляційної скарги не встановлено, а тому вона не підлягає задоволенню.
Крім цього, переглядаючи законність рішення суду першої інстанції та розглядаючи апеляційну скаргу на підставі вимог ст. 303 ЦПК України не встановлено підстав для зміни чи ухвалення нового рішення суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, так-як будь-яких порушень при прийнятті оскаржуваного рішення не встановлено, підстав для скасування чи зміни цього рішення не виявлено.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визначився щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Головуючий
Судді