Справа № 22-ц-3157/11                                                                 Головуючий у І інстанції  Гумбатов В.А.

Категорія  47                                                                         Доповідач у 2 інстанції  Суханова Є.М.

                                               УХВАЛА

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      14 квітня 2011 року  колегія суддів  судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

           Головуючого: Суханової Є.М.,

           Суддів: Данілова О.М.,Мельника Я.С.,

           при секретарі : Ходаковській А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 02 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

                                                           В С Т А Н О В И Л А:

                  В грудні 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 2003 року вони з відповідачем перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач не надає жодної допомоги на утримання сина, тому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 957 гривень, щомісячно і доповноліття дитини, а також 150 гривень за надання правової допомоги.

   Рішенням Бородянського районного суду Київської області від                                  02 березня 2011 року  позов задоволено.

 Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Довбиш Баранівського району Житомирської області на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 957 (дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 150                          (сто п'ятдесят) гривень.

 Не погодившись з висновками суду, апелянт звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, в якому зазначити: стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Довбиш Баранівського району Житомирської області на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30 % від прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

   Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона   не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.

З довідки № 378, виданої виконавчим комітетом Майданівської сільської ради Бородянського району Київської області вбачається, що ОСОБА_3 проживає разом з дочкою ОСОБА_5, 2003 року народження та сином ОСОБА_4, 2007 року народження.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки відповідач позов визнав, погодився на стягнення з нього аліментів у визначеному позивачкою розмірі, що підтверджується заявою ОСОБА_2  ( а.с. 18).

Так судом першої інстанції вірно стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 957 гривень, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

           В апеляційній сказі, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

          Також, в апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а тому ухвалене  судом рішення вважає необґрунтованим та незаконним.

          З таким висновком апелянта, колегія суддів погодитись не може так ,як вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми цивільного законодавства.  

          Колегія суддів вважає, що апелянт не зміг спростувати висновки суду, нових доказів доведеності позову або апеляційної скарги не встановлено, а тому вона не підлягає задоволенню.

          Крім цього, переглядаючи законність рішення суду першої інстанції  та розглядаючи апеляційну скаргу на підставі вимог ст. 303 ЦПК України не встановлено підстав  для скасування рішення суду.

         Приймаючи до уваги вищевикладене, так-як будь-яких порушень при прийнятті оскаржуваного рішення не встановлено, підстав для скасування  цього рішення не виявлено.

         Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визначився щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

           На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

         Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.  

          Рішення Бородянського районного суду Київської області від 02 березня 2011 року залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді