Справа № 22-а-609/11 Головуючий у І інстанції Биба Ю.В.
Категорія 63 Доповідач у 2 інстанції Лащенко
УХВАЛА
Іменем України
15 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Лащенка В.Д.,
суддів: Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Апеляційного суду Київської області матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області на постанову Миронівського районного суду Київської області від 27 травня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,-
встановила:
У квітні 2009 року позивач звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни». Позовні вимоги мотивувала тим, що вона народилась в 1938 році, а відтак згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вона є дитиною війни і їй повинна з 1 січня 2006 року виплачуватись як дитині війни соціальна допомога в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послалась на Закон України від 18.11.04 "Про соціальний захист дітей війни".
Позивач просила зобов'язати відповідача виплатити їй недоплачену як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 4471 гривні 20 копійок.
Постановою Миронівського районного суду Київської області від 27 травня 2009 року вказаний позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову управління Пенсійного Фонду України у Миронівському районі Київської області виплатити щомісячну допомогу ОСОБА_1 в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням виплачених сум.
У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області просить скасувати вказану постанову суду та прийняти нову, якою відмовити позивачу в позові, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до п.2 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, як особа, яка є громадянином України та якому на час закінчення Другої Світової війни було менше 18 років.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік", було зупинено нарахування та виплата дітям війни надбавки до пенсії, а також Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким були внесені зміни в ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в частині, що стосується зменшення розміру надбавки до їх пенсій з 30% до 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішеннями Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6–рп2007 та від 22 травня 2008 року № 10 –рп закони, якими були внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані неконституційними.
Згідно з вищевказаними рішеннями Конституційного Суду України та ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Тобто з часу прийняття цього рішення, а саме з 09.07.2007 року у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зі статті 6 вищезазначеного Закону вбачається, що під час визначення розміру підвищення пенсії за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 470 гривень, зі квітня - 481 гривень, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно – правового акту, який би визначав цей розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, розповсюджується також і на ці спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Положенням статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, та на яку посилається суд першої інстанції, обґрунтовуючи, що така виплата повинна бути здійснена за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 88 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов’язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України. Тобто цією нормою по-іншому врегульовано питання щодо фінансування забезпечення такої гарантії, як підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. І оскільки ця норма прийнята пізніше, то вона має пріоритет над нормою, закладеною в статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
З огляду на викладене, доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом першої інстанції до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При таких обставинах судом першої інстанції повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а ухвалена постанова відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 197, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області відхилити.
Постанову Миронівського районного суду Київської області від 27 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч.5 ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий
Судді