Справа № 22-а-4717/11                                                        Головуючий у І інстанції  Лаврік В.В.

Категорія  63                                                                Доповідач у 2 інстанції  Лащенко

ПОСТАНОВА

                                          Іменем України

12 квітня  2011 року                                                                                                   м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді:          Лащенка В.Д.,

суддів                                          Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,

  при секретарі:                     Мироненко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області  адміністративну  справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м.Фастові Київської області на постанову Фастівського  міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2009 року  по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Фастові Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,-

                                                            ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року позивач звернувся в суду з позовом до відповідача посилаючись на те, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни. Згідно цього Закону йому повинна виплачуватися з 1 січня 2006 року соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але в порушення вимог діючого законодавства відповідачем ця допомога не виплачується. Тому ОСОБА_1 просив суд визнати дії управління ПФУ в м.Фастові щодо невиплати допомоги неправомірними і зобов"язати відповідача нарахувати та виплатити невиплачену допомогу за 2006-2008 рік в сумі 3593 грн. Одночасно позивач просив відновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року., та з 01 січня 2008 до  30 листопада 2008 року.

Постановою  Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано дії управління Пенсійного Фонду України в м.Фастові Київської області щодо обмеження розміру належних виплат ОСОБА_1 як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України "Про захист дітей війни" протиправними.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01 січня 2008 року до                   31 грудня 2008 року щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, з врахуванням, що в 2008 році позивачу було виплачено 579 грн. 30 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

          Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся  з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду  та відмовити позивачу  в  задоволенні  його  вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, що  призвело,  на  думку  відповідача, до  неправильного  вирішення  справи.     

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач відноситься  до  категорії громадян на  яких  поширюється  дія  ст. 6  Закону  України "Про  соціальний  захист  дітей  війни" (далі  по  тексту –Закон) він  має  право  на  одержання  щомісячного  підвищення  пенсії  у  розмірі 30 %  мінімальної  пенсії  за  віком.

Згідно з ст. 6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

  Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення вимог позивача. Вказані висновки суду зроблені у відповідності до вимог ст.  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", розміру визначеному Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»  та з врахуванням висновків, що викладені у рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року щодо визнання положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в частині нової редакції ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними.

   Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку в частині необхідності нарахування вказаних коштів, тому постанова  в цій частині є законною та обґрунтованою і скасуванню не підлягає.

          Проте, не можна погодитись з висновком суду в частині задоволення позовних вимог щодо періоду проведення нарахувань та виплат, за 2008 рік, оскільки суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, не  врахував, що рішення Конституційного суду України №10 –рп було постановлено 22 травня 2008 року, а тому проводити розрахунок та доплату до пенсії позивачу  слід з 22 травня 2008 року.

Згідно  ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають  чинність  з дня ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх  неконституційність.

Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

Колегія суддів вважає, що оскільки рішення Конституційного суду України №10 –рп було постановлено 22 травня 2008  року,  тому у позивача право на перерахунок  пенсії  виникло з             22 травня   2008 року.

              З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про  зміну  постанови суду від 30 березня 2009 року   та прийняття нової постанови.

В іншій частині постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та повинна бути залишена без змін.

              На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  198, 201, 207  КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області задовольнити частково.

Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2009 року змінити в частині проведення перерахунку та виплат.

         Зобов'язати  управління Пенсійного Фонду України у м.Фастові Київської області провести  перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 2008 рік з урахуванням підвищення на   30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року до  31 грудня 2008 року.

В  решті постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 березня  2009 року - залишити без змін.

Постанова  набирає законної сили  відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку  до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

 Головуючий суддя:

            Судді: