Справа № 22-ц-3035/11 Головуючий у І інстанції Соловей Г.В.
Категорія 26 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.
УХВАЛА
Іменем України
29 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді - Приходька К.П.,
суддів - Верланова С.М., Таргоній Д.О.,
при секретарі - Вішик О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2010 року публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” (далі –ПАТ „УкрСиббанк”) звернулося з вказаним позовом до суду, мотивуючи його тим, що 29 травня 2008 року між ОСОБА_2 та акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк”, перейменованого в подальшому в ПАТ „УкрСиббанк” укладено договір про надання споживчого кредиту на суму 95000 доларів США зі сплатою 13,5% річних з терміном погашення кредиту до 29 травня 2029 року. Одночасно, з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ „УкрСиббанк” та ОСОБА_3 укладено договір поруки. Банк взяті на себе зобов’язання виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_2 обумовлену договором суму кредиту, однак останній умови кредитного договору щодо щомісячного погашення частини заборгованості, сплати процентів за користування кредитом не виконує. Оскільки ОСОБА_2 прострочив виконання договірних зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, та враховуючи, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (ст.554 ЦК України), позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 14 червня 2010 року в розмірі 887973 грн., яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 747597 грн. 92 коп., заборгованості по процентах –124 753 грн. 01 коп., пені за прострочення повернення кредиту –1354 грн. 96 коп., пені за прострочення сплати процентів - 14267 грн. 11 коп. Крім того, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
В судовому засіданні позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором станом на 29 листопада 2010 року в розмірі 948767 грн. 49 коп.
Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ „УкрСиббанк” заборгованість у розмірі 948767 грн. 49 коп., а також державне мито в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що ОСОБА_2 в порушення положень договору про надання споживчого кредиту взяті на себе зобов’язання по поверненню кредитних коштів та процентів за користування ними у встановлені договором строки не виконав, а тому з нього і ОСОБА_3, яка згідно договору поруки поручилася перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку, заборгованість підлягає стягненню солідарно.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони ґрунтуються на матеріалах справи та законі.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.ст.553, 554 ЦК України поручитель поручається перед кредитом за виконання боржником свого обов’язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29 травня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк”, перейменованого в подальшому в ПАТ „УкрСиббанк” та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №11350703000, за яким банк надав позичальнику кредит на суму 95000 доларів США зі сплатою 13,5% річних з терміном погашення кредиту до 29 травня 2029 року.
Цього ж дня між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №20694, за яким остання зобов’язалась перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п. 4.1 договору про надання споживчого кредиту позичальник зобов'язався повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти та інші платежі у порядку та терміни, визначених цим договором.
Станом на 14 червня 2010 року позичальник взяті на себе зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав і має прострочену заборгованість за кредитом.
Відповідно до п.5.5, 8.1 договору про надання споживчого кредиту у разі не сплати позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений цим договором день сплати платежу більше ніж на один місяць та порушення позичальником та/або поручителем інших умов укладеного договору щодо надання забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За змістом п. 12.1 цього ж договору у випадку порушення позичальником умов договору щодо сплати суми кредиту та процентів за користування кредитом банк направляє на адресу позичальника письмове повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту.
23 липня 2009 року позивачем було направлено вимогу на адресу відповідачів про усунення порушень кредитного договору (а.с.27-30).
Однак відповідачі заборгованість за кредитом добровільно не погасили і згідно з розрахунком заборгованість станом на 29.11.2010 року склала 948 767 грн. 49 коп., з яких: 749694 грн. - заборгованість по кредиту; 176 604 грн. 39 коп. - заборгованість по процентах; 1907 грн. 82 коп. - пеня за прострочення повернення кредиту; 20 560 грн. 71 коп. –пеня за прострочення сплати процентів.
Встановивши вказані обставини, колегія суддів вважає, що суд дійшов до законного і обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з відповідачів солідарно відповідно до положень вказаного договору, договору поруки та ст.ст.526, 543, 554 ЦК України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, всупереч доводам апеляційної скарги, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позову і ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л ИЛ А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді