Справа № 22-ц-1278/2011 Головуючий у I інстанції –Логвіна Т.В.
Категорія –цивільна Доповідач - Бойко О. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2011 року
23 травня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіБойко О.В.
суддів:Демченко Л.М., Лазоренка М.І.
при секретарі:Пільгуй Н.В.
за участю:відповідача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, представника позивача ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 23 березня 2011 року по справі за позовом Чернігівської міської ради до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні,
в с т а н о в и в:
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 23 березня 2011 року позов задоволено: зобов”язано ОСОБА_5 усунути перешкоди Чернігівській міській раді у користуванні земельною ділянкою у дворі будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу збірного металевого гаража.
В апеляційній скарзі перший заступник прокурора м. Чернігова в інтересах ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду 1 інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права і таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Апелянт зазначає, що відповідач у встановленому законом порядку отримав дозвіл на установку тимчасового збірно-розбірного металевого гаражу, а також в оренду земельну ділянку для його установки та обслуговування. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які б підтверджували факт самовільного зайняття та використання ОСОБА_5 земельної ділянки, яка була призначена для установки та обслуговування металевого гаражу, а також факт самовільного будівництва ним гаражу, що могло б потягнути за собою порушення вимог ст.ст. 152 ч.2 та 212 Земельного кодексу України. Відсутні докази і того, що відповідач створює будь-які перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться у дворі житлового будинку і ніяким чином як задля встановлення металевого гаражу не може використовуватись. Також суд не надав правової оцінки нормативним підставам для прийняття міською радою рішення, яким скасовані попередні рішення міської ради про надання ОСОБА_5 в оренду земельної ділянки. Не врахував суд і того, що ОСОБА_5 поніс витрати не лише на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право оренди на земельну ділянку, але і не встановлення металевого гаражу.
У судовому засіданні ОСОБА_5 та його представник підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, просив в її задоволенні відмовити, залишити без змін рішення суду 1 інстанції.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до п.16 рішення Чернігівської міської ради від 26.02.2010 року та п.9 рішення Чернігівської міської ради від 30.03.2010 року ОСОБА_5 було надано в оренду земельну ділянку для установки та обслуговування тимчасового металевого гаражу у дворі будинку № 30 по вул. Пушкіна, площею 0,0018 га строком до 26.02.2015 року.
На підставі цих рішень з ОСОБА_5 був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0018 га для установки та обслуговування тимчасового металевого гаражу за вищевказаною адресою.
Пунктом 3 рішення Чернігівської міської ради від 16.09.2010 року, у зв”язку з відсутністю відповідної документації, були скасовані попередні рішення міської ради про надання ОСОБА_5 в оренду земельної ділянки для встановлення металевого гаражу.
На час скасування рішень Чернігівської міської ради не був підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки та не було здійснено державної реєстрації договору оренди, проте відповідач розмістив на спірній земельній ділянці металевий гараж.
Чернігівська міська рада просить зобов”язати ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою у дворі будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу металевого гаражу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив з того, що відповідач самовільно встановив металевий гараж на самовільно зайнятій земельній ділянці, що не була у встановленому законом порядку відведена для цієї мети, право розпорядження якою належить позивачеві.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду 1 інстанції про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1 інстанції, оскільки на час встановлення відповідачем гаражу рішенням міської ради від 16.09.2010 року вже були скасовані рішення міської ради, якими йому надавався дозвіл на його встановлення. На даний час це рішення є чинним, у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювалось. Що стосується зайняття відповідачем земельної ділянки, то земельна ділянка йому у встановленому законом порядку не передавалась, договір оренди земельної ділянки не пройшов державну реєстрацію, тобто правочин не є вчиненим і відповідно не породжує для сторін прав та обов”язків, тому у ОСОБА_5 не виникло право розміщувати на спірній земельній ділянці металевий гараж у дворі будинку.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду 1 інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Чернігова відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 23 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: