справа № 2-а-359/2009 р.
ПОСТАНОВА
іменем України
01 липня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.
при секретарі Подзігун Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м.Ірпінь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпені Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги, -
встановив:
Позивач в травні 2009 р. звернулася до суду із адміністративним позовом, який мотивувала тим, що вона є дитиною війни і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. їй мало виплачуватися щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але у 2006-2007 р. таке підвищення не виплачувалася, а у 2008 р. виплачено лише 10 %. Вважала такі дії відповідача незаконними, бо рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 р. від 09.07.2007 р. і № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. було визнано неконституційними положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік» та «Про державний бюджет на 2008 рік» про зупинення та внесення змін до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Посилалася, що розмір допомоги має обраховуватися з мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», тобто з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за відповідний період. Вказувала, що її заява про перерахунок підвищення до пенсії за 2006-2008 p., подана відповідачу 27.03.2009 p., залишена без задоволення. Просила визнати відмову відповідача у перерахунку підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2009 р. протиправною; зобов»язати відповідача виплатити їй підвищення за 2006-2008 р. в сумі 3891, 90 грн. та проводити з 01.01.2009 р. нарахування і виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком безстроково.
В травні 2009 р. позивач подала заяву, де просила поновити строк позовної давності (а.с. 15).
В судовому ‘засіданні позивач позов підтримала. Пояснила, що вважає, що пропустила строк позовної давності, однак поважною причиною пропуску строку вважає ту обставину, що вона не знала про можливість звернутися до суду.
Відповідач в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи у відсутність його представника та письмові заперечення, а тому суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів, в тому числі з урахуванням письмових заперечень відповідача, поданих ним до суду при підготовці справи до судового розгляду.
Суд, заслухавши доводи позивача, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Даний спір за участю управління ПФ України у м.Ірпені як суб»єкта владних повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, поскільки управління ПФУ як суб"єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо призначення та виплати пенсій громадянам.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача - УПФУ щодо виплати надбавки до пенсії як дитині війни суд керується наступним.
Судом встановлені слідуючі обставини: позивач з 01.01.2008 р. перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м.Ірпені, отримує пенсію за віком і має статус дитини війни (а.с.7). До січня 2008 р. позивач не перебувала на обліку у відповідача як дитина війни, заяв про виплату їй надбавки до пенсії не подавала, що визнала сама в судовому засіданні, а тому надбавка їй не виплачувалася.
Також судом встановлено, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак з часу подання нею документів, тобто з січня 2008 р. надбавка виплачувалася їй лише в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» (розділ II, п.41 пп.2), а після визнання неконституційними вказаних положень закону - згідно постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. в твердій грошовій сумі -з 22.05.2008 р. в сумі 48, 10 грн., з 01.07.2008 р. - 48, 20 грн., з 01.10.2008 р. -49, 80 грн.(а.с.9).
27.03.2009 р. позивач подала відповідачу заяву про перерахунок їй як дитині війни підвищення до пенсії за 2006-2008 р., у задоволення якої відповідач відмовив своїм листом від 29.04.2009 р. (а.с.8).
Вказані обставини визнаються сторонами (в тому числі відповідачем в поданих ним письмових запереченнях) і згідно ч.3 ст.72 КАС України доказуванню не підлягають.
Вимоги позивача про поновлення строку звернення до суду та нарахування невиплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2007 р. задоволенню не підлягають, поскільки за вказаний період позивач не перебувала на обліку у відповідача як дитина війни, не зверталася із заявами до УПФ в м.Ірпінь про виплату надбавки, а тому обов»язку проводити їй виплату надбавки у відповідача не було і підстави для визнання його дій неправомірними відсутні.
Вимоги про нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за 2008 р. підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону станом до 01.01.2008 р.) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік " (п. 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України») було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» така надбавка встановлена в розмірі 10 % прожиткового мінімуму).
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнано неконституційними положення п.41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", поскільки такі зміни звужують обсяг прав на соціальний захист дітей війни. Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
З наведеного слідує, що починаючи із 22.05.2008 р. і на даний час діє ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону станом до 01.01.2008 р. і позивач має право на отримання надбавки до пенсії як дитина війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України у. разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб"єкта владних повноважень та зобов"язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб"єктів у сфері публічно-правових відносин.
Поскільки судом встановлено, що після визнання неконституційними змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач неправомірно не нараховував та не виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни у.розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", то суд визнає такі дії протиправними та зобов"язує відповідача провести перерахунок та виплату позивачу вказаного підвищення за період з 22.05.2008 р. по 01.07.2009 р. При цьому з метою захисту прав позивача, суд відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України виходить за межі позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене в тому числі часткове задоволення позову підстави для зобов»язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу конкретну суму за 2006-2008 р. відсутні. Безпосереднє нарахування щосмісячного підвищення здійнить УПФ у м.Ірпінь згідно своїх повноважень.
Вимоги позивача про зобов»язання відповідача проводити нарахування і виплату вказаного підвищення безстроково задоволенню не підлягають, як такі, що не грунтуються на законі.
Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях, про необхідність застосування постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. для визначення розміру виплати позивачу підвищення до пенсії починаючи з 22.05.2008 p., необгрунтовані, поскільки зазначеною постановою встановлено розміри підвищень до пенсії дітям війни в твердій грошовій сумі, що суперечить ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено розмір надбавки до пенсії у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком.
В даному випадку мають враховуватися засади пріорітетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст.92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п.60).
Не заслуговують на увагу і посилання відповідача, що згідно ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому неможливо застосовувати його для розрахунку 30 % надбавки. На думку суду за відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити саме із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
На підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст.3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 p., керуючись ст.ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 99, 100, 158-163, 167 КАС України суд, -
постановив:
Позов задоволити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпені Київської області щодо невиплати ОСОБА_1, як особі яка має статус дитини війни, з 22.05.2008 р. щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпені Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 р. по 01.07.2009 року з урахуванням вже проведених виплат.
В решті позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.