ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

01.06.2011                                                             Справа  № 5008/535/2011

    За позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної

 компанії "Нафтогаз України", м.Київ  в особі філії управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз",  м.Івано-Франківськ

 до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Закарпатгаз", м.Ужгород

    про: стягнення  1015118,75  гривень.

          Головуючий суддя Л.М.Якимчук

                                                  Представники:

     від позивача - ОСОБА_1 - юрисконсульт Закарпатського ЛВУМГ філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз", представник, довіреність від 29.12.2010;

     від відповідача - ОСОБА_2 - провідний  юрисконсульт, довіреність від 09.03.2011.

    СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом  про стягнення з відповідача 761 339,73грн. інфляційних та 253779,02грн. трьох процентів річних  за несвоєчасну оплату наданих послуг по транспортування природного газу  за період з 01.03.2009 по 01.03.2011.   

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2010 по справі №10/17, залишеної без змін Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2010 рішення господарського суду Закарпатської області від 15.09.10  скасовано, присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", м.Київ в особі Філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" суму 4229650,34грн. основного боргу за  послуги по транспортуванню мережами трубопровідного  транспорту  та переданого  в газові мережі відповідача для потреб населення 1950144843 тис.куб.м. природного газу згідно діючих тарифів згідно договору на виконання послуг по транспортуванню природного газу населення №01-ЗАК від 09.01.2002 за період з січня 2002 року по грудень 2005 року. Оскільки даний позов у справі №10/17 заявлено 10.02.2009, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до ст.625 ГПК України,  761339,73грн. інфляційних та 253779,02грн. три проценти річних за період з 01.03.2009 по 01.03.2011.

 Відповідач  у відзиві на позов проти позову заперечує повністю, зокрема, посилаючись на те, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2010 по справі №10/17 не може бути підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, а в даному випадку –підставою для нарахування та стягнення інфляційних витрат та 3% річних. Крім того, посилається на те, що з моменту винесення міським відділом ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме, 28.04.2010, правовідносини сторін, що є учасниками виконавчого провадження не є цивільно - правовими, а отже  до них не може бути застосовано норми цивільного законодавства.

Також відповідач зазначає, що ПАТ "Закарпатгаз" є учасником  розрахунків підприємств паливно-енергетичного  комплексу та включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення  сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005. Відповідно до абз.6 п.3.7 ст.3 вказаного  Закону виконавчі  провадження та заходи примусового виконання рішень щодо підприємств, які внесені до Реєстру  підлягають зупиненню  на строк участі  підприємства паливно-енергетичного  комплексу у процедурі погашення заборгованості, у зв"язку з чим вважає, що з моменту  відкриття  виконавчого  провадження правовідносини сторін, які є учасниками такого провадження не є цивільно-правовими, а тому нарахування інфляційних та 3% річних позивачем  є таким, що здійснене  без правових підстав.

          У судовому засіданні 24.05.2011 оголошувалась перерва до 11.30год. 31.05.2011.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, заслухавши пояснення уповноважених   представників сторін,  суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2010 по справі №10/17, залишеної без змін Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2010, рішення господарського суду Закарпатської області від 15.09.10  скасовано, присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (на даний час Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз") на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", м.Київ в особі Філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" суму 4229650,34грн. основного боргу за  послуги по транспортуванню мережами трубопровідного  транспорту.

Вказана Постанова від 08.02.2010 у справі №10/17 мотивована тим, що на виконання  умов договорів №№01-ЗАК та 07/1 від 21.02.2005  позивачем, Дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", м.Київ в особі Філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз", надано відповідачу  послуги по одоризації, редукуванню та транспортуванню природного газу   для потреб населення  і передачі  його в газові мережі  відповідача в обсягах, передбачених вказаними договорами.

Як встановлено судами за період з січня 2002 року по грудень 2005 року позивачем  передано в газові мережі відповідача 1950144843 тис.куб.м. природного газу згідно діючих тарифів на загальну суму 38648160,11грн., з яких відповідчем сплачено 34418509,77грн., а решта - 4229650,34грн.  складає борг, який присуджено до стягнення.

Нормами ст.14 Цивільного кодексу України врегульовано загальні засади виконання цивільних обов'язків та встановлено, зокрема, що цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України  суб’єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що  звичайно ставляться.

 До виконання господарських договорів застосовуються  відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням  особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу  щодо належного виконання  зобов’язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

 Оскільки, як встановлено Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2010 у справі №10/17, відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов"язання щодо оплати послуг по транспортуванню природного газу населення за період з січня 2002 року по грудень 2005 року, позивач, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з нього 761339,73грн. інфляційних та 253779,02грн. три проценти річних за період з 01.03.2009 по 01.03.2011, тобто з часу  звернення до суду з позовом по справі №10/17 (позов заявлено 10.02.2009).

Частиною 1, 3 ст.202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов"язання припиняється, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

          Аналогічну норму містить і стаття 599 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти  річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України  факти, встановлені рішенням господарського суду  під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

 Оскільки Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2010 у справі №10/17 встановлено факт  невиконання відповідачем взятих на себе  згідно договорів №№01-ЗАК від 09.01.2002 та 07/1 від 21.02.2005 зобов"язань перед позивачем в частині оплати послуг по транспортуванню природного газу населенню, відтак вимога  останнього про стягнення з відповідача 761339,73грн. інфляційних та 253779,02грн. три проценти річних за період з 01.03.2009 по 01.03.2011 підлягає до задоволення.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладене у відзиві, оскільки наявність  судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання  грошового зобов"язання  та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених  ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (така позиція  висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.12.2010 у справі №10/25). Посилання відповідача на включення  його до  Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення  сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що є підставою для  відмови в позові є некоректним, оскільки  абз.6 п.3.7 ст.3 вказаного Закону стосується стадії примусового виконання рішень.

Судові витрати, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають  відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.   Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного  акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” (м.Ужгород, вул.Погорєлова, 2; код ЄДРПОУ 05448610) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (м.Івано –Франківськ, вул. Незалежності, 48, код 00153133) суму  1015118,75 грн., з яких 761339,73грн. інфляційні та 253779,02грн. три проценти річних, а також 10151,18грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної  сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя                                                                                        Л.М.Якимчук

Повний текст рішення, у відповідності до вимог ст.84 ГПК України, виготовлено та підписано 02.06.2011