УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 року                                                                    м. Київ

 Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

суддів: Карпенко С.О.

Дьоміної О.О., Кузнєцова В.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Виконавчого комітету Миргородської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області, ОСОБА_6, про визнання будівництва самовільним (самочинним) та його знесення за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 23 листопада 2010 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2009 року Виконавчий комітет Миргородської міської ради звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання самовільним (самочинним) будівництво ОСОБА_4, ОСОБА_5 житлового будинку згідно індивідуального проекту на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 і просив зобов’язати їх знести об’єкт самовільного (самочинного) будівництва.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 23 листопада 2010 року, позов задоволено.

Визнано самочинним будівництво, здійснене ОСОБА_4 і ОСОБА_5, житлового будинку на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1

Зобов’язано ОСОБА_4, ОСОБА_5 за власний рахунок знести об’єкт самочинного будівництва – незавершений будівництвом житловий будинок за вказаною адресою.

Вирішено питання щодо судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні  судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та  про перевагу одних доказів над іншими.  

Оскільки доводи касаційної скарги  і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити, рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 23 листопада 2010 року залишити без змін.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді   С.О. Карпенко

 О.О.Дьоміна  

 В.О. Кузнєцов