УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      17 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                                              Головуючого, судді Летягіної О.В.

                                                              Суддів Хмарук Н.С.

Іващенко В.В.

                                                 при секретарі Лобунській О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом  ОСОБА_5  до Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі Автономної Республіки про зобов’язання до вчинення дій, пов’язаних з виплатою підвищення пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі Автономної Республіки Крим  на постанову  Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим  від 3 лютого 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

     У листопаді 2009 року позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі Автономної Республіки Крим (далі Управління), в якому просить зобов’язати відповідача нарахувати та стягнути на її користь недоплачене підвищення пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 2007-2008 роки та 7 місяців 2009 року, що складає суму 4226,40 грн. Просить суд поновити їй пропущений строк звернення до суду із зазначеним позовом з 1 січня 2007 року по 1 вересня 2009 року, зобов’язати відповідача нарахувати та стягнути з нього спірну допомогу за 2007 -2008 роки та 7 місяців 2009 року у сумі 4226,40 грн. та зобов’язати його виконувати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити їй виплату з січня 2009 року.

Постановою   Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим  від  3 лютого 2010 року  позов задоволено частково. Відмовлено ОСОБА_5  у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі АР Крим за період з 1 січня 2007 року по 11 листопада 2008 року. Відмовлено ОСОБА_5  у задоволенні позову у частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі АР Крим нарахувати та виплатити пенсії з урахуванням її підвищення та 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності зі ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з січня 2007 року по 11 листопада 2008 року. Зобов’язано Управлення Пенсійного фонду України в Сакському районі АР Крим провести донарахування та виплатити пенсію ОСОБА_5  з розрахунку її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності зі ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 12 листопада 2008 року по 3 лютого 2010 року з урахуванням проведення раніше виплат.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить  постанову суду  скасувати.

Перевіривши законність і обґрунтованість  постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з невиконання Управлінням зобов’язань щодо нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та вважав, що права позивача повинні бути захищені в межах встановленого ст. 99 КАС України строк звернення до суду.

     З таким висновком суду колегія суддів погоджується з наступних підстав.

        Судом встановлено, що позивач є громадянином України і на неї поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

      Статтею 6 Закону України  від 18 листопада 2004 р.  «Про соціальний захист дітей війни»  ( далі Закон  № 2195-ІУ) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

     Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. були внесені зміни до статті 6 Закону № 2195-ІУ. Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення  в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

       Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону № 2195-ІУ визнані  неконституційними.  

       З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання бездіяльності відповідача щодо не нарахування у належному розмірі грошової  допомоги  до  пенсії, та зобов'язання виплатити позивачу  підвищення до пенсії, правомірно керувався положеннями Закону № 2195-ІУ, а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які з 22 травня 2008 року втратили чинність.      

         Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

      Названа норма передбачає встановлення Кабінетом Міністрів України розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.  Отже, не може бути поширена на спірні правовідносини, оскільки розмір  соціальних виплат  відповідно до  Закону  № 2195-ІУ залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

     Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону  № 2195-ІУ, а не  Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

     Нарахування та виплата у 2009 – 2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України №2195-ІV (у редакції від 18.11.2004 року, чинній у 2009 - 2010 роках).  

     Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, однак вказаним Законом не  передбачена можливість ненадання  цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі  для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії,  а  відсутність коштів  не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов’язань, встановлених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.  

Відсутність у відповідача  бюджетних коштів для  виплати допомоги у встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі, не може  бути підставою для відмови у позові.

Задоволення позову не може вважатися порушенням вимог законодавства щодо цільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки джерела фінансування цих виплат судовим рішенням суду не встановлені і мають визначатися відповідачем при виконанні судового рішення у встановленому законом порядку.

Керуючись статтями 99, 100, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИЛА:

     Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі АРК відхилити.

     Постанову   Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим  від 3 лютого 2010 року  залишити без змін.

      Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.                                                                                                                

       Судді: