У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    05 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Макарчук Л.В.

                                                       Суддів Курської А.Г.

Горбань В.В.

                                            при секретарі Савенко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 03 березня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

27 грудня 2010 року ВАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та ОСОБА_5 15 березня 2008 року укладений кредитний договір №67, за умовами якого останній надано кредит в сумі 65 000 грн. з кінцевим строком погашення 14 березня 2011 року із сплатою 10,5 % річних, що змінено додатковою угодою між сторонами до 21 % річних. Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 01 вересня 2009 року за зазначеним кредитним договором із відповідачок солідарно стягнуто заборгованість станом на 17 червня 2009 року 52 462 грн. 46 коп. основного боргу, 12 740 грн. 28 коп. заборгованість за ним, 4 731 грн. 19 коп. заборгованості по сплаті процентів, 3 825 грн. 67 коп. заборгованості по сплаті процентів, 5 816 грн. 55 коп. пені за прострочення заборгованості по сплаті  кредиту та процентів, 649 грн. заборгованості по сплаті комісії за кредит, 2 275 грн. заборгованості по сплаті комісії за супроводження кредиту. Оскільки зобов’язання виконано 13 жовтня 2009 року частково, без припинення договірних відносин з погашенням заборгованості за рішенням суду у сумі 66 623 грн. 54 коп. та станом на 14 грудня 2010 року за кредитним договором №67 від 15 березня 2008 року утворилась заборгованість в сумі 18 792 грн. 68 коп., які позивач просив стягнути з відповідачок.

Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 03 березня 2011 року стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» солідарно 3 422 грн. 05 коп. заборгованість по сплаті відсотків, 15 370 грн. 63 коп. - пені за прострочення зобов’язання за кредитним договором №67 від 15 березня 2008 року на 14 грудня 2010 року, а всього 18 792 грн. 68 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим без з’ясування обставин справи, що мають значення, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що пеня мала нараховуватися з 15 березня 2011 року, тобто з дня закінчення дії кредитного договору, а не раніше, та не може бути більшою двох облікових ставок НБУ.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи, наведені у скарзі, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» солідарно 3 422 грн. 05 коп. заборгованість по сплаті відсотків, 15 370 грн. 63 коп. - пені за прострочення зобов’язання за кредитним договором №67 від 15 березня 2008 року на 14 грудня 2010 року, а всього 18 792 грн. 68 коп., суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується, зважаючи на те, що вони не суперечать нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що 15 березня 2001 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №67, відповідно до якого позивач надав їй грошові кошти на умовах кредиту в сумі 65 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,5 % річних, змінених додатковою угодою між сторонами на 21 % та повернення у строки та порядку, встановлені договором, із кінцевим терміном 14 березня 2011 року (а.с.11-16).

На забезпечення зобов’язань за кредитним договором між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 14 березня 2008 року укладений договір поруки №69, за яким остання зобов’язалась забезпечити зобов’язання ОСОБА_5 за кредитним договором. (а.с.54-55).

У зв’язку із невиконанням зобов’язань за кредитним договором рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 01 вересня 2009 року в рахунок погашення заборгованості перед позивачем із відповідачок за зазначеним кредитним договором солідарно стягнуто заборгованість на 17 червня 2009 року – 52 462 грн. 46 коп. основного боргу, 12 740 грн. 28 коп. - заборгованість за кредитним договором, 4 731 грн. 19 коп. – заборгованість по сплаті процентів, 3 825 грн. 67 коп. - заборгованість по сплаті процентів, 5 816 грн. 55 коп. - пені за прострочення заборгованості по сплаті кредиту та процентів, 649 грн. - заборгованості по сплаті комісії за кредит, 2 275  грн. - заборгованості по сплаті комісії за супроводження кредиту (а.с.3-5, 46,66 спр.№2-1352/2009).

Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 01 вересня 2009 року набрало законної сили.

13 жовтня 2009 року на виконання судового рішення відповідачками було внесено 66 623 грн. 54 коп., що підтверджується як документами (а.с.5), так і розрахунком заборгованості (а.с.52,79-80) й не оспорюється сторонами.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойка (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується провернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як наслідок порушення зобов’язання, є майнова відповідальність боржника або поручителя солідарно за порушення грошового зобов’язання.

Доводи апеляційної скарги про неправомірність нарахування пені до закінчення строку дії кредитного договору №67, тобто до 14 березня 2011 року, коли згідно договірних зобов’язань може нараховуватися пеня відповідно до ст. 549 ЦК України, судова колегія відхиляє, оскільки ці доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права та протирічать умовам кредитного договору.

Зокрема у п.3.3 кредитного договору №67 від 15 березня 2008 року зазначено, що позичальник зобов’язаний  у підтвердження своєї платоспроможності протягом дії цього договору надавати на першу вимогу банку документи, що підтверджують фінансовий стан позичальника, а також сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі. (а.с.12-14).

Що стосується доводів апеляційної скарги про недійсність додаткової угоди №1 від 14 березня 2008 року до кредитного договору, оскільки сам кредитний договір №67 було укладено між сторонами 15 березня 2008 року, то судова колегія їх відхиляє, оскільки судом першої інстанції була дана належна оцінка доводам сторін з приводу дати 14 березня 2008 року у цій додатковій угоді. З пояснень представника банку вбачається, що дата 14 березня 2008 року була проставлена помилково, оскільки вона укладалася одного дня разом з кредитним договором, а саме 15 березня 2008 року.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять правових підстав для висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції  ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, і відповідно до вимог частини 1 ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5  відхилити.

Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 03 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і  може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:      Макарчук Л.В.                          Курська А.Г.                           Горбань В.В.