АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г.,
суддів: Павловської І.Г., Пономаренко А.В.,
при секретарі: Ломовському І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 4 лютого 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 1 тони пшениці вартістю 1000 гривень та грошей в сумі 1000 гривень.
Вимоги мотивовані тим, що між сторонами 10 вересня 2008 року була досягнута усна домовленість про укладання договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Позивач передав відповідачки одну тону пшениці вартістю 1000 гривень та 1000 гривень на виконання майбутнього договору оренди земельної ділянки, а відповідачка передала йому документи на землю для підготовки договору, але отримавши пшеницю та гроші вона відмовилася від укладання договору оренди. Земельною ділянкою він не користувався, у зв’язку з чим просить стягнути на його користь безпідставно отримані відповідачкою гроші та пшеницю.
Рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 4 лютого 2011 року позовні вимоги задоволені і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 гривень та судові витрати 151 гривну.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити по справі нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 1000 гривень та 1 тону пшениці вартістю 1000 гривень в рахунок майбутнього укладання договору оренди земельної ділянки. Оскільки договір оренди земельної ділянки укладений не був, ОСОБА_1 не користувався земельною ділянкою, то ОСОБА_2 повинна повернути безпідставно набуте майно згідно з правилами статей 387, 627 ЦК України. Зважаючи на те, що 1000 кг. пшениці у ОСОБА_2 немає, суд стягнув вартість пшениці 1000 гривень.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2. не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 з 2006 року користувався земельною ділянкою відповідачки і передана пшениця та гроші є платою за користування землею, суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки відповідачка не довела, що між сторонами існували відносини щодо користування земельною ділянкою з 2006 року. Договору оренди земельної ділянки між сторонами не укладено і позивач заперечує, що він використовував земельну ділянку ОСОБА_2 При розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_2 пояснювала, що вона не знала достовірно чи використовує ОСОБА_1 її земельну ділянку.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 утримував у себе документи на землю та ухилявся від укладання у встановленій формі договору оренди земельної ділянки не може бути підставою для отримання грошей та пшениці за землю. Згідно з правилами статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Довід апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки згідно з правилами статті 309 ч.3 ЦПК України підставою для скасування чи зміни рішення суду можуть бути лише таки порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.
Доводи скарги про порушення норм матеріального права є необґрунтованими. Судом правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що ОСОБА_2 не довела факту існування правовідносин щодо користування ОСОБА_1 її земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 4 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді : Дралло І.Г. Павловська І.Г. Пономаренко А.В.