АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2011 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г.,
суддів: Павловської І.Г., Пономаренко А.В.,
при секретарі: Ломовському І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кредитна спілка «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» про визнання незаконним внесення запису про накладення заборони на відчуження нерухомого майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12 січня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кредитна спілка «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» про визнання незаконним внесення запису про накладення заборони на відчуження нерухомого майна.
Вимоги мотивовані тим, що 26 квітня 2006 року приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 незаконно внесла запис до реєстру про заборону на відчуження домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, оскільки вчинення таких дій приватними нотаріусами було на той час заборонено Законом України «Про нотаріат». Просить визнати незаконним внесення цього запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про накладення заборони на відчуження вищезазначеного нерухомого майна.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12 січня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за їх необґрунтованістю.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 та ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що дії приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна заборони на відчуження домоволодіння, яке знаходиться за адресою, АДРЕСА_1, відповідали нормативно-правовим актам та є правомірними, оскільки згідно Указу Президента України «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні» від 23.08.1998 року №932/98 приватні нотаріуси мають право посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та всі інші нотаріальні дії, які вчиняються державними нотаріусами, за винятком видачі свідоцтва про право на спадщину та вжиття заходів до охорони спадкового майна. Зазначений Указ не визнаний неконституційним, не був скасованим або визнаним недійсним на момент вчинення нотаріальної дії і підлягав застосуванню приватним нотаріусом при здійсненні нотаріальних дій.
Також відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем по справі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірний будинок під час накладення заборони на його відчуження належав на праві власності ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується довідкою виданою СМБРТІ і ОСОБА_1 не надала даних, що вона є власником спірного будинку і діями нотаріуса порушені її права та інтереси.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційної скарги щодо порушення норм матеріального права є необґрунтованим. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема стаття 34 Закону України «Про нотаріат», Указ Президента України «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні» від 23.08.1998 року №932/98.
Приватний нотаріус виконуючи функції по здійсненню нотаріальних дій виходив з компетенції, яка йому надана Указом Президента України, у зв’язку з чим дії приватного нотаріуса не можна визнати протиправними, оскільки згідно з ч.31 статті 106 Конституції України Укази і розпорядження Президента України є обов’язковими до виконання на території України.
Доводи скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки згідно з правилами статті 309 ч.3 ЦПК України, підставою для скасування чи зміни рішення суду можуть бути лише таки порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.
Доводи скарги про неповне з'ясування обставин у справі та невідповідність висновків суду фактичним обставинам не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в апеляційному порядку. Судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини, дано правильну правову оцінку доказам у справі та ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам та нормам матеріального права.
Посилання в скарзі на те, що ОСОБА_1 є власником будинку і діями нотаріуса порушені її права та інтереси, суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки ОСОБА_1 стала власником будинку тільки з 1 липня 2008 року, тобто з дня реєстрації права власності на підставі рішення суду від 3 квітня 2008 року. Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що на час здійснення нотаріальної дії ОСОБА_1 не мала прав на спірний будинок, у зв’язку з чим діями нотаріуса не могли порушуватися її права є правильним. На теперішній час ОСОБА_1 у разі необхідності має право ставити питання щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна у визначеному законом порядку.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України і підлягає скасуванню за доводами апеляційної скарги.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді : Дралло І.Г. Пономаренко А.В. Павловська І.Г.