У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    16 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Макарчук Л.В.

                                                       Суддів Курської А.Г.

Горбань В.В.

                                            при секретарі Савенко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_6 до ОСОБА_7, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні позивача – Служба у справах дітей Ялтинської міської ради, про вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 04 березня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

08 лютого 2010 року ОСОБА_5, діюча в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про вселення її та її малолітнього сина у квартиру АДРЕСА_1.  

Позовні вимоги мотивовані  тим, що сторони були в шлюбі з 2001 року. Сімейне життя не склалося, 20 травня 2010 року вони розірвали шлюб. Відповідач у лютому 2010 року поміняв у спірній квартирі вхідні двері та замок, перестав пускати її до квартири і вона вимушена була залишити житло, відповідач забрав у неї ключі від квартири й перестав пукати її до квартири, сина вона була вимушена відвезти до своїх батьків. Позивачка змушена була певний час жити у знайомих, та по місцю своєї роботи. Другого помешкання в неї нема. У добровільному порядку відповідач не пускає її в квартиру. Вона зверталася до правоохоронних органів із заявами, проте до теперішнього часу відповідач не припинив чинити перешкоди в користуванні квартирою.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 04 березня 2011 року позов задоволено, вселено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у квартиру АДРЕСА_1. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду. Посилається на те, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України. Вказує, що суд при ухваленні рішення не дав правової оцінки, що позивачка має інше місце проживання. Судом не прийняті до уваги його доводи як відповідача, та пояснення свідків, а також, що його колишня дружина проживає у свого співмешканця, а зареєстрована у батьківському будинку де вже 2 роки проживає і його неповнолітній син ОСОБА_6 Не врахував, що у нього з позивачкою склалися неприязні стосунки.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_7, обговоривши доводи, наведені у скарзі, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7, ОСОБА_5, зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 (а.с.15,16), спірна квартира приватизована відповідачем (а.с.10).

 Позивачка ОСОБА_5 з відповідачем знаходилася у шлюбі з липня 2004 року, проживала з ним постійно за адресою: АДРЕСА_1. 20 травня 2010 року рішенням Ялтинського міського суду були розірвані шлюбні відносини між сторонами по справі (а.с.11). За вищевказаною адресою на цей час проживає відповідача, що є батьком неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с.8).

З пояснень позивача і представлених документів з Масандрівського відділу міліції Ялтинського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим вбачається, що між подружжям склалися неприязні відносини у зв’язку з цим, вона вимушена не проживати в спірній квартирі (а.с.12-14,17). Відповідач ОСОБА_7 зловживає своїми правами, що привело до порушення конституційного права ОСОБА_5 з дитиною на житло. Відповідач перешкоджає позивачці і її неповнолітньому сину проживанню по місцю реєстрації, відповідач не надає ключі від квартири. Позивачка з неповнолітнім сином не має можливості ні проживати, ні користуватися квартирою, оскільки відповідачем чиняться перешкоди, створюються неможливі умови сумісного мешкання, він не пускає позивачку в квартиру, перешкоджає в користуванні майном, що підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 11 червня 2010 року, офіційним попередженням від 13 вересня 2010 року, відповіддю служби по справам дітей від 13 вересня 2010 року (а.с.9,14,17). Проведеною перевіркою, проведеною робітниками служби було встановлено, що відповідачем були порушені житлові права малолітньої дитини. Цю обставину відповідач визнав.  

    З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону на який суд послався.

Згідно ст. 13 ЦК України власник, здійснюючи свої права, зобов’язаний сумліно користуватися цими правами, не заподіювати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права і інтереси інших громадян і держави, що охороняються законом.

Згідно ст. 64 ЖК України члени сім’ї наймача проживаючи з ним, користуються всіма правами, і несуть усі обов’язки, випливаючи з договору найму житлового приміщення. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє членів сім’ї наймача права користуватися займаним приміщенням.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на повно з’ясованих обставинах справи та відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст.ст.  10, 11, 60, 212  ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.  

Зважаючи на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права,  ст.  213 -  216 ЦПК України.

            Виходячи з наведеного та керуючись статтями  303, 304, 305, п. 1 ч.1  ст.307, 308, 313, 315, 317, 319, 325  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 04 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і  може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

          Судді:           Макарчук Л.В.                       Курська А.Г.                          Горбань В.В.