АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2011 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г.,
суддів: Белинчук Т.Г, Ісаєва Г.А,
при секретарі: Ломовському І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 11 лютого 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням шляхом закладення віконного отвору, демонтажу вентиляційного отвору та дзеркал.
Вимоги мотивовані тим, що відповідачі без будь-яких дозвільних документів та узгодження з ним, прорубали у стіні свого будинку вікно та вентиляційний отвір, які виходять у двір позивача, а також установили дзеркала, які направлені в його двір, чим перешкоджають користуванню власністю, оскільки будинки знаходяться майже впритул. Посилається на статтю 391 ЦК України.
Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя від 11 лютого 2011 року позовні вимоги задоволені частково.
Зобов’язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за власні кошти демонтувати та закласти віконний та вентиляційний отвори, що виходять на територію домоволодіння позивача.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того, що вікно та вентиляція виходять у двір позивача чим перешкоджають йому в користуванні власністю, оскільки будь-яких дозвільних документів та узгоджень на вказані вікно та вентиляцію у відповідачів немає. У тому числі вони не узгодили свою реконструкцію будинку з позивачем, як суміжним землекористувачем. Враховуючи незначну відстань між сусідніми будинками суд дійшов висновку, що діями відповідачів порушуються права позивача, які підлягають судовому захисту на підставі статті 152 ЖК України.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так довід апеляційної скарги про те, що вікно та вентиляційний отвір знаходяться на території відповідачів, суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки будинки знаходяться на близькій відстані і розташування віконного отвору та вентиляційного отвору повинно бути узгоджено з власником сусіднього будинку. Межі земельної ділянки між домоволодіннями на цей час не існує і кожна із сторін вважає, що земельна ділянка між будинками належить саме йому.
Посилання в апеляційної скарги на порушення норм матеріального права є необґрунтованим. Згідно з правилами статті 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Стаття 391 ЦК України визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном. Судом правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Посилання ОСОБА_3 на нормативно-правові акти за 2009 рік є необґрунтованими, оскільки судовим розглядом встановлено, що вікно та вентиляцію ОСОБА_3 влаштував у 2008 році і був повинний дотримуватися вимог чинного на той час законодавства, зокрема статті 152 ЖК України.
Суд першої інстанції правильно та обґрунтовано дійшов висновку, що порушуються права позивача, як суміжного землекористувача і його порушене право підлягає захисту в судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки згідно з правилами статті 309 ч.3 ЦПК України підставами для зміни або скасування рішення можуть бути тільки такі порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. У даному випадку немає правових підстав вважати, що справу вирішено неправильно.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до правил ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 11 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді :