Судове рішення #15695154

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду  Автономної Республіки  Крим  у складі:                  

                                     Головуючого, судді:       Чистякової Т.І.

                                                           Суддів:                       Макарчук Л.В.

                                                                                               Філатової Є.В.                                          

                                    При секретарі:                                  Савенко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на своє утримання,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі ј частини зі всіх видів заробітку та на своє утримання у розмірі ј частини зі всіх видів заробітку. Позовні  вимоги позивачка мотивує тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Сакського міськрайонного суду від 16.11.2010 року. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після припинення сімейних стосунків в травні 2010 року відповідач  добровільно сплачує аліменти по 700 грн. щомісячно. Вважає, що цієї суми недостатньо  для утримання дитини і для її утримання, оскільки вона не працює і є інвалідом 3 групи, у зв’язку із чим потребує додаткових витрат  на лікування.  

Відповідач визнав позов в частині сплати аліментів на утримання дитини, проти позову в частині сплати аліментів на утримання позивачки заперечував, посилаючись на те, що вона отримує пенсію по інвалідності, розмір якої не є меншим за прожитковий мінімум, а також отримує матеріальну допомогу від своєї матері і має додатковий дохід від здачі  в оренду квартири своєї сестри. Він, у свою чергу, як військовослужбовець отримує грошове забезпечення, середній розмір якого складає 2900 грн., з яких він щомісячно сплачує по 700 грн. на утримання дочки ОСОБА_4, оплачує своє лікування і надає матеріальну допомогу своїй матері.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2011 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивачки стягнено на утримання дочки ОСОБА_4. аліменти у розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше мінімального розміру, передбаченого ч.2 ст. 182 СК України для дитини відповідного віку, починаючи з 13 грудня 2010 року до повноліття дитини; також стягнено на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13 грудня 2010 року. Право на це утримання визначене протягом трьох років від дня розірвання шлюбу між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а саме – з 16 листопада 2010 року. В решті позову відмовлено.


Справа №22-ц/0190/2418/11 Головуючий у першій

інстанції, суддя  – Копичинський О.В.

Доповідач, суддя – Чистякова Т.І.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3, і ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення на утримання ОСОБА_3 аліментів  у твердій грошовій сумі – 250 грн. щомісячно, починаючи з 13.12.2010 року до закінчення встановленого МСЕК строку інвалідності – 01.01.2012 року. У скарзі апелянт посилається на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги, що він як військовослужбовець не має можливості додатково влаштуватись на роботу, не має права займатись підприємництвом, тобто мати додатковий дохід. На думку апелянта, суд також не врахував знаходження на його утриманні матері пенсійного віку, яка потребує лікування, також не враховано стан його здоров’я, а саме – необхідність проведення медичної операції, що підтверджується довідкою, і знаходження на його утриманні двох неповнолітніх дітей у жінки, з якою він проживає однією сім’єю. Апелянтом зазначено, що суд, приймаючі до уваги довід позивачки про її інвалідність, не врахував те, що позивачка не визнана непрацездатною. Крім того, суд вказав дві різних дати, з яких починати стягнення на утримання позивачки. Також неправильним апелянт вважає стягнення  аліментів на утримання позивачки протягом трьох років, оскільки інвалідність позивачці встановлена лише  до 01.01.2012 року.

 Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, позивачки та її представника,        дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга   підлягає задоволенню, а рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини слід змінити,  з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.75 СК України дружина,  чоловік  повинні  матеріально  підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя,  який є
непрацездатним,  потребує  матеріальної  допомоги,  за  умови,  що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається  той  із  подружжя,  який  досяг
пенсійного віку,  встановленого законом,  або є інвалідом I, II чи III групи.

Статтею 79 СК України передбачено, що аліменти  присуджуються  за  рішенням суду від дня подання позовної заяви.  Якщо  один  із  подружжя  одержує  аліменти  у  зв'язку  з інвалідністю,    сплата    аліментів    триває   протягом   строку інвалідності.  У   разі   подання   відповідного   документа   про продовження  строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.
             Відповідно до ст.80 СК України аліменти  присуджуються  одному  з  подружжя  у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у  твердій  грошовій
сумі. Розмір   аліментів   одному  з  подружжя  суд  визначає  з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх  дочки, сина,  батьків  та з урахуванням інших обставин,  що мають істотне значення.

Визначаючи розмір аліментів на утримання непрацездатної дружини в розмірі 1\6 частини заробітку ( доходу) відповідача, суд виходив з того, що відповідач має можливість надавати утримання своїй колишній дружині в зазначеному розмірі. Однак такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи.

 Так, із матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.12.2003року. Шлюб розірвано рішенням Сакського міськрайсуду АР Крим від 16.11.2010року. Від шлюбу сторони мають доньку  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

В період шлюбу позивачка стала інвалідом. Останній огляд МСЕК було проведено 30.12.2009року, їй була встановлена третя група інвалідності на термін до 01 січня 2012 року. ( а.с.5) В зв’язку з встановленням групи інвалідності вона отримує пенсію по інвалідності станом на січень 2011року в розмірі  734грн ( а.с.27)

Відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, середній розмір його грошового забезпечення складає 2900грн. ( а.с.17)

Визначаючи розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача на утримання  непрацездатної дружини, колегія суддів враховує, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання  доньки в розмірі 1\4 частини заробітної плати ( доходу).Також колегія суддів враховує, що  відповідач не має власного житла і повинен сплачувати кошти за його оренду,  враховує стан здоров’я відповідача, необхідність надавати допомогу матері ( а.с.18, 21 - 23, 46). Крім того, колегія суддів враховує те, що позивачка  проживає зі своєю матір’ю, отримує пенсію по інвалідності та за станом здоров’я може працювати.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів вважає, що розмір аліментів на утримання непрацездатної дружини слід визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн щомісяця. Оскільки інвалідність позивачки встановлена до 01.01.2012року, то з урахуванням положень ст.79 СК України,  сплату    аліментів    слід визначити  протягом   строку інвалідності, тобто до 01.01.2012року починаючи з дня  подання позовної заяви – 13.12.2010року.  

 Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідач рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини не оскаржував, тому колегією суддів рішення в цій частині не перевірялось.

             Виходячи з наведеного  та керуючись ст.ст. 303, 307, 309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2011 року змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі по 250 грн щомісячно починаючи з 13.12.2010року до 01.01.2012року. В решті вказане рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ним законної сили.

Судді:        Чистякова Т.І.             Макарчук Л.В.                Філатова Є.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація