РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду  Автономної Республіки  Крим  у складі:                  

                                     Головуючого, судді:              Чистякової Т.І.

                                     Суддів:                                             Макарчук Л.В.

                                                                                               Філатової Є.В.                                          

                                    При секретарі:                                  Бугайової В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3, на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2010 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа – Друга сімферопольська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – Друга сімферопольська державна нотаріальна контора. Заяву мотивовано тим, що його двоюрідній сестрі ОСОБА_4 належало на праві власності 7/100 часток жилого будинку АДРЕСА_1. 13.10.2007 року ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого заповіла усе майно заявнику. 08.11.2007 року він звернувся до Другої сімферопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 Постановою державного нотаріуса заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з тим, що не надано документів, які б посвідчували той факт, що ОСОБА_4 на момент смерті проживала одна, тобто немає інших спадкоємців. Заявник просить визнати факт, що ОСОБА_4 на день її смерті  (ІНФОРМАЦІЯ_1) проживала одна у належних їй 7/100 частках жилого будинку АДРЕСА_1

Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2010 року в задоволені заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, поданій його представником ОСОБА_3, ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового про задоволення заяви. У скарзі апелянт посилається  на те, що суд не надав можливості надати докази, оскільки у перше судове засідання  16.12.2010 року свідки не змогли з’явитись у зв’язку із хворобою. Судом також не враховане те, що у зв’язку із втратою будинкової книги, факт того, що  із спадкодавцем не проживали інші особи, може бути підтверджений відомостями з Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, між тим, ці дані судом не були витребувані незважаючи на клопотання про це заявника.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,  дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд виходив із  її недоведеності. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду.

Статтями 15, 16  Цивільного кодексу України визначено, що захисту підлягають цивільне право та інтерес, які належать особі і є порушеними.

В частині першій статті 256 ЦПК України наведено перелік справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до ч.2 зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

___________________________________________________________________________________

        Справа №22-ц/0190/2540/11                               Головуючий у першій  

                                                                                       інстанції, суддя –  Куксов В.В.

                                                                                       Доповідач, суддя –  Чистякова Т.І.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно з заповітом від 13.10.2007року, ОСОБА_4 все своє майно, а також належні їй на праві приватної власності частки домоволодіння АДРЕСА_1, грошові внески з належними відсотками та компенсаціями заповіла ОСОБА_2. ( а.с.10)

19.10.2007року ОСОБА_4 померла. ( а.с.11)

ОСОБА_2 звернувся до Другої сімферопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Постановою державного нотаріуса Другої сімферопольської державної нотаріальної контори від 27.05.2009року заявнику відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з тим, що не надано документів, які б посвідчували той факт, що ОСОБА_4 на момент смерті проживала одна, тобто немає інших спадкоємців, які за законом спадкують незалежно від заповіту, половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом.

Відповідно до статті 256 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;  заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник посилався на те, що встановлення такого факту йому необхідно для отримання свідоцтва про право власності в порядку спадкування.

Тобто,  від встановлення факту, що має юридичне значення, не залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, оскільки право на спадщину у нього виникло на підставі заповіту.

Крім того, і в заяві і в апеляційній скарзі заявник вказав, що факт того, що  із спадкодавцем не проживали інші особи, може бути підтверджений відомостями з Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Отже, заявник має іншу можливість одержати документи, які посвідчують необхідний йому факт.

Письмових доказів того, що іншим шляхом підтвердити проживання спадкодавця в спадковій квартирі без інших осіб неможливо, заявник не надав.

За таких обставин правові підстави для задоволення заяви відсутні.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:  порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з  неправильним застосуванням норм матеріального  права, тому  рішення суду  підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні заяви, але з інших правових підстав.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 309  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3, задовольнити частково.    

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2010 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Відмовити ОСОБА_2, заінтересована особа – Друга сімферопольська державна нотаріальна контора,  в задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, але з інших підстав.

Рішення  набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді:  Чистякова Т.І.          Макарчук Л.В.              Філатова Є.В.