У Х В А Л А
«28» квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Белинчук Т. Г.
Суддів: Ісаєва Г. А.
Підлісної І.А.
При секретарі: Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та розподіл майна,
за заявою ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 листопада 2009 року в частині розділу майна,
В С Т А Н О В И Л А:
19 жовтня 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та розподіл майна.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 листопада 2009 року, з урахуваннм ухвали про усунення описки від 17.02.2011 року, позов ОСОБА_5 задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зареєстрований 16 червня 1971 року в Райвідділі РАЦС Ленінського району м. Краснодар, актовий запис № 910. При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_6 стягнуто в дохід держави 17 грн., ОСОБА_5 від витрат звільнено. Розділено майно яке нажите спільно сторонами у період шлюбу, наступним чином: виділено у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1. У власність ОСОБА_6 виділено частку у Статутному капіталі науково-виробничої фірми «Лавекс» ЛТД у розмірі 779634,20 грн. З ОСОБА_6 стягнено на користь ОСОБА_5 сплачені нею судові витрати у розмірі 1820 грн.
Не погодившись з рішенням суду від 19 листопада 2009 року ОСОБА_7, 19 березня 2011 року надіслав поштою апеляційну, скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції частково змінити та ухвалити нове рішення, яким відмовити у частині поділу спільно нажитого майна, а саме виділення у власність квартири АДРЕСА_1.
Одночасно ним надіслано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, з посиланням на те, що він дізнався про порушення його прав після звернення до Київського ВДВС Сімферопольського ГУЮ та отримання 10 березня 2011 року відповіді № 650/03-31 про неможливість звернення стягнення на вищезазначену квартиру, оскільки згідно інформації СМ БРТІ від 11 жовтня 2011 року – нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення за боржником ОСОБА_6 не зареєстроване. Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 листопада 2009 року було виділено у власність позивачці квартиру, на яку було накладено арешт в забезпеченні позову при розгляді справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення боргу. Тому апелянт вважає, що причина пропуску строку є поважною, у зв’язку з чим просить поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення від 19 листопада 2009 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_7. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що заявник ОСОБА_7 не брав участі при розгляді оскаржуваного рішення Київського райсуду м. Сімферополя від 19 листопада 2009 року.
19 березня 2011 року ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку (а.с.74-78).
В своїй заяві про поновлення строку ОСОБА_7 зазначає, що про своє порушене право він дізнався після звернення до Київського ВДВС Сімферопольського ГУЮ та отримання 10 березня 2011 року відповіді № 650/03-31 про неможливість звернення стягнення на вищезазначену квартиру, оскільки згідно інформації СМ БРТІ від 11 жовтня 2011 року спірна квартира за боржником ОСОБА_6 не зареєстрована. Заявник вважає, що оскаржуване рішення порушує його права, оскільки при розгляді справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення боргу було накладено арешт на 1\2 частку даної квартири ухвалою суду від 18 травня 2005 року. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.
Згідно з частиною 2 статті 72 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала , не знайде підстав для поновлення строку.
З матеріалів справи вбачається, що дійсно у провадженні Київського райсуду м. Сімферополя з 2005 року перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення боргу. Відповідно до ухвали Київського райсуду м. Сімферополя від 18 травня 2005 року було накладено арешт на 1\2 частку квартири АДРЕСА_1 (а.с. 81). Рішенням Київського райсуду м. Сімферополя від 19 листопада 2008 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 була стягнута сума боргу у розмірі 369997 грн. 23 коп. та судові витрати ( а.с. 82).
У подальшому ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання майна спільним майном подружжя, визначення частки боржника та звернення стягнення на неї. Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 14 вересня 2010 року було скасовано рішення Київського райсуду м. Сімферополя від 06 квітня 2010 року та ухвалено нове рішення про відмову в позові (а.с. 90-92). Вищенаведені судові рішення мають посилання на рішення Київського райсуду м. Сімферополя від 19 листопада 2009 року про розірвання шлюбу та розділ майна, у тому числі стосовно спірної квартири.
За таких обставин заявнику ОСОБА_7 було відомо ще в 2010 році про існування оскаржуваного рішення, про яке він ставить питання про поновлення строку, а тому його доводи проте, що про порушене право він дізнався з відповіді ВДВС від 10.03.2011 року є безпідставними.
Колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_7 не надав доказів, які б свідчили про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. В задоволені заяви про поновлення строку апеляційного оскарження слідує відмовити, апеляційну скаргу належить залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 72, 294 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХ В А Л И Л А :
В задоволенні заяви ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 листопада 2009 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 листопада 2009 року залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І. А.