У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    2011 року квітня місяця 5 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Берещанської І.І.

Суддів Новікова Р.В., Кузнєцової О.О.

При секретарі Ломовському І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6  про стягнення аліментів на непрацездатну дружину, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 22 лютого 2011 р.,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6  про стягнення аліментів на своє утримання у розмірі 2000 грн. щомісячно. Позовні вимоги мотивує тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 26.07.1975 р. З серпня 2010 р. вони разом не проживають, відповідач добровільно матеріальну допомогу їй не надає, хоча отримує пенсію у розмірі 3634 грн., працює та отримує зарплату у розмірі 7374 грн.  Вона несе витрати по комунальним платежам, хворіє рядом захворювань, стоїть на диспансерному обліку у кардіолога, потребує постійного лікування, а  її пенсії, яка  складає 782 грн.,  не вистачає.

Рішенням Чорноморського районного суду АР Крим від 22 лютого 2011 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на її утримання у розмірі 1\8 частки всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 10.01.2011 р. Розподілені судові витрати у справі.

    В апеляційній скарзі  апелянтом ОСОБА_6 ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону. Зокрема апелянт вважає, що оскільки він не проживає з позивачем однією родиною, він не повинен її утримувати. Крім того,  розмір аліментів визначається з урахуванням можливості утримання від повнолітніх дочки і сина.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних підстав.

    Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач потребує матеріальної допомоги, оскільки досягла пенсійного віку і пенсія її складає 798,52 грн., а відповідач може надавати матеріальну допомогу.

    Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.

    Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другій із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

    Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 1975 року, до останнього часу проживали разом. Позивачка є непрацездатною, досягла пенсійного віку, розмір пенсії складає 795 грн. 52 коп., страждає рядом захворювань, потребує матеріальної допомоги.

    З матеріалів справи вбачається, що  відповідач також є пенсіонером, але пенсія його складає 3638 грн.05коп., він ще працює у «Черноморнафтогазі» і середній заробіток його згідно довідки складає 7435 грн. 75 коп., тобто загальний дохід складає – 11073,80 грн. Таким чином відповідач може надавати матеріальну допомогу дружині.

     При визначенні розміру аліментів одному з подружжя суд правильно присудив аліменти  у частці від заробітку (доходу) другого подружжя виходячи з того, що він є пенсіонером.

    Також судом встановлено, що син позивачки не працює, а дочка знаходиться у відпустці по уходу за дитиною, тому вони не мають можливості надавати утримання позивачці.

    Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

    Доводи апеляційної скарги апелянта, які зводяться до того, що він останнім часом не проживає разом з позивачкою, що діти мають можливість утримувати матір, не спростовують висновків суду першої інстанції, не містять правових підстав для скасування рішення суду і ухвалення нового рушення про відмову у задоволенні позову.

     На підставі вказаного і керуючись статтями  303, 308, 312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати  у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу  ОСОБА_6 відхилити,  рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 22 лютого 2011 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.  

    Судді: