У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    2011 року квітня місяця 26 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Берещанської І.І.

Суддів Новікова Р.В., Кузнєцової О.О.

При секретарі Урденко Г.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Ялтинського садового товариства «Яблунька» про визнання протоколу недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 17 січня  2011 р.,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Ялтинського садового товариства «Яблунька» про визнання недійсним протоколу спільного засідання адміністрації і профкому Ялтинського міського виробничо-технічного вузла зв’язку від 19 квітня 1990 р. № 12. Позовні вимоги мотивує тим, що зміст протоколу було спотворено шляхом заклеювання його прізвища з метою позбавлення його права, як члена Ялтинського садового товариства «Яблунька», на отримання земельної ділянки.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 17 січня  2011 р. у задоволенні позову  відмовлено.

    В апеляційній скарзі  апелянтом ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону. Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки протоколу спільного засідання адміністрації і профкому Ялтинського міського виробничо-технічного вузла зв’язку від 19 квітня 1990 року № 12.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних підстав.

    Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що протокол не може бути визнаний недійсним, оскільки він є документом, який фіксує певну подію і не є правовим актом нормативного або індивідуального характеру, який може бути скасований з підстав, передбачених ст. 21 Цивільного кодексу України.

    Також суд першої інстанції зазначає, що протокол не може бути визнаний недійсним і за правилами ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки не має ознак правочину.

    Щодо посилання позивача на фальшування протоколу, то постанова заступника прокурора про порушення кримінальної справи за фактом складання та видачі завідомо підроблених документів не може бути визнана безспірним доказом по справі.

    Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.

    Судом встановлено, що 19 квітня 1990 року на спільному засіданні адміністрації і профкому Ялтинського міського виробничо-технічного вузла зв’язку було затверджено список членів садового товариства «Яблунька» із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, підстав для вступу у товариство, домашніх адрес, телефонів, а також займаних посад на підприємстві ( а.с. 5 ).

    Постановою виконуючого обов’язки заступника прокурора м. Ялта від 20 вересня 2010 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 КК України.

    Зі змісту вказаної постанови вбачається, що невстановлена особа у період з 1990 року по 1996 рік, діючи свідомо, шляхом заклеювання прізвища ОСОБА_5 підробила список членів садового товариства « Яблунька» (а.с. 9.). Зважаючи на зазначене позивач просить визнати недійсним сфальшований протокол.

    Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано посилається на частину 2 ст. 16 Цивільного кодексу України і вказує на те, що,  виходячи з принципу диспозитивності, позивача наділено правом самостійно обирати способи захисту свого порушеного права чи інтересу, але у позадоговірних відносинах обрані способи захисту повинні відповідати таки, що передбачені законом.

    Зважаючи на зазначене  і відповідно до вказаної норми суд першої інстанції зробив правильний висновок, що позивач обрав невірний спосіб захисту свого права.

    Також суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно з правилами частини 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України постанова про порушення кримінальної справи  не є преюдиціальним фактом, встановленим у вироку у кримінальній справі або постанові суду у справі про адміністративне правопорушення, які є обов’язковими для суду, що розглядає цивільну справу.

    З урахуванням викладеного колегія суддів вважає рішення суду законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального і процесуального права.

    На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 308, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати  у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 17 січня  2011 р. залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.  

    Судді: