12.05.2011

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-433/2011р.                                                      Головуючий в першій

                                                                                            інстанції Кукурекін К.В.

Категорія         48                                       доповідач в апеляційній                                                                                            

                                                                                            інстанції Саліхов В.В.                                                                                       

                 РІШЕННЯ

              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого              - Єфімової В.О.,

суддів                   - Саліхова В.В., Колбіної Т.П.,

за участю секретаря      – Пономаренко О.О.,

позивача                 - ОСОБА_4,

представника відповідача – ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 10 листопада 2010 року,    

                 ВСТАНОВИЛА:

В січні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки в розмірі ј частки доходу відповідача щомісячно, мотивуючи вимоги тим, що дочка продовжує навчання, проживає та знаходиться на її утриманні, а відповідач є її батьком, проте матеріальної допомоги не надає.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від                10.11.2010р. позов задоволено частково. З ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_7 стягнуто аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11.01.2010р. та до закінчення навчального закладу, але не більш як до досягнення останньою двадцятитрирічного віку. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи та просить ухвалити нове рішення в справі про відмову в задоволенні вимог позову.  

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітня дочка продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати її до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з обставин справи, відповідач ОСОБА_6 є батьком повнолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студенткою другого курсу Севастопольського міського гуманітарного університету психолого-педагогічного факультету очної форми навчання з обов’язком внесення плати за освітні послуги, передбаченої договором. Також, остання проживає разом з ОСОБА_4 та перебуває на її утриманні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про покладення на відповідача обов’язку по утриманню повнолітньої дитини, яка навчається, є законними та обґрунтованими.

Разом з тим, при визначенні розміру аліментів, суд першої інстанції не в повній мірі звернув увагу на обставини, які при цьому враховував.

Згідно з ч.1. ст.200, п.2 ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд має враховувати стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.

З обставин справи слідує, що відповідач ОСОБА_6 є пенсіонером, отримує пенсію, має ряд хронічних захворювань та потребує постійного лікування, що передбачає значні матеріальні витрати. Крім того, на його утриманні знаходиться його мати похилого віку ІНФОРМАЦІЯ_2, яка також має рід захворювань та потребує лікування (а.с. 29-30, 32-40).

Враховуючи викладене, колегія вважає, що розмір стягнутих судом першої інстанції аліментів з відповідача дещо завищено, оскільки наведене свідчить, що в такому розмірі він не має можливості надавати допомогу, в зв’язку з чим розмір аліментів підлягає зменшенню до 1/10 частини всіх видів його доходу.

Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, то, відповідно до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України, рішення підлягає зміні.

Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.316, ст.317 ЦПК України, судова колегія,

                        ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від                  10 листопада 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_7 аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно змінити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_7 аліментів в розмірі 1/10 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11.01.2010р. та до закінчення навчального закладу, але не більш як до досягнення останньою двадцятитрирічного віку.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:                 /підпис/              В.О. Єфімова

Судді:                      /підпис/              В.В. Саліхов

                           /підпис/              Т.П. Колбіна

Копія вірна:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя В.В. Саліхов