28.04.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-453/2011р. Головуючий в першій
інстанції Фисюк О.І.
Категорія 48 доповідач в апеляційній
інстанції Саліхов В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2011 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.,
суддів - Саліхова В.В., Колбіної Т.П.,
за участю секретаря - Блох Д.Д.,
позивача - ОСОБА_4,
відповідача - ОСОБА_5,
представника відповідача - ОСОБА_6,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини та додаткові витрати на навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 23 листопада 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача та, вточнивши вимоги, просила стягнути з останнього на її користь на утримання дитини аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини та додаткові витрати на навчання дитини в Севастопольському учбово-виховному комплексі №1 СМР до липня 2011 року та на період навчання в лінгвістичній школі „Тип-топ” в розмірі Ѕ частини вартості навчання.
Вимоги позову мотивовано тим, що відповідач є батьком дитини, однак в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 23.11.2010р. позов задоволено частково. З ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_7 стягнуто аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.07.2010р. та до досягнення дитиною повноліття та додаткові витрати на навчання в розмірі Ѕ частини вартості навчання в лінгвістичній школі „Тип-топ”. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, не оспорюючи право позивача на отримання аліментів, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення судом першої інстанції, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 550 грн.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що він сплачує аліменти на іншу дитину.
В суді апеляційної інстанції відповідач визнав право позивача на компенсацію витрат пов’язаних з навчанням дитини в лінгвістичній школі „Тип-топ” в розмірі Ѕ частини їх вартості.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача на утримання дитини аліменти в розмірі ј частини його доходу та витрати на навчання дитини в лінгвістичній школі „Тип-топ” в розмірі Ѕ частини їх вартості суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги законні та обґрунтовані та з такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Відповідно до ч.1 ст.180, ч.2 ст.181 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; за домовленістю між батьками дитини той, хто з них проживає окремо від дитини може брати участь в її утриманні в грошовій і (або) в натуральній формі.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, сторони з 09.06.2001р. перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З обставин справи слідує та не спростовується сторонами, що відповідач ОСОБА_5 офіційно працевлаштований в ЦКБ „Коралл” та має постійний дохід.
Згідно зі ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів слід брати до уваги матеріальне становище платника аліментів, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи, що відповідач не надав суду жодного належного доказу, який би підтверджував факт сплати ним аліментів на іншу дитину, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Посилання ОСОБА_5 на угоду про сплату аліментів між ним та громадянкою РФ ОСОБА_9 (а.с.19), як на підставу зменшення розміру аліментів, на думку колегії суддів, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки її оформлення не відповідає вимогам законодавства.
Доводи апеляційної скарги, що при визначенні розміру аліментів суд першої інстанції незаконно відмовив в задоволенні клопотання про встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі судова колегія також вважає необґрунтованими, оскільки, відповідно до ч.1 ст.184 СК України, такий вид аліментів призначається, якщо їх платник має нерегулярний, мінливий дохід, належних доказів чого ОСОБА_5 також суду не надав.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, як такої, що не спростовує висновків суду першої інстанції, та залишення рішення суду першої інстанції без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.315, ст.317 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 23 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ В.О. Єфімова
Судді: /підпис/ В.В. Саліхов
/підпис/ Т.П. Колбіна
Копія вірна:
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя В.В. Саліхов